У день світлого Різдва Христового, екслюзивне інтерв’ю із Архімандритом Михаїлом (Аніщенком) , головою Київської Ставропігії – постійного представництва Вселенського Патріархату в українській столиці. Серед ключових акцентів нашої бесіди: думка Архімандрита Михаїла, щодо “календарного питання”, а також про особливості грецьких Літургійних піснеспівів.
- Ваше Високопреподобіє, 25 грудня у Андріївському храмі у Києві, який перебуває під ставропігією Вселенського Патріархату, служили Різдвяне богослужіння? Чому 25 грудня, а не 7 січня?
Вселенський Константинопольський Патріархат у своєму літургійному житті користується новоюліанським календарем. Оскільки Ставропігія знаходиться під безпосереднім підпорядкуванням Вселенського Патріаршого Престолу, вона також живе за таким календарем. Наразі богослужіння звершуються у капличці в приміщенні стилобату, але після завершення реставрації Андріївської церкви, в нас буде не один престол, отже ми матимемо змогу звершувати богослужіння як за старим, так і за новим календарем, лише в різних приміщеннях. Відповідно і віруючі зможуть відвідувати богослужіння згідно з календарем, якого дотримуються. До речі, навіть в Україні Різдво Христове святкується 25 грудня, за юліанським календарем, яким користується Церква в Україні, просто на цей день випадає 7 січня за григоріанським календарем, за яким живе держава, тому всі помилково вважають, що в Україні Різдво святкують 7 січня. Але якщо ми подивимось у богослужбові книги, то побачимо, що там написано 25 грудня.
- Після впровадження 25 грудня в Україні вихідним днем у суспільстві дедалі більше говорять про перехід з юліанського на григоріанський календар, хоча є і відсоток громадян, який ментально не підтримує перехід. Яка Ваша думка з цього приводу?
На мою думку, цій темі надається занадто велике значення. Календар – це не догмат віри, а лише знаряддя виміру часу. Не потрібно розділятися чи сваритися через такі питання. Необхідно зазначити, що більшість Помісних Православних Церков послуговуються у своєму літургійному житті не григоріанським, а новоюліанським календарем. Наразі вони збігаються, але це не одне й те саме. Отже, в нашому житті є три календарі: 1) юліанський, за яким живе Православна Церква України та деякі інші Помісні Православні Церкви. 2) григоріанський, яким ми користуємося у світському житті та 3) новоюліанський, за яким живуть більшість Православних Помісних Церков. Святкування за новоюліанським календарем не стосуються Пасхи та свят, які із нею пов’язані (Вхід Господній в Єрусалим, Вознесіння, П’ятидесятниця). Ці свята святкуються православними в усіх країнаї однаково, за виключенням Фінляндії. Юліанський (старий) чи новоюліанський (новий) календар – це не принципово. Такі питання повинна вирішувати сама Помісна Церква, на чолі із Священним Синодом та Предстоятелем за потреби.
- Про бажання святкувати Різдво разом також зазначав у виступах для медіа Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Наскільки цей процес, на ваш погляд, для ПЦУ буде тривалим?
Я не можу коментувати запитаня, що стосуються внутрішнього життя Православної Церкви України та залежать від рішень цієї Помісної Церкви. Позаяк вони знаходиться поза межами моїх повноважень як представника Вселенського Патріарха в Україні.
- Ви часто постите на своїй фейсбук-сторінці грецькі літургійні піснеспіви. Яка особливість різдвяних піснеспівів грецькою мовою?
Візантійський церковний спів мені дуже подобається. Сподіваюся, що нам вдасться запровадити його і в Андріївській церкві згодом, але для цього необхідно знайти фахівців. Адже не кожен, хто володіє музичною освітою, може легко навчитися співати в такому стилі. Музична гама у цьому стилі співу будується не за звичними нам “тон, тон, півтон, три тони, півтон”, там є полутони, найменші, малі та великі тони. Для людини, що звикла до сучасної музичної нотації – це не дуже легко.
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
