Сьогодні Православна церква вшановує Ченстоховську ікону Богородиці – унікальну святиню, що подолала кордони держав і поєднала Церкви і народи, аби стати покровителькою Європи.
Ченстоховська Богородиця – одна з найшанованіших святинь Польщі і Центральної Європи. Згідно з переказом, ця ікона, через темний відтінок обличчя також відома як «Чорна Мадонна», належить до тих, які євангелист Лука свого часу написав на дошках від столів. Щоправда, це не відповідає науковим даним: перші ікони на дошках з’явилися не раніше IV ст. За даними дослідників, Богородиця Ченстоховська була перемальована щонайменше двічі й, відповідно, містить три шари письма, причому перший з’явився не раніше ХІІ–ХІІІ ст.; ікона має, безсумнівно, візантійське походження, однак остаточно сформувалася під латинським, зокрема, італійським впливом.
Перекази також говорять, що ікону переховували християни, які втекли з Рима, а 326 року, коли імператриця Олена відвідала Єрусалим, вона отримала в її дар від християн, привезла до Константинополя і поставила в палацовій каплиці, де святиня перебувала впродовж п’яти століть.
Покровителька Русі
У другій половині ХІІ джерела фіксують століття появу ікони, визнаної за чудотворну, на руських землях. Вважають, що перед тим вона побувала в Болгарії, Моравії та Чехії. У другій половині ХІІІ століття король Русі Лев Данилович (1228–1301), син короля Данила, привіз її до Белза та з великою почестю помістив у Белзький замок під опікою православного духовенства. Тоді ікона отримала ім’я «Белзької Богородиці», яке відоме й дотепер. А Бартоломей Зиморович у своїй праці «Потрійний Львів» стверджував, що ікону Богородиці, яку начебто написав сам євангелист Лука, король Лев Данилович віддав на зберігання львівському монастирю святого Онуфрія.
У 1382 році (за іншими даними — в 1377) сілезький князь Владислав Опольський, який тоді був Намісником Короля Руського Королівства, перевіз ікону з Белза спочатку до Львова, а потім до заснованого ним у 1352 році Ясногорського кляштору отців-паулінів у Ченстохові. З того часу Богородиця Белзька стала називатися Богородицею Ченстоховською. За переказом, такою була воля самої Матері Божої після її чудесної оборони Белзької твердині. Коли татари вдерлися на Русь і обложили замок Белз, князь Владислав, сподіваючись на допомогу Богоматері, виніс святиню з церкви і поставив на міській стіні. Чудотворну ікону пронизала стріла, і від неї на святинізбереглися сліди крові; проте на на татарське військо опустилася мла, що примусила їх зняти облогу замку і відступити. Після цього Богородиця, з’явившись князеві уві сні, повеліла перенести чудотворну ікону на Ясну Гору Ченстоховську.
Поранена ікона
На початку XV століття обитель пограбували гусити. За однією з легенд, серед монастирських скарбів вони хотіли викрасти й ікону, але невидима сила утримувала коней, і віз зі святинею не рушив з місця. У люті один з грабіжників скинув святу ікону на землю, а інший ударив шаблею по обличчю. Миттєво всіх спіткала кара – першого розірвало на частини, у другого відсохла рука, інші впали як мертві або осліпли.
За іншою ж версією, наругу над іконою вчинили в 1430 році шляхтичі Якуб Надобний і Ян Куропатва, які, намагаючись вилізти з боргів, викрали коштовності з монастиря, в тому числі здерли коштовний оклад з ікони, а потім пробили її мечем наскрізь, аби зіпхнути свій злочин на чехів. Відтоді на багатьох списках ікони Діву Марію зображують із двома шрамами на правій щоці.
Дошка з образом дуже постраждала в той час, тож у в 1430—1434 роках коштом польського короля Владислава Ягайла її обстежили та відреставрували. Реставратори засвідчили, що на той момент від східної «грецької» традиції в іконі мало що залишилося.
«Небесна королева Польщі»
У 1655 році шведський король Карл Х Густав, узявши Варшаву та Краків, програв битву під Ченстоховським монастирем на Ясній Горі. Ясногорський кляштор став символом опору Речі Посполитої проти шведської навали, чим надихнув країну на спротив. Допомога і заступництво Цариці Небесної підбадьорили поляків, а король Ян II Казимир, повернувшись до Львова, оприлюднив маніфест, у якому доручав свою державу заступництву Божої Матері, називаючи Ченстоховський Її образ «Небесною Королевою Польщі». Війна з шведами в 1656 році закінчилася для Речі Посполитої успішно.
Лицарі елітної кавалерії Речі Посполитої — крилаті гусари — мали на своїх кірасах, окрім традиційного лицарського хреста, образ Матері Божої Ченстоховської. Цей же образ прикрашав ринграфи (нагрудники) польських вояків часів Барської конфедерації та повстання Тадеуша Костюшка.
Коронація та вшанування святині
8 вересня 1717 року на підставі акту Папи Римського Климента ХІ ікона була коронована і тим офіційно визнана чудотворною. Це був перший випадок коронації ікони поза Римом. У ніч з 22 на 23 жовтня 1909 року корони були викрадені, тож 22 травня 1910 року на підставі акту папи Пія Х відбулася повторна коронація.
У 1813 році, коли російські війська увійшли в Ченстоховську фортецю, настоятель і братія піднесли генералові Сакену копію святині. Згодом список з чудотворної ікони був поставлений в Санкт-Петербурзі в Казанському соборі і був загублений після Жовтневого перевороту 1917 року.
В 1931 році папа Пій ХІ затвердив днем вшанування ікони у Католицькій церкві 26 серпня. Нині ікона зберігається в монастирі паулінів Ясна Ґура в польському місті Ченстохова, що є місцем найбільшого паломництва в Польщі. До Богородиці Ченстоховської звертаються по допомогу від припадків, інфекційних хвороб, вогнестрільних і від холодної зброї ран, глухоти і німоти. Митці просять у неї натхнення.
Ікону Богородиці Ченстоховської шанують однаково католики і православні, а також польські старообрядці. Окрім того, існує кілька її копій, що теж є чудотворними.
В Україні найвідоміші із них три – Буцнівська чудотворна ікона Божої Матері, що зберігається в церкві Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в селі Буцневі Тернопільського району Тернопільської області; Чудотворна ікона Матері Божої Тиврівської у в костелі св. Архангела Михаїла (Тиврів, Вінницька область); Чудотворна ікона «Цариця Карпат» у Гошівському монастирі. Можливо, це одне з її найбільших чудес – незвичайна «подорож», якою Богородиця, прославлена у ній, освятила численні країни й місця, де побувала. У цьому Їй не перешкодили ні державні кордони, ні виклики історичних епох, ні розрізнення у вірі. А зараз Ченстоховська ікона, як ніколи раніше, є свідком єдності, зокрема між Україною та Польщею – двома країнами, над якими через найбільше проявилася опіка Богоматері.
Також читайте: Сьогодні вшановують Ченстоховську ікону Божої Матері. 7 цікавих фактів про унікальну святиню
Повязані записи
