Закінчилися Різдвяні свята, які цього року вперше Православна церква України, Українська греко-католицька церква та Римо-католицька церква в Україні відсвяткували разом. Завдяки календарній реформі, що відбулася в Україні 2023 року, свята Різдва Христового, Обрізання Господа нашого Ісуса Христа та Богоявлення українські Церкви звершили 25 грудня, 1 та 6 січня.
Про те, як львів’яни відсвяткували Різдво Христове, чи справдилися побоювання щодо запровадження нового календаря та чи вплинуло це на чисельність вірних у храмах, ми запитали у священнослужителів УГКЦ та ПЦУ, що служать у Львові.
Отець Михайло Сивак, ключар Свято-Покровського кафедрального собору Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ, проректор Львівської православної богословської академії
- Люди досить добре сприйняли новий календар, хоча раніше були певні острахи. Але все-таки війна стала вагомим чинником, який серйозно вплинув на свідомість людей. Парафіяни були на богослужіннях і на Різдвяні, і на Йорданські свята. Єдине, що вплинуло на загальний святковий настрій – це те, що в нас триває війна — тому цілком природними було поєднання атмосфери свята з хвилюванням людей. З іншої сторони, ці празники дають надію, що Бог з нами, що Він прийшов у цей світ і всяка неправда і всяке зло будуть переможені. За чисельністю людей було в храмі приблизно як і попереднього року. Хоча зрозуміло, що багато парафіян воює, чимало людей виїхало за кордон або ж поїхали у села до рідних. Всі священники, з якими я спілкувався, кажуть, що перехід на новий стиль відбувається безболісно.
Отець Андрій Корчагін, парох парафії свв. мчцц Віри, Надії, Любові та їх матері Софії УГКЦ (м. Львів)
- Таке враження, що все життя так і було. Не виникло жодних проблем. Ті, хто ходив до церкви, продовжують ходити – ніщо не змінилось. Насправді люди вже багато років просили мене поміняти календар, перейти на новий. Але я цих питань не вирішую, це було не в моїй компетенції. Тому, коли перехід відбувся, це сталося цілком органічно. Попередні роки ми вже спостерігали, що певний відсоток нашого суспільства – я говорю взагалі про Львів – починали святкувати Різдво 25 грудня. У деяких своїх знайомих я зауважував тенденцію мати два Різдва і три вечері, що мене бентежило. Тепер же все стало на свої місця — ніби так завжди й було.
Отець Петро Бойко, священнослужитель храму Покрови Пресвятої Богородиці м. Львова (ТВК «Південний»), інспектор Львівської духовної семінарії св. ап. Іоана Богослова Львівської єпархії ПЦУ.
- Я спостеріг у людей правильну позицію щодо сприйняття календаря — вони зустрічали подію Різдва Христового, Богоявлення не за датою, а за змістом самого свята. Всі наші парафіяни були присутні на богослужінні; люди дійсно святкували свято, не оглядаючись назад і не порівнюючи, як було раніше. У мене як священника не було жодного дискомфорту. Лише державний Новий рік, 1 січня, для мене та моєї сім’ї відійшов на другий план. Також не було проблем у священників, з якими я спілкувався. Бога сприймають найперше не розумом, а серцем, у простоті. Ця зміна – це всього лиш виправлення неточностей. Зараз вже не ті часи — люди освічені, можуть знайти інформацію, а хороші пастирі своїм парафіянам також все пояснили. Думаю, що наступного разу зникне вже будь-яка настороженість попри те, що дехто намагався цю тему в соцмережах розігрівати. Але наші люди не вважають календарні зміни поваленням християнського ладу. Традиції залишилися.
Отець Орест Фредина, парох парафії Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ (м. Львів, Сихів)
- Різниця є хіба що в погоді (сміється). У нас все дуже природно перейшло, тому що тепер ми святкуємо Різдво, а вже потім – Новий рік. Це позитивний момент, адже є початок нової ери – а після Різдва – початок нового року. Крім того, тепер Щедрий вечір – 5 січня, Йордан – 6, а Собор Івана Хрестителя – 7, і це прекрасно співпало зі старими святами. Я не зустрічав людей, які були би проти. Ми зробили крок вперед; усунули помилку з календаря. Трошки плутаємося в числах, але проблеми в тому немає. Колись на Заході України це був один з позитивних моментів — залишити старий календар, щоб зберегти наші традиції, для того, щоб уникнути тенденції до комерціалізації свят. Я думаю, що така спокуса в нас є. Але якось я почув гарну фразу: «Розум без праці стає майстернею Сатани, а серце без праці — ліниве та неуважне». Саме в цьому криється небезпека. Але нам ні ранок, ні вечір, ні старий, ні новий календар, ні морозна, ні суха чи мокра погода не забере того щастя – почитати Бога, Його прославляти.
Повязані записи
