1 серпня ПЦУ й УГКЦ розпочинають піст, що передує святу Успення Пресвятої Богородиці. Чим є піст для сучасного християнина? Чи обов’язковий він, які його вимоги, цілі та справжнє значення? Своїми роздумами на цю тему ділиться протоієрей Православної церкви України Іван Голуб.
Ментальність сучасного суспільства не може чи не хоче належно оцінити значимість посту в житті людини. Сучасне людство хоч і схвалює обмеження в їжі та напоях, але переважно розуміє піст як очищувальну дієту і відкидає його духовну сторону, вважаючи її шкідливою для здоров’я. В очах сучасного світу піст – це дурниця, безглуздя, тому що самозречення йде в розріз із усім, що пропонує сучасна культура. Сучасне суспільство вчить догоджати власному тілові, яке повинно прагнути до збагачення, до постійного задоволення не тільки тілесних потреб, а навіть і примх. У сучасного людства самопожертва вже не в моді, адже тепер у світі процвітають егоїзм і суперництво, чи так звана конкуренція. Якщо розглядати піст лише з огляду його впливу на людський організм, то це буде не піст, а дієта. Медики твердять, що будь-які дієти є недосконалі, вони часто призводять до небажаних і шкідливих наслідків для людини. За свідченням лікарів, дотримуватися тієї чи іншої дієти потрібно впродовж цілого життя, інакше досягнутий ефект швидко втрачається – і це стосується як оздоровчих дієт, призначених при різних хворобах внутрішніх органів, так і дієт, спрямованих на зниження чи набирання ваги.
«Але історія релігії вказує на діаметрально протилежне значення посту. Мотиви його можуть бути різними: аскетизм, намагання внутрішнього очищення, жалоба, благання. Роль посту в релігійних обрядах велика. В ісламі, наприклад, піст – це визнання трансцендентності Бога».
А з точки зору християнства піст – це час, коли людина-християнин має особливу причину на те, щоби впродовж цього часу проаналізувати свої вчинки, дії, слова, думки, які мали місце у житті.
Різновиди посту
Піст можна поділити на два види: духовний і тілесний.
Духовний піст – це основа покаяння, усвідомлення власної гріховності і щире та рішуче бажання позбавитися свого гріха, стати кращим, чистішим, людянішим.
Тілесний піст облегшує душу, оскільки плоть перестає тяжіти над нею. Людина менше підпорядковується бажанням плоті, їй легше перейти у молитовний стан і виконувати заповіді Божі. В ідеалі людина постійно має перебувати в такому «піднесеному» молитовному стані, але це можливо вже на певному духовному ступені, що наближає її до праведності. Для нас же, немічних, Свята Церква за велінням Божим установила пости, щоб позбавити наші душі від турбот, спокус і зваб цього віку, тобто «виполоти» «бур’яни», що заглушують корисне насіння.
Отже, що все ж таки є піст і що говорять про нього святі подвижники благочестя? «Піст – це заповідь Бога. Він ровесник людства. Піст узаконений у раю. Бог, створивши чоловіка, дав йому таку заповідь: „Із кожного дерева в раю ти можеш їсти. Але з дерева пізнання добра і зла – не їж від нього” (Бут.2.16). І ось тут ми бачимо, що слова, „це вкушай, а цього не вкушай” уже були праобразом посту». Це підтверджує на основі Святого Письма і великий святитель Церкви Христової святий Василій Великий: «Піст це не новітній винахід, але скарб по батьках. Усе, що давнє, гідне похвали. Пошануй же стародавність посту! Він такий давній, як саме людство».
Тому сміливо можна стверджувати, що піст – «це чеснота, яка закликає людей стримуватися на деякий час від їжі та грішних звичок» і навіть «від статевих стосунків один або більше днів – від заходу до заходу сонця». «Піст – вияв не тільки тілесного, а й насамперед духовного очищення, ознака щирої віри й каяття».
Подвижницька природа посту
Отже, «піст – це з давніх давен встановлені правила, котрі сприяють молитві та допомагають внутрішньому зростанню».
Так преподобний Симеон Новий Богослов говорить, що «піст є початком і основою будь-якого духовного діяння. Хоч би які чесноти збудував ти на основі посту, усі вони будуть непохитні та непорушні, збудовані на твердому камені. А коли усунемо цю основу, тобто піст, а натомість покладемо насичення черева та інші нерозумні бажання, тоді всі чесноти будуть захитані та рознесені лихими помислами та потоком пристрастей». Інший подвижник благочестя, святий Іоан Ліствічник говорить про піст ось такі прекрасні слова: «Піст – це викорінення злих думок, увільнення від снів, чистота молитви, світло для душі, сторож розуму, визволення від сліпоти, покірне зітхання, радісний жаль, засіб мовчання, сторож послуху, здоров’я для тіла і відпущення гріхів».
Піст – це духовний подвиг і найкраще виявлення аскетичного ідеалу християнина. «Піст, бажаний Богові, припускає тілесну і духовну поміркованість, відмову від пристрастей, властивих для нашої занепалої природи. Він закликає нас зректися грішних думок, вчинків, обновити серце, щоб прийняти світло Христа».
І тому Свята Православна Церква, дотримуючись апостольських настанов і соборних правил та усіх святоотцівських передань, завжди проголошувала і проголошує велику гідність посту для духовного життя людини, особливо для її спасіння.
Отже, сміливо можна стверджувати, що «за своєю суттю піст – це стриманість від певного виду їжі та напоїв, від усяких світських розваг, музики, танців, а також від усяких злих думок, роздумів, забаганок».
Правила посту
Основне правило посту, його основа – боротьба з гріхом через утримання від їжі. Саме помірність, а не виснаження тіла, тому кожен повинен мати на увазі свої сили, ступінь своєї підготовки до посту.
Піст – аскетичний подвиг, що вимагає підготовки та поступовості. Необхідно входити в постування поступово, поетапно, почавши хоча б із утримання від скоромної їжі у середу та п’ятницю протягом усього року. Охочі дотримуватися посту повинні порадитися з досвідченим духівником, розповісти йому про свій духовний і фізичний стан і попросити благословення на піст.
Загальне правило посту свідчить, що хворим потрібно порадитися з лікарем. Вагітним жінкам необхідно дуже обережно ставитись до здійснення посту. Послаблення у пості дається малолітнім дітям та подорожуючим.
Існує п’ять ступенів суворості посту: споживання риби; гаряча їжа з олією; гаряча їжа без олії; сухоїдіння (хліб і вода); повне утримання від їжі.
На дотримання у певні дні суворішого ступеня посту, ніж визначено, потрібно взяти благословення у священника. Тілесний піст без посту духовного нічого не приносить для спасіння душі. Навіть навпаки – може бути духовно шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, переймається свідомістю власної переваги.
Мета посту
Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ, з утриманням у подружньому житті, утриманням від розважальних та видовищних заходів, від надмірного перегляду телевізора чи інтернету. Адже головне, загальне правило посту: піст – не мета, а засіб – спосіб упокорити своє тіло і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає лише дієтою.
Піст має на меті посилення духовного життя. Як вже говорилося на початку, він неодмінно має поєднуватися з молитвою, покаянням, боротьбою з гріховними пристрастями та звичками, здійсненням добрих справ милосердя. Плоди істинного посту – перемога над собою, над своєю гріховністю, духовна радість, любов до Бога та людей. Пам’ятаймо, що Богові угодний не наш піст, а його плоди. Сутність посту висловлена в церковній пісні: «Якщо, душе моя, утримуєшся від страв, а від пристрастей не очищаєшся, – даремно радіємо неспоживанням: тому що, якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавиджена будеш Богом як фальшива, і уподібнишся злим демонам, котрі ніколи не їдять».
Пам’ятаймо, що постити слід не тільки тілесно, обмежуючи їжу, але і духовно. Святий піст тоді є повноцінним, якщо він є тілесно-духовним. Честь посту не тільки в обмеженні їжі та відреченні від гучних непристойних розваг; піст — то є очищення від гріховної скверни, від гріховного бруду, від всіляких злих учинків, на які постійно спонукує нас спокусник-диявол.
Як постити добре?
Отже, якщо хто обмежує себе тільки в їжі, той повністю не дотримується приписів святого посту, не виконує його. Ти постиш? Докажи це своїми ділами. Якщо побачиш потребуючого помочі, допоможи йому. Якщо побачиш ворога, помирися з ним. Якщо побачиш свого ближнього щасливим, не заздри йому. Плекай до всіх любов, милосердя, чесність, справедливість і твори всім лиш добро. Нехай постяться не тільки уста від споживання їжі, а й погляд (зір), і слух, і всі члени нашого грішного тіла. Нехай постяться руки і не крадуть, не загарбують чуже добро, не збагачуються на чужій кривді та припинять грабіжництво і хабарництво. Нехай не гострять ножа на свого ближнього. Нехай постяться ноги та не поспішають на нічні дискотеки, на дикі танці, на пиятику, на картограйство, на хуліганські розгнуздані гульбища та на блудні стежки. Нехай не ходять до ворожок і знахарів. Нехай постять очі і не дивляться на всілякі еротичні, безсоромні, богохульні видовища. Нехай не пожирають поглядом неморальні, сексуальні та жорстокі розбійницькі фільми з телеекранів. Нехай не дивляться заздрісно на добро і щастя ближнього. Нехай не читають вкрай паскудної літератури, яка руйнує морально молодь і якою переповнені всі кіоски. Нехай поститься слух, а піст вуха полягає в тому, щоб не слухати злослів’я, брехні, прокльонів, гнилизни слів, не слухати протизаконних безбожних бесід. Не слухати нашіптувань диявола, котрий постійно підмовляє до зла, до гріха. Нехай поститься і язик. О, язик! Гострий меч, що січе ближніх. «Замкни двері уст своїх та постав надійну охорону біля них». Не лихослов, не вимовляй гнилих слів, не бреши, не обмовляй, не очорнюй ближнього, не підмовляй до гріхів, не вимовляй богохульних слів, не насміхайся з вад ближнього. Тримай під контролем кожне слово, щоб не образити Господа Бога і ближнього. Пам’ятай, що «язик твій — ворог твій». Пам’ятай, що «від слів своїх оправдаєшся і від слів своїх осудишся», що від багатослів’я не обминеш гріха. Нехай постяться наші думки, та не плекають злих намірів, бо від думки легкий перехід до злих вчинків, до страшних злочинів. Святі Отці і Вчителі Церкви Христової навчають: «Хто насолоджується гучними розвагами і виконує всілякі протизаконні забаганки свого тіла, чи може бути послідовником Глави, увінчаної терном?». Пригадай Спасителя нашого, окровавленого від ніг до голови від катівських нагаїв — і тебе не буде манити дорога, безсоромна одежа. Пригадай оцет і жовч, що кати приневолювали споживати Христа — і ти не бажатимеш розкішних, гучних гостин. Пригадай Христа, що пролляв свою святу Кров, і тих, які проливали її. Пригадай, як Христос розп’ятий молився до свого небесного Отця за тих, що розіп’яли Його, і ти не будеш мстити ворогам своїм, а великодушно простиш їм. Пригадай, християнине, слова Спасителя нашого Господа Ісуса Христа. «Піст і молитва — це надійна і найсильніша зброя проти спокусника диявола», який повсякчас силкується всілякими способами відірвати нас від Бога, від віри, від Церкви та не допустити до Царства Небесного, а загарбати у свої вічно палаючі вогнища пекла.
Кому можна не постити?
Але все ж таки є випадки, коли люди бувають звільнені від посту. Так, наприклад, вагітні жінки і жінки, що годують грудьми, звільняються від посту. Можуть не постити і діти. Не можна постити дітям до трьох років. Без молочних продуктів, м’яса, яєць неможливо забезпечити необхідну для дитячого організму кількість кальцію і вітамінів групи В. Для хворих і перестарілих піст послаблюється або відміняється зовсім.
Не можна постити хворим на цукровий діабет (інсулінозалежним). Шкідливим є піст для онкологічно хворих, так само і для хворих на хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту. Тому що вони і так постійно обмежують себе у різних видах їжі, а дотримання ще більш суворої дієти під час посту може шкідливо позначитися на їхньому здоров’ї. Це підтверджує і 69 Апостольське правило: «Хто не постить у святу чотиридесятницю, нехай буде відлучений, хіба тільки через хворобу, хворому дозволено споживати масло і вино».
Також Церква дозволяє полегшення посту для людей, які займаються тяжкою фізичною працею, для подорожуючих і військових. Але піст повинен бути посильним, повинен співпадати із рівнем тілесного здоров’я та віку. Тому Свята Церква і звільняє від посту дітей до 14 років та дорослих, вік яких перевершив 59 років, але все ж таки кожна людина повинна виробити свій індивідуальний підхід до посту, зважаючи на власний фізичний стан. Діти повинні також поступово звикати до нього. Для цього батьки мають не дозволяти їм, наприклад, у час посту слухати музику, мусять обмежувати перегляд улюблених телепередач, так само можна на час посту обмежувати дітей у певних видах їжі, наприклад, солодощах. А щодо дорослих, які перевершили вік 59 років, то тут цілком індивідуальний підхід: якщо людина може дотримуватися посту, то повинна це робити, адже піст – це засіб, який благотворно впливає як на тіло, так і на душу.
Також читайте: О. Іван Голуб: Про віру в забобони
Успенський піст – марафон до Неба
Повязані записи
