На свято Успення Пресвятої Богородиці, 15 серпня 2024 року, в Японії померла католицька монахиня Агнеса Кацуко Сасаґава — свідок об’явлення Божої Матері в Акіта.
Пропонуємо вашій увазі Пастирський лист єпископа японської дієцезії Ніїгата — Йоана Шоджіро Іто, який він написав на Великдень 1984 року щодо статуї Божої Матері в Акіта. Відходячи від свого єпископського служіння на спокій, він відчув гостру необхідність скласти свідчення про надприродні події в Акіта, які сталися там за його єпископства.
Єпископ Іто визнав у акітських подіях «продовження Фатіми».
Пастирський лист
1.
Благословення та найкращі побажання з нагоди Великодня всім, хто належить до єпархії!
Я є єпископом Ніїгатської єпархії вже 22 роки, призначений Святішим Отцем Іваном XXIII у 1962 році. Оскільки я досяг пенсійного віку, то повинен, згідно з церковним правом, скласти зі себе повноваження. Я дякую кожному з вас за ваші молитви та співпрацю, які дозволили мені, незважаючи на численні труднощі, виконувати свої завдання до сьогоднішнього дня.
Перед тим, як залишити вас, мушу поділитися своєю турботою. Вона пов’язана з низкою таємничих подій, що стосуються дерев’яної статуї Богородиці в Інституції Служебниць Євхаристії. Я надіслав до Рима прохання про офіційне визнання цього закладу. Інституція розташована в Юдзавадай, Соегава, Акіта, в дієцезії Ніїгата, Японія. Ви, безсумнівно, знаєте про ці події з газет, книг, телебачення тощо.
Коли в 1976 році була створена перша комісія для проведення досліджень, я публічно заявив, що необхідно утриматися – на час проведення досліджень – від усіх офіційних паломництв і від оточення статуї особливим пошануванням. З того дня я не зробив жодної заяви на цю тему, оскільки до важливих подій, що стосуються Церкви, не можна ставитися легковажно. Однак мовчати в той час, коли я залишаю посаду єпископа, враховуючи, що я був у центрі цих подій, було б нехтуванням моїми обов’язками. Тому я вирішив зробити нову офіційну заяву у формі пастирського листа.
Від 1973 року, коли почалися ці події, минуло одинадцять років. Оскільки я вперше став свідком досить надзвичайних явищ, то поїхав до Рима в Конгрегацію доктрини віри. Я проконсультувався з уже знайомим мені єпископом Хамером, секретарем цієї Конгрегації. Він пояснив, що справу такого роду повинен вирішувати місцевий єпископ.
У 1976 році я попросив архієпископа Токіо призначити комісію для проведення досліджень. Ця комісія дійшла висновку, що не може довести надприродний характер подій в Акіта. У 1979 році я звернувся до Конгрегації з проханням створити другу комісію для більш детальної оцінки фактів.
У 1979 році до нунціатури в Токіо надійшов лист від Конгрегації, в якому містилася негативна позиція щодо подій в Акіта. Однак у цьому листі були деякі непорозуміння. Усвідомлюючи, що моїм обов’язком було знати точну природу фактів, я повторно вивчив їх у 1982 році, в той час, коли ці явища вже припинилися. Через Апостольського Нунція в Токіо я надіслав до Рима повне досьє, доповнене новими фактами. Під час моєї поїздки до Рима в жовтні минулого року (1983) я зустрівся з трьома особами, які працюють над цим питанням в Конгрегації доктрини віри. Після цієї зустрічі ми вирішили, що досьє слід повторно подати для більш детального вивчення.
2.
До низки подій, пов’язаних зі статуєю Діви Марії, можна віднести явище кровотечі з правої руки статуї, а також потіння і виділення приємного запаху, причому потіння було настільки сильним, що статую необхідно було витирати. Однак, на нашу думку, найбільш незвичайним і очевидним фактом була рідина, схожа на людські сльози, що витікала з очей статуї Божої Матері.
Це почалося 4 січня 1975 року (Святий рік). До 15 вересня 1981 року – свята Скорботної Матері Божої – сльози витікали 101 раз. Я сам був свідком чотирьох випадків сліз. Крім того, свідками були майже 500 осіб. Двічі я пробував рідину на смак. Вона була солоною і здавалася справжніми людськими сльозами. Наукове дослідження, яке провів професор Сагісака, судмедексперт медичного факультету Університету Акіта, показало, що ця рідина дійсно була людськими сльозами.
Видобути воду там, де її немає, – це поза людськими можливостями. Я вважаю, що для цього було необхідне втручання надприродних сил. Більше того, це була не просто чиста вода, а рідина, що виділяється людським тілом. Вона витікала тільки з очей фігури, подібно до того, як течуть сльози, і це відбувалося 101 раз протягом кількох років і в присутності багатьох свідків. Було встановлено, що це не могло бути трюком або людською маніпуляцією.
Оскільки ці події не були природними, можна розглянути три причини:
- паранормальні здібності людини.
- підступи диявола.
- надприродне втручання (у справі об’явлень Церква зазвичай використовує поняття «надприродний» в розумінні – «від Бога», ред.)
Я не знаю, якими можуть бути паранормальні здібності. Дехто стверджує, що Агнеса Кацуко Сасаґава, член Інституту Служебниць Євхаристії, яка була найбільш тісно пов’язана з подіями в Акіта, могла володіти паранормальними здібностями, що дозволило їй перенести власні сльози на статую. Однак у такому випадку, за словами професора Токійського політехнічного університету Ітая, фахівця в цій галузі, необхідною умовою є те, що відповідна особа повинна усвідомлювати цей факт, щоб мати можливість використовувати свої паранормальні властивості. Тим часом сльози текли з фігури, коли Агнеса Сасаґава спала, і навіть тоді, коли вона не знала, що це відбувається, тому що перебувала вдома зі своєю родиною, за 400 км від Акіта. З цієї причини я вважаю, що гіпотезу про паранормальні властивості слід відкинути.
Є також ті, хто вважає, що тут замішані підступи сатани. Якби вони були причиною, то мали би призвести до поганих наслідків для віри. Однак таких наслідків не тільки не було, але навіть навпаки, плоди були позитивними, наприклад, чоловік, якого дружина-католичка довгий час заохочувала до навернення, побачивши статую, що плаче, вирішив охреститися.
В іншому випадку віруюча людина, яка прожила кілька десятиліть без регулярних релігійних практик, повернулася до них. Ще одна людина, відвідавши це місце, вирішила зайнятися євангелізаційною діяльністю і продовжує це робити донині.
Також читайте: Акіта – продовження Фатіми
До того ж з’являється все більше повідомлень про чудесні зцілення, наприклад, від раку за заступництвом Божої Матері з Акіта. Я згадаю два найвідоміші випадки.
Один із них – раптове зцілення кореянки. Через рак мозку її організм з липня 1981 року підтримував лише фізіологічні функції. Їй з’явилася Пресвята Богородиця з Акіта і дала вказівку встати. Майже відразу хвора змогла встати, повністю відновивши своє здоров’я. Це зцілення сталося в той час, коли священники і дві корейські жінки (сестра і хрещена мати хворої) молилися до Божої Матері з Акіта про зцілення, просячи про чудо у зв’язку з канонізацією корейських мучеників.
Є рентгенівські знімки цієї людини з моменту її хвороби і після повного зцілення. Навіть неспеціалісти можуть підтвердити факт зцілення. Справжність рентгенівських знімків підтвердив доктор Тонг-Ву-Кім з лікарні Святого Павла в Сеулі, де були зроблені рентгенівські знімки, а також отець Тейзен, президент церковного суду Сеульської архідієцезії.
Всі ці докази були відправлені до Рима. Минулого року я сам їздив до Сеула, в Корею, і розмовляв зі зціленою жінкою. Таким чином я зміг переконатися в правдивості фактів, що стосуються її чудесного зцілення. Вона сама приїхала до Акіта, щоб подякувати Пресвятій Богородиці.
Другий випадок – повне одужання Агнеси Сасаґави від цілковитої глухоти. Я розповім про це більш детально пізніше. Зважаючи на ці плоди, корисні для віри і фізичного здоров’я, гіпотеза про те, що події в Акіта могли бути спричинені сатанинською силою, має бути виключена. Залишається тільки можливість надприродного втручання. У будь-якому разі важко стверджувати, що ці явища не були надприродними.
Але навіщо відбулися такі явища? Чи не пов’язані вони з посланнями, переданими через статую Богородиці і почутими глухими вухами Агнеси Сасаґави?
Перше послання вона отримала вранці 6 липня 1973 року, в першу п’ятницю місяця. Прекрасний голос пролунав від статуї:
«Моя доню, Моя новичко (сестра лише вступила до чернечого згромадження на новіціят, ред.), ти вірно послухалася Мене і покинула все, щоб слідувати за Мною. Чи дуже важка для тебе недуга твоїх вух? Твоя глухота зцілиться, будь певна. Потерпи. Це останнє випробування. Рана на долоні завдає тобі страждань? Молися, щоб відшкодувати гріхи людей. Кожна з цієї спільноти – моя незамінна дочка. Чи добре ти молишся молитвою Служебниць Євхаристії? Тоді промовмо її разом:
“Пресвяте Серце Ісуса, істинно присутнє у Пресвятих Тайнах, посвячую Тобі своє тіло і душу для повного з’єднання з Твоїм Серцем, яке постійно жертвується на всіх вівтарях світу, віддаючи славу Отцеві і благаючи про прихід Його Царства. Прошу, прийми мою покірну жертву. Використовуй мене, як хочеш, на славу Отця і для спасіння душ. Пресвята Богородице, ніколи не дозволь мені розлучитися з Твоїм Божественним Сином. Прошу, захисти і оберігай мене як Твою вибрану дитину. Амінь”.
Багато моліться за Папу, єпископів і священників».
Агнеса Сасаґава втратила слух, коли працювала катехитом у церкві в Міоко-коґен. Через глухоту вона деякий час перебувала в лікарні Росаї в місті Йоетсу. У своєму діагнозі доктор Савада визнав повну глухоту невиліковною і видав документи, що дозволяють їй отримувати пільги з державних фондів у зв’язку з цим. Не маючи змоги більше працювати катехитом, вона прийшла до Інституту Служебниць Євхаристії в Акіта, де вела молитовне життя
Друге послання, як і перше, було дане через статую Пресвятої Богородиці:
«Дочко моя, послушнице моя, чи любиш ти Господа? Якщо любиш, то послухай, що я тобі скажу. Це дуже важливо. Передай це своєму настоятелю. Багато людей у світі завдають страждань Богові. Щоб заспокоїти гнів Небесного Отця, Я бажаю душ, які б Його втішали. Разом з Моїм Сином Я прагну душ, які через страждання і убогість будуть спокутувати за грішників і невдячних.
Небесний Отець готує велике покарання для всього людства, щоб світ пізнав Його гнів. Щоб злагіднити гнів Отця, Я багато разів втручалася разом із Сином. Я запобігла бідам, жертвуючи страждання Сина на хресті, Його дорогоцінну Кров і улюблені душі, які втішають Його, творячи сонм жертовних душ. Молитви, покута і доблесні жертви можуть заспокоїти гнів Отця. Я бажаю цього і вашій спільноті… щоб вона любила убогість, посвячувалася і молилася, щоб відшкодувати невдячність і зневаги, завдані так багатьма людьми. Моліться молитвою Служебниць Євхаристії, усвідомлюючи її значення. Втілюйте її в життя, приносьте як відшкодування за гріхи. Нехай кожен, відповідно до своїх можливостей і стану, повністю віддасть себе Богові.
Молитва необхідна навіть у світському закладі. Душі, які хочуть молитися, відразу гуртуються, щоб бути разом. Не надаючи надто великого значення формі, будьте віддані та ревні в молитві, щоб потішити Господа».
Третє і останнє послання також було дане голосом, що пролунав від статуї Пресвятої Богородиці, 13 жовтня того ж року:
«Дочко моя, добре послухай те, що Я тобі скажу, і передай це настоятелю. Як Я вже казала тобі, якщо люди не будуть покутувати і не виправляться, Отець зішле на все людство страшну кару. Це буде кара більша, ніж потоп, така, якої ще ніхто ніколи не бачив. Вогонь впаде з неба і знищить велику частину людства, як хороших, так і поганих, не щадячи ні священників, ні мирян. Ті, хто виживе, почуватимуться настільки покинутими, що заздритимуть мертвим. Єдиною зброєю, яка залишиться у вас, буде Розарій і Знак, даний Моїм Сином. Моліться Розарій щодня. Моліться Розарій за Папу, єпископів і священиків.
Діяльність сатани проникне навіть у Церкву таким чином, що кардинали виступатимуть проти кардиналів, єпискB%Eпи проти єпископів. Священники, які шанують Мене, будуть зневажатися, а їхні співбрати виступлять проти них. Церкви і вівтарі будуть осквернені, Церква буде наповнена тими, хто погоджується на компроміс. Через дії сатани багато священників і богопосвячених осіб відмовляться від свого покликання. Особливо невблаганно сатана діятиме проти душ, посвячених Богові. Думка про втрату стількох душ є причиною Мого смутку. Якщо кількість і тяжкість гріхів зростатиме, то прощення їм більше не буде».
Також читайте: «Буде покарання більше, ніж Потоп»: 50 років тому розпочались об’явлення Матері Божої з Акіта
Це послання містить умову «якщо люди не будуть покутувати і не виправляться». Я думаю, що це серйозне попередження. Тут також відчувається материнська любов нашої Небесної Матері, яка міститься в цих словах: «Думка про втрату стількох душ є причиною Мого смутку».
Якщо обіцянка, дана в першому посланні 1973 року – і виражена в словах: «Чи дуже важка для тебе недуга твоїх вух? Твоя глухота буде вилікувана» – не була б виконана, можна було би поставити під сумнів вірогідність цих послань. Однак обіцянка була виконана через дев’ять років після початку хвороби.
Перед тим, як це сталося, з Агнесою Сасаґавою спілкувалася особа з подобою ангела (25 березня і 1 травня 1982 року):
«Причиною твоїх страждань є глухота, чи не так? Наближається час обіцяного зцілення. Заступництвом Пречистої і Непорочно Зачатої Діви Марії, як і раніше, перед Тим, Хто справді присутній у Пресвятих Дарах, твої вуха будуть повністю зцілені, щоб здійснилося діло Всевишнього. Ти все ще будеш стикатися з багатьма стражданнями і неприємностями, що приходять ззовні. Тобі не потрібно нічого боятися».
Нарешті, 30 травня 1982 року, в останню неділю місяця на свято П’ятидесятниці, в момент благословення Святими Тайнами її вуха раптово і повністю зцілилися. Того ж вечора вона зателефонувала мені, і ми нормально розмовляли.
14 липня я відвідав доктора Араї з відділення отоларингології та офтальмології лікарні Червоного Хреста в Акіта, який визнав Агнесу Сасаґаву повністю глухою, коли вона приїхала в Акіта дев’ять років тому. Я запитав про його враження. Він був приголомшений її повним зціленням. Доктор Савада з Росаї де Йоетсу, який був першим, хто оглянув її після того, як вона оглухла, видав медичну довідку від 3 червня 1982 року, в якій зазначалося, що після детального обстеження її слуху на обидва вуха він дійшов висновку, що стан Агнеси Сасаґави більше не виявляє жодних відхилень від норми.
Я знаю Агнесу Сасаґаву вже 10 років. Це жінка здорового духу, щира і не проблемна. Вона завжди справляла на мене враження врівноваженої людини. Тому повідомлення, які вона отримувала, не здаються мені жодним чином результатом уяви чи галюцинацій.
Що стосується їхнього змісту, то в них немає нічого, що суперечило б католицькій доктрині чи моральним принципам, а коли замислитися над сучасним станом світу, то застереження, здається, у багатьох моментах правильно відображають ситуацію.
Ділячись тут своїм досвідом і роздумами про події навколо статуї Пресвятої Богородиці з Акіта, я вважаю своїм обов’язком – як єпископ-ординарій – відповісти на прохання вірних і дати свої пастирські вказівки з цього приводу. Тільки єпископ єпархії, в якій відбуваються подібні події, має право визнавати такі факти. Конгрегація доктрини віри надала мені вказівки з цього приводу.
Я перебуваю в постійному контакті з Інститутом Служебниць Євхаристії від часу його заснування і тому достеменно знаю ситуацію, в якій перебуває цей Інститут та його члени. Вивчаючи історію об’явлень Діви Марії, я знаю, що завжди тільки місцеві єпископи дозволяли культ Діви Марії, коли Вона з’являлася в їхніх єпархіях.
Також читайте: Сон сестри Агнеси з Акіта: «Чому це Бог в Трійці мав би бути єдиним Богом?»
Після довгих молитов і зрілих роздумів я як єпископ Ніїгата зробив такі висновки:
- На підставі проведених на цей час досліджень не можна заперечувати надприродний характер низки незбагненних подій, пов’язаних зі статуєю Марії, що перебуває в монастирі Інституту Служебниць Євхаристії в Юдзавадай Соегава, Акіта, єпархія Ніїгата. Вони також не мають змісту, що суперечить католицькій вірі та моральним принципам.
- І тому я дозволяю вшановувати Богоматір з Акіта у всій єпархії, яку я очолюю, до опублікування остаточного рішення Святого Престолу з цього питання. Слід мати на увазі, що навіть якщо пізніше Святий Престол опублікує позитивне рішення щодо подій в Акіта, це буде питанням приватного одкровення, а не частиною доктрини. Християни зобов’язані вірити в зміст божественного одкровення, яке припинилося зі смертю останнього з апостолів і яке містить все, що необхідно для спасіння.
Тим не менше, Церква до цього часу також брала до уваги приватні об’явлення, якщо вони служили для зміцнення віри. Я процитую тут такі уривки з католицького вчення (згідно з «Précis de doctrine catholique.» Ancienne édition):
«Святі та ангели, згідно з Божою волею, отримали від Нього благодать і славу в надлишку. Це правильно – вшановувати їх, бо, по суті, це означає віддавати славу і подяку самому Богові. Серед святих Богородиця користується особливим пошануванням. Вона є не тільки Матір’ю нашого Спасителя, який є Богом, але й Матір’ю всіх нас, і як Мати, повна більшої божественної благодаті, ніж усі святі та ангели, заступається за нас». (Стаття 72)
«Вшанування статуй і зображень Христа і святих здійснюється для підтримання віри, для поклоніння Христові, для вшанування святих. Такий вчинок відтак стає актом прославлення Бога». (Стаття 170)
Наостанок благаю Бога послати вам щедрі благодаті.
З моїм апостольським благословенням, Йоан Шоджіро Іто, єпископ. Ніїгата, 22 квітня 1984 року, Великдень.
Повязані записи
