Сон сестри Агнеси з Акіта: «Чому це Бог в Трійці мав би бути єдиним Богом?»

Більшість із тих, хто знає про об’явлення Діви Марії в японському Акіта, має лише загальне уявлення про те, що там відбулося. Здебільшого це знання історії про надприродні сльози, якими плакала фігура Богородиці, та послання, яке застерігає перед великим покаранням світу і розбратом між кардиналами.

Можемо лише сподіватися, що з плином часу  українською мовою з’являться матеріали про об’явлення в Акіта. А також про саму візіонерку — сестру Агнесу Кацуко Сасагава зі Згромадження Служебниць Євхаристії. Постать сестри, її духовні переживання неможливо відділити від містичних об’явлень та послання Богородиці. На моє переконання, особа сестри Агнеси не лише є найбільшим доказом Небесного походження об’явлень, але її духовне життя та особисті переживання також несуть урок і послання світові.

Фігура Богородиці в Акіта

Звернімо увагу хоча б на надприродний сон сестри Агнеси, який вона пізніше описала в своєму Щоденнику.

Щодо снів поміж християн подекуди виникає дискусія. Не секрет, що святі і преподобні, які мали глибокий духовний досвід, застерігали не вірити снам — вони радили взагалі не звертати на них увагу, не кажучи вже про всілякі сонники і тому подібне. Таким чином духовні наставники хотіли убезпечити християн від самообману та забобонів.

Вони вказували на те, що сон може мати три джерела: від самої людини (напр. враження від пережитого або з’їденого), від диявола і, звичайно ж, від Бога. Найчастіше людина бачить сон, викликаний особливостями її власної психосоматики або інтуїції; інколи людину зводить або бентежить у сні лукавий; і вкрай рідко через сон звертається до людини Бог. Але навіть у такому випадку, на думку святих отців, треба бути вкрай розсудливим та обережним — краще не прийняти сон від Бога, вважали вони, ніж спійматися на гачок до диявола або власної недолугості. 

Також читайте: Акіта – продовження Фатіми

Сон Якова. Художник: Lo Spagnoletto

Однак Господь все ж таки промовляє через сни. Інколи про це можна говорити лише через певний час, коли сон не лише справдився, але й приніс духовну користь. Саме уві сні Господь обіцяв біблійному Якову землю, на якій він, власне, спав (Бут. 28, 10-16). Саме уві сні Бог запитував царя Соломона, що він хоче отримати, а коли той попросив мудрості, неймовірно щедро обдарував його нею (1 Цар. 3, 5-15). Хіба не уві сні Господь застеріг поганського царя Авімелеха з Герару, щоб той для власного добра не торкався Авраамової жінки (Бут. 20, 1-8)? Чи ж, зрештою, не уві сні було відкрито святому Йосифу Обручнику, ким є його Наречена та Її Син (Мт. 1, 18-25)? Саме уві сні Бог наказав йому: «Уставай, візьми Дитя та Його матір і втікай до Єгипту; будь там, доки я тобі не скажу, бо Ірод буде розшукувати Дитя, щоб убити Його» (Мт. 2, 13).

Справді, сон може бути одним зі засобів комунікації Бога з людиною. «Бог скаже раз, скаже й двічі, та на те не вважають. У сні, у нічному видінні, коли глибокий сон на людей находить, коли вони на ліжку засинають» (Іов 33, 14-15). Тож бачимо в Біблії, що сон може бути радісним, може нести обітницю Божого благословення, допомагати людині розпізнати Божу волю, або ж містити серйозне застереження. Якраз останнє пережила уві сні й сестра Агнеса Сасагава, візіонерка з Акіта, в 1973 році. Прочитаймо про це самі — уривок із її Щоденника надано в книзі Єжи Воляка «Акіта. Більше попереджень не буде» (польською мовою):

Сон Святого Йосифа Обручника. Автор: Джордано Лука

Сьогодні під ранок снилося мені, що я стала жертвою страхітливого переслідування і ще до мого пробудження моє серце шалено калатало.

Стояла переді мною група осіб, як мені здавалося, монахів. Один із них, судячи з всього, якийсь католицький богослов з-за кордону, одягнений в сіру сутану,  підійшов до мене і тоном, який не допускає заперечення, запитав:

  • Чому це Бог в Трійці мав би бути єдиним Богом? Ми не віримо, що Христос є Богом. У чому тоді полягає суть католицької віри? Якщо віриш у Бога і стверджуєш, що Йому служиш, чому не робиш, як ми, які вшановуємо багатьох богів? Якщо стверджуєш, що віриш у Бога, роби те що й ми: віруй в багатьох богів. То всі станемо католиками. Якщо до нас приєднаєшся, будеш, як і ми, мати легке і приємне життя. Ти ж сама хочеш так жити. Аж шкода на тебе дивитися. Нумо, говори, що Бог в Трійці Святій не єдиний; що є багато богів. А якщо ні, то далі страждатимеш.

Говорячи це, той чоловік вимахував чимось схожим на палку. Несподівано побачила цілком виразно, що то довга змія, яка почала мене обплутувати. Я була настільки вражена, що не могла відкрити рота. Зрештою, зібравши всі сили, я змогла сказати:

  • Бог у Святій Трійці є Єдиним Богом. Не можу вірити в іншого Бога, ніж Він. Якщо не вірите, що Христос є Богом, ніколи не будете католиками. Я вірую, що сутністю католицького віровчення є те, що Христос – це Бог і Чоловік.

Дивакуватий монах накинувся на мене зі словами:

  • Стверджуєш, що Христос є Богом? Ми в це не можемо вірити. А ти стала католичкою, бо віриш, що Христос воскрес із мертвих?
  • Так, це правда. Ми є католиками, тому що віримо, що Христос воскрес із мертвих, що Христос є Бог і Людина.

Коли я це сказала, змія почала обвивати мене так, що я вже не могла поворухнутись. Тицяючи свою морду мені в обличчя, вона постійно висувала червоний гострий язик. Я була знесилена через страх та фізичний тиск, щоби відповідати на те ж саме питання, яким він мене, не перестаючи, шмагав, ніби батогом. Зі всіх сил стискала вервицю, повторяючи слова молитви. Коли язик змії наближався до мого обличчя, відштовхувала його вервицею, однак я все більше вибивалася з сил.

Шукаючи навколо себе якоїсь допомоги, побачила, що мої співсестри стали в рядок праворуч від мене. Було добре видно, що вони налякані та хвилювались через власне безсилля та відсутність можливості допомогти мені. По їхніх обличчях я могла хіба прочитати: «Будь відважною, ми з тобою!» Ніхто, навіть мати-настоятелька, яка завжди дуже допомагала, була не в змозі мене підтримати.

Я була вже на краю своїх можливостей. В мене вже не залишилось сили відганяти змію і навіть молитися. Тоді несподівано переді мною з’явився отець Ясуда. Він зробив великий знак хреста зі словами: «В ім’я Отця і Сина, і Духа Святого», після чого сказав сильним голосом:

  • Вона права, коли говорить, що ми віримо, що Бог у Трійці Святій є Єдиним Богом. Ті, хто не хоче в це вірити, не можуть бути католиками.

Тієї самої хвилини керівник групи, який з грізним та огидним виразом обличчя був ліворуч від мене, почав відступати, здригаючись від судом. Подібно відповзла від мене змія, яка душила мене. Мої сестри могли нарешті прийти мені на допомогу. Я перебувала в стані граничного виснаження. Не знайшла в собі навіть сил подякувати отцеві за те, що він вчасно прийшов. Мене заливав піт, але я не мала мужності його витерти. Тоді прибув Ангел і зробив це замість мене.

Тієї миті Агнеса прокинулася і дуже здивувалася, тому що почувала себе знесиленою, здавалося, що сон продовжувався. Лежала повністю мокра в промоклій постелі. Не мала сил встати і відчувала, як щось тисне її в грудях. Долоні та ступні сестри були холодними мов лід. Вона не мала сил щось сказати, щоби покликати сестру зі сусідньої келії. Коли все ж таки з великими зусиллями піднялася, то побачила, що її простирадло ніби витягнули з води, а піт затік аж під матрац.

Також читайте: Які причини виходу з Церкви? Священник проаналізував причини відкритої і тихої апостазії

Сестра Агнеса Сасагава

Що через цей сон хотів сказати сестрі Агнесі Господь? У ньому можна впізнати першу офіційну комісію на чолі з теологом-єзуїтом, яка проявила себе вкрай некомпетентно та упереджено, так що була потреба в скликанні нової. Це завдало Агнесі багато страждань, а сестрам – велике збентеження. І якби не отець Ясуда та єпископ Іто, то важко уявити, у що вилилась би тоді злоба змія.

Але, мабуть, у цьому сні є послання не лише до монахинь з Акіта – він є застереженням для всіх християн. Це був 1973 рік, приблизно в той самий час Папа Павло VІ висловився про те, що  «через якусь зі щілин до Церкви Божої просякнув диявольський сморід». Тези про те, що у християн з мусульманами та юдеями один Бог, ще не були так поширені, як сьогодні. Тому акцент зі сновидіння сестри Агнеси, яка жила на краю християнського світу, про те, що саме Свята Трійця є Єдиним Богом, що Ісус Христос – це не просто один зі шляхів до Бога подібно до Будди чи Магомета, а Сам є істинним Богом, здається чимось винятковим та неймовірно актуальним. Чи варто сумніватися, що після «осучаснення» розуміння Божого Образу в людині, сотвореній, згідно з Писаннями, чоловіком та жінкою, «Брати всіх» візьмуться за догматику про Бога та Христа Його?

Насправді ж апостольський тест доволі простий: «І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя – у його Сині. Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має» (1 Ів. 5, 11-12).

Андрій Паломник

Також читайте: «Буде покарання більше, ніж Потоп»: 50 років тому розпочались об’явлення Матері Божої з Акіта