Богородиця прибуває до Геде напередодні Другої світової війни. Вона приходить, щоб застерегти та напоумити. Закликає до навернення та молитви. Просить про це неодноразово. Вона сповіщає про наближення того, що Її Син називає «малим апокаліпсисом». Ті ж, хто відгукнеться на заклик, мають шанс випросити для людства Боже милосердя.
В епохи диктаторів ніколи не мирилися з тим, щоб «влада над душами» належала комусь іншому. Усе, кожна сфера людського життя, мало перебувати під повним контролем влади, а будь-яка спроба відстояти навіть найменший простір свободи наражався на негайну та жорстку реакцію. Тому, коли в гітлерівській Німеччині почалися об’явлення Пресвятої Богородиці, негайно втрутилося гестапо. Саме через це зі 100 об’явлень у Геде нам відомий зміст лише трьох.
Придушення об’явлень Гітлером, безсумнівно, не стало несподіванкою для Марії — Небо знало, що числа «три» буде достатньо. Адже численні об’явлення були схожі одне на одне і сповнені не так словами, як теплом присутності, а насамперед — Божественним світлом, сяйво якого змінювало світ. Змінювало світ сторазово.
Було 1 листопада 1937 року. Четверо дівчаток — Анна Шульте, Ґрета та Марія Гансефорт, а також Сюзанна Брунс — почали розповідати, що, проходячи повз розташований біля села військовий цвинтар воїнів часів Першої світової війни, вони раптом побачили прекрасну Пані, яка випромінювала надзвичайне світло. Жінка в одній руці тримала Дитя, а в іншій — земну кулю з хрестом. Голови Матері та Сина прикрашали сяючі корони. Дівчатка розповідали, що постать, яка стояла перед ними, була неймовірно красивою і що вона всміхалася до них. Вони одразу впізнали у цих постатях Пресвяту Богородицю та Ісуса Спасителя.
Дівчатка сказали й дещо більше. Вони стверджували, що Марія радісно всміхалася, бо огорнула їх своїм світлом — вписала їх у коло краси Божої Присутності.
Кінець розвагам, час молитися
Геде, невелике містечко, розташоване в північно-східній частині Німеччини (у Нижній Саксонії, в дієцезії Оснабрюк), нічим не відрізнялося від інших місць, де раніше об’являлася Діва Марія. Як і скрізь, цю звістку тут сприйняли скептично, а дехто навіть почав глузувати та жартувати.
Однак не потрібно було бути проникливим спостерігачем, аби помітити величезні зміни, що почали відбуватися з висміяними візіонерками. Усі четверо дівчаток відмовилися від вигод, задоволень та розваг; натомість вони проводили час у довгих і ревних молитвах, нетерпляче чекаючи години, коли знову побачать небесне видіння. І це не було скороминущою примхою — зміна їхнього життя виявилася незворотною!
Для багатьох це стало достатньо переконливим знаком: у житті цих дітей мусило статися щось надзвичайне, якщо так неймовірно змінилася їхня шкала цінностей. З плином часу постава дітей не змінювалася, і аргумент їхнього радикального навернення врешті-решт переконав усіх. До цього додалося ще й чудесне зцілення хворого пароха. Околицею швидко розлетілася звістка, що в Геде з’являється Пресвята Богородиця. З навколишніх міст і сіл почали сходитися дедалі більші натовпи.
Гестапо втручається
Об’явлення Божої Матері припали на часи правління Гітлера. На реакцію влади не довелося довго чекати. Гестапо отримало наказ покласти край цій — як вони це назвали — «забобонній маячні». Дітей заарештували й помістили до будинку для психічнохворих (адже для невіруючих у Бога об’явлення — це ознака розумових розладів), а паломництва суворо заборонили. І хоча через місяць дітей повернули в родини, їм заборонили навіть наближатися до місця об’явлень. Не було візіонерів, не було паломників — здавалося б, справу закрито, а втручання з Неба унеможливлено. Як же сильно помилялися ті, хто вважав, що заволодів владою над світом! Бо що варті їхні зусилля, якщо — як навчав сімдесят років по тому перший Папа-німець — Божа Мати «могутніша за гвинтівки та зброю будь-якого роду»? Ніхто й ніщо не здатне зруйнувати Її плани.
Марія немов би знизала плечима й просто почала з’являтися дітям таємно в інших місцях.
Прохання
Навіщо Пресвята Богородиця прийшла до Геде? У своїх посланнях Вона просила про молитву, про навернення, а передусім — про молитву на вервиці (Розарію). Ми також знаємо, що Марія передала візіонерам якісь пророчі передбачення, урочисті послання та таємниці, у яких ішлося також про Папу. Згадуючи про «таємниці», варто сказати, що Марія показала дітям видіння майбутніх катастроф і попередила про якусь жахливу подію, яку назвала «Малим Судом».
Пресвята Богородиця сказала: «Людство знехтувало голосом Пресвятої Матері, яка з’явилася у Фатімі, аби заохотити всіх до покаяння. Я прийшла в цю останню годину, щоб напоумити світ. (…) Люди повинні покаятися у своїх гріхах, відвернутися від гріха і молитися, молитися, щоб гнів Божий міг бути пом’якшений. Особливо слід часто молитися на вервиці. Вервиця (Розарій) має велику силу перед Богом!». І додала: «Слід заборонити світські задоволення та розваги». Вона просила закликати Її словами Лоретанської літанії.
Послухаймо також слова Ісуса: «Людство перебуває в гіршому стані, ніж перед потопом. Людство потонуло в гріху. Його серцями керують ненависть і заздрість. Це справа рук диявола. Люди живуть у глибокій темряві (…). Вони страждатимуть, засліплені власними заблудженнями».
Апокаліптичні акценти
У такий спосіб Геде стало першим після Фатіми об’явленням з апокаліптичним посланням. Адже Ісус сповіщає: «Світові доведеться випити осад із чаші Божого гніву за свої незліченні гріхи, якими він зранив Пресвяте Серце Господа Ісуса. Моліться (…), моліться багато, особливо про навернення грішників». А Марія казала: «Дівчатка, моліться багато». І доповнювала це прохання ще одним: «Я хочу, щоб мене вшановували як Царицю Всесвіту та Царицю бідних душ (в Чистилищі)».
Чому перший титул саме такий? Чи маємо ми пов’язувати його з передвіщеними катастрофами, які — у світлі проголошеного титулу Марії — матимуть космічне джерело? І оскільки Пресвята Богородиця, до якої взивають як до Цариці вже не тільки землі, але й усього Всесвіту, здатна заспокоїти розбурханий космос, змінити траєкторію астероїда, що мчить до нашої планети, захистити від сонячного урагану, убезпечити продірявлену людиною атмосферу…?
А другий титул? Згадаймо, що місцем об’явлень (до втручання гестапо) був військовий цвинтар, що одразу наводить на думку про тисячі людей, які загинули раптовою (передчасною) смертю, непідготовленими до зустрічі з вічністю. Додамо, що діти саме йшли здобути в церкві відпуст Toties Quoties в наміренні душ, які страждають у Чистилищі. Марія просить про молитву і жертви в їхньому намірі та нагадує, що має владу над Чистилищем: Вона може забрати звідти на Небо багато душ, якщо тільки ми благатимемо Її про це як Царицю. З іншого боку, це може бути застереженням перед наглою смертю, яка чекає на мільйони людей під час прийдешньої катастрофи…
«Будьте добрими»
21 листопада 1945 року Марія проголосила: «Люди повинні особливо молитися в Геде та покутувати за грішників, щоби я могла врятувати якомога більше людей. Геде буде головним осередком навернення грішників».
Об’явлення Божої Матері в Геде тривали три роки і завершилися 3 листопада 1940 року.
Того дня діти побачили Пресвяту Богородицю востаннє. Марія з’явилася їм на цвинтарі — як і першого разу. На завершення Вона сказала: «Будьте добрими. Віддайтеся Божій волі. Часто моліться. Особливо відмовляйте вервицю (Розарій). А тепер прощавайте, мої діти. До зустрічі в Небі!».
Діти вигукнули на повні груди: «Матінко, дякуємо!» — і видіння зникло. Марія пішла. У видимому образі Вона більше ніколи не з’являлася в житті жодної з візіонерок. Лише Ґрета мала пізніше так звані Марійні локуції (чула голос Пресвятої Богородиці).
Продовження об’явлень: Ґрета Гансефорт
Минуло майже п’ять років, відколи Ґреті Гансефорт почав з’являтися Ісус. Він сказав, що обрав її, оскільки вона стане — як і Він сам — спокутною жертвою* за спасіння запеклих грішників. Ґрета сказала Ісусові «так», і з тієї миті почалася низка об’явлень, а візіонерка отримала стигмати**. За дорученням свого духівника вона вела щоденник, у якому записувала власний містичний досвід.
Ґрета регулярно зустрічалася зі Спасителем та з «Ангелом Суду», проте більше ніколи не бачила Пресвятої Богородиці. Вона лише чула Її голос, що лунав із ясного світла.
Про що говорив Ісус? Його послання є прямо-таки апокаліптичним. Син Божий сповістив: «Я близько. Земля здригнеться, і ви будете страждати. Це буде страшно. Малий Останній суд. Для тих, хто не перебуватиме у стані благодаті, це буде жахливо. Ангели Моєї справедливості вже розсіяні по всьому світу. Люди не слухають Моїх слів. Вони затуляють вуха, противляться Моїй благодаті й відкидають Моє милосердя, Мою любов і Мої заслуги».
І ще: «Це покоління заслуговує на знищення, але Я хочу виявити милосердя. Готуються великі та страшні речі. Те, що має статися, буде жахливим. Нічого настільки страхітливого не було від початку світу (…)».
Ісус натякає, що замість страшної кари ми можемо спізнати Боже милосердя! А станеться це завдяки людям, готовим на мучеництво (необов’язково через пролиття крові; може також ітися про так зване біле мучеництво — щоденне віддання життя на служіння Богу та братам) і «кільком вірним». Чи «мученики» і «вірні» — це ті самі люди? Якщо так, то для порятунку світу вистачить насправді небагатьох…
Адже Ісус казав: «Усі, хто страждатиме в ці останні часи, будуть Моїми мучениками. Саме вони стануть зародком нової, оновленої Церкви». Він також сказав: «З кількома вірними Мені Я збудую Моє Царство».
У Його посланнях є також слова про заступництво Марії: «Те, що незабаром станеться, значно перевершить усе, що траплялося дотепер. У ці часи втрутяться Божа Мати та ангели. Пекло вже повірить, що перемога належить йому, але Я її відберу. Багато хто зневажає (хулить) Мене: через це Я дозволю, щоб на землю впали всілякі нещастя, завдяки чому багатьох буде врятовано. Блаженні ті, хто терпить усе задля спокутування за тих, хто Мене ображає. Мої улюблені діти, надходить година. Моліться невпинно, і ви не будете розчаровані. Я зберу Моїх обраних. Вони об’єднаються в цей самий час у всіх частинах світу і будуть Мене прославляти. Ось Я приходжу. Блаженні ті, хто буде підготовлений. Блаженні ті, хто Мене слухає (…)».
Провіщення світла
У розмовах із Ґретою Ісус посилався на попередні об’явлення Божої Матері, яка з’являлася у світлосяйному блиску. Він сам витлумачив цей знак, присутній раніше у Фатімі, кажучи те саме, що записала у своїх спогадах сестра Люсія з Фатіми: «Те світло було Богом». Воно – завжди присутнє в Марії — колись стане часткою людства. Це буде в часи, коли «прийде Царство».
Ісус проголосив: «Я прийду з Моїм миром. Це прийде як блискавка (…), швидше, ніж людство це усвідомить. Я дам їм особливе світло. Для одних воно буде благословенням, для інших — темрявою. Світло прийде як Зірка, що вказала шлях мудрецям. Людство пізнає Мою любов і Мою міць. Я покажу йому Мою справедливість і Моє милосердя. Мої дорогі діти, година дедалі ближче і ближче. Моліться невпинно!».
Ґрета Гансефорт відійшла до Господа у 1996 році. Її могилу відвідують паломники, які говорять про благодаті, отримані за її посередництвом.
Схвалення Церкви
«Єпархіальний бюлетень» Оснабрюка підтвердив надприродний характер подій у Геде. Ми читаємо в ньому, що події в Геде мають надприродний характер і що існують «незаперечні докази серйозності та автентичності цих проявів».
Одним із вагомих аргументів, що свідчать про правдивість об’явлень у Геде, є їхня узгодженість із посланням Фатіми. Німецькі об’явлення є урочистим підтвердженням усього, що Божа Мати передала у Фатімі: прохання Марії про молитву, особливо Розарій, Її застереження перед катастрофами, а водночас Її обітниці настання нової епохи духа та пробудження людства, яке відкине владу сатани. Геде підтверджує фатімське провіщення, що говорить про перемогу Непорочного Серця Марії та настання часу миру і благодаті.
Не можна також забувати про ще один фатімський мотив: про душі, які страждають у Чистилищі і чекають на нашу молитву.
Це залишається для нас попередженням про те, що може настати час, коли мільйони людей спіткає нагла, несподівана смерть. Тому сьогодні Марія передусім є «Царицею бідних душ (в Чистилищі)».
Використано книгу Вінцентія Лашевського «Світ Марійних об’явлень»
* У католицькій теології та містичній традиції таких людей найчастіше називають «душами-жертвами» (або «жертовними душами», від англ. victim souls). Також щодо них часто використовують термін «спокутна жертва» (саме так у попередньому тексті Ісус назвав візіонерку Ґрету Гансефорт).
** Дуже часто душі-жертви одночасно є стигматиками (як Джемма Гальгані, Отець Піо чи Марта Робен), тобто містичним чином отримують на своєму тілі рани розп’ятого Христа. Проте наявність стигматів не є обов’язковою умовою для цього покликання — багато душ-жертв страждають у спосіб, непомітний для навколишніх.
Також читайте: «Матір Слова»: що сказала Богородиця в Руанді за кілька років до геноциду
Що написав єпископ Акіта щодо об’явлення, про яке свідчила Агнеса Сасаґава
Послання з Ля Салет вчить нас відчитувати знаки з Неба сьогодні
Повязані записи
