Львівський Музей історії релігії виклав у соцмережі фотографію антимінса, який використовувався у підпільних богослужіння Греко-католицької церкви в Україні. Також у музеї повідомили, що у його запасниках зберігається 51 антимінс. А вже у жовтні з ними можна буде ознайомитися на сайті музею.
Антимінс – це прямокутний лляний або шовковий плат, куди вшито мощі святого. А на самій тканині найчастіше зображені сцени «Покладення Ісуса Христа до гробу» чи «Оплакування». Антимінс можна назвати маленькою плащаницею.
Антимінс зберігається на престолі в кожному православному і греко-католицькому храмі, і саме на ньому звершується Божественна Літургія. Антимінс освячує, підписує та надає в храм лише єпископ. Це свідчить про те, що священник служить в єдності з архієреєм, а через нього – і з усією Церквою, а не в сектантський спосіб — сам по собі.
Практика служити Святу Євхаристію на мощах святих сягає часів перших християн, коли склалася традиція правити Службу Божу на гробах мучеників. З часом храмів ставало все більше, і не в кожному місці чи селі був гріб мученика або преподобного. І це ще не вся практична користь від антимінсів. Справа в тому, що інколи священник служить Літургію поза храмом, де нема освяченого храмового престолу, під яким також закладені мощі святих – тож антимінс заміняв вівтар поза храмом.
Тому цілком природньо, що назва «антимінс» складається з двох грецьких слів: «анти» (замість) і «менса» (стіл, трапеза) — «замість престолу».
Однак з часом антимінси зношуються. В Музеї історії релігії розповіли, що спочатку старі антимінси зберігались в ризницях, а вже в другій половині ХІХ століття відкриваються спеціалізовані церковні музеї, куди вони надходять.
В Україні перша така колекція була передана церковно-археологічному музею Київської духовної академії, що був відкритий 1872 року. У Львові Ставропігійський інститут організував виставку у 1888 році, де серед інших церковних речей експонувалися і антимінси. Перший директор Національного музею у Львові Іларіон Свєнціцький описав 100 антимінсів, що входили до музейної збірки.
«В нашому музеї зберігається п’ятдесят один антимінс. Сьогодні пропонуємо вашій увазі антимінс із вишитою сценою “Покладення Ісуса Христа до гробу” без тексту посвячення, який використовувався в підпільних богослужіннях Української греко-католицької церкви у 60-70-х роках минулого століття», — розповідають львівські музейники, і додають: «З іншими антимінсами з нашої колекції зможете ознайомитися на нашому сайті вже у жовтні!»
Також читайте: Відвідати спочилого Христа: у львівських храмах моляться перед плащаницею
Орест Малиць: «Коли я був школярем, то боявся в цей музей ходити»
Як була віднайдена книга бл. Василя (Величковського), яка налякала комуністів
Повязані записи
