Що мені робити, щоб успадкувати вічне життя? З таким запитанням підійшов до Ісуса Христа один знатний чоловік. У своїй проповіді на цей уривок з євангельського читання львівський священник ПЦУ о. Михайло Сивак* звернув увагу на контекст відповіді Ісуса Христа чоловікові. Тим самим він відповів на запитання: як здобути Царство Боже?
Ось як описує розмову між Христом та знатним юдеєм євангелист Лука (18, 18-25):
«І запитав Його один з начальників, кажучи: Учителю благий, що мені зробити, щоб успадкувати життя вічне? Ісус сказав йому: чого ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог. Заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй батька твого і матір твою. Він же сказав: усе це я зберіг від юности моєї. Почувши це, Ісус сказав: ще одного не вистачає тобі: все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і йди слідом за Мною. Він же, почувши це, засмутився, бо був дуже багатий. Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: як важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже! Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Царства Божого».
О. Михайло Сивак звернув увагу на те, що для кращого розуміння того, про що йдеться, потрібно прочитати контекст розділу: про що йшла мова до того, як знатний чоловік поставив своє запитання Ісусові Христу.
Священник продовжує: «Якщо ми подивимось, про що йшла мова перед тим, то здивуємось. Перед тим приносили до Ісуса дітей, щоб Він доторкнувся до них, а ученики, коли бачили те, боронили їм. Але Ісус, підізвавши їх, сказав: “Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже. Істинно кажу вам: Хто не прийме Царство Боже” – і після цих слів підходить законник. Тобто Христос сказав: не забороняйте дітям приходити до Мене, бо таких є Царство Боже» (див. Лук. 18, 15-17).
«Отже, яких є Царство Боже?» — запитує священник і відповідає: «Таких, як діти, тобто чистих, невинних, безпристрасних маленьких діточок».
«Розповім одну історію: вчора я сповідав в храмі, і коли вже всі люди приступили до сповіді, підходить зовсім маленький хлопчик і питає мене: знаєш, скільки мені років? Я кажу: Не знаю. Він показує пальчиками: чотири. А потім каже: ось там стоїть мама, а там сестричка… все мені розказав, а потім каже: ну добре, давай мені п’ять… І я подумав – яка чиста дитина. І взагалі, які діти ще в такому віці чисті, безпристрасні, все сприймають щирою душею, прямі — не мають ще лукавства, не мають ще лицемірства. Ось це є діточки. І Христос каже, що таких є Царство Боже. Тобто, коли людина буде так само, як маленька дитина, чиста серцем, не спотворена ще лукавством, гнівом, ненавистю, а чиста, пряма, відверта – тоді людина може успадкувати Царство Боже. Тому що Царство Боже – це Царство любові. І успадкувати Царство Боже може лише той, хто сам любить і у відповідь любов отримує», — наголосив отець Михайло Сивак.
Далі він відзначив зміну, яка відбувається в житті людини з часом його дорослішання:
«А коли людина підростає, коли людина знайомиться з гріхом і цей гріх чинить свою руйнівну силу в нас, коли ми в досвіді життя вчимося ненавидіти, лукавити, то ми віддаляємо себе від Царства Божого. Тому ми повинні пам’ятати, якими повинні бути, щоб успадкувати Царство Боже».
Повертаючись до відповіді Христа юдейському начальнику, священник пояснив, чому Господь поставив перед ним особливу вимогу:
«Христос, перелічивши вимоги, каже: “Одного тобі бракує, піди і роздай все своє майно”. Чому Христос це сказав? Адже Спаситель не кожному каже продати чи роздати майно. Він не казав це зробити, наприклад, митареві Закхею. А ось саме тому законнику сказав. А справа в тому, що саме ця людина мала пристрасть до багатства, залежність від багатства. І саме цей порок не дозволяв людині увійти в Царство Боже».
Отець Михайло робить висновок:
«Тому, дорогі брати і сестри, ми повинні боротися з пристрастями, гріхами, тому що саме це зло перешкоджає нам успадкувати Царство Боже. І на завершення цієї розповіді Христос сказав таку метафору, порівняння, що легше увійти верблюдові крізь вушко голки, аніж багатому — в Царство Небесне. Святі Отці, тлумачачи цей фрагмент, кажуть, що вушко голки – це не голка для шиття чи для вишивання, а це дуже вузенькі ворота в Єрусалимі, які називалися “вушко голки”. Туди могла увійти одна людина спокійно – або верблюд один, не навантажений вантажем. Так само людина може увійти в Царство Боже, коли вона не навантажена пристрастями, залежностями, різними гріхами, а яка чиста перед Богом. Тому сьогоднішні слова з цієї притчі, а також вказівка на те, що ми повинні бути чистими, як діти – це нам дороговказ – як жити, щоб успадкувати Царство Боже. Амінь».
*о. Михайло Сивак — православний священник, протоієрей, ключар Свято-Покровського кафедрального собору Львівсько-Сокальської єпархії Православної церкви України, а також проректор Львівської православної богословської академії. Автор книг на тематику про сімейне життя, а також автор власного YouTube-каналу.
Також читайте: О. Михайло Сивак: «Стінка між духовним і матеріальним світом дуже тонка»
О. Михайло Сивак: «Улюблений метод диявола – це напівправда»
О. Михайло Сивак: «Я не уявляв собі, що священник може бути якийсь інший»
Повязані записи
