На каву з «виноградом»: півроку у Львові функціонує монастирська кав’ярня

Львів – це місто унікальної культури, саме тут можна знайти чимало місць для натхнення, тематичних закладів, які вражатимуть концепцією та ідеями. У грудні 2017 року у нашому місті почало функціонувати перше монастирське кафе «Кармель». Тепер побути на каві з Богом – не лише метафора, але цілком реальна можливість.

DSC_1263


Строгий і водночас вишуканий інтер’єр закладу спонукає поринути всередину думок та переживань. Кав’ярня розташована поруч із храмом Святого Михаїла. Сюди можна заглянути після Літургії, щоб за горнятком кави поміркувати над тезами проповіді, або просто побути у тиші, споглядаючи з верхів’я пагорба на шпилі сакрального Львова. Проект локації належить Асоціації богопосвяченого життя УГКЦ і РКЦ. Автор ідеї – о. Роман Лагіш, який поділився ексклюзивно з сайтом «Духовна велич Львова» ідеєю та концепцією розвитку кав’ярні.


DSC_1267


Монастирі – рушії прогресу

Ми розпочинаємо розмову з отцем Романом із заглиблення у історичне минуле європейської цивілізації, де монастирське життя займало чинне місце. Пригадуємо, що саме монахи були носіями культури, відкриттів у галузі медицини та літератури. Саме тому історія Львова пронизана історією життя окремих монаших спільнот,які розвивали і реалізовували тут свої проекти, будували храми.  Зрештою, на підвіконниках кав’ярні можна натрапити на цікаві книги з рецептами монастирської кухні чи про життя святих. «Місце кав’ярні «Кармель» – особливе. Тут кава з певним акцентом. Окрім того, відвідувачі можуть посмакувати стравами із продуктів, вироблених монахами. Наприклад, чаєм, зібраним сестрами, чи макаронними виробами із монастиря. Безумовно, монастирі мають себе якось утримувати, а вийти на великий ринок реалізації продукції не завжди виходить, тому ми керуємось принципом «свій до свого по своє», – розповідає отець Роман. Важливо, що впадає у вічі концепція роботи персоналу закладу. Наприклад, у меню просять відвідувачів заздалегідь попередити про неприйнятність якихось продуктів. Цікаво, що працівники закладу здебільшого живуть поза Львовом, адже часто не містянам мегаполісу важко втрапити на ринок праці. «Ми хотіли б, щоб через служіння одне одному, найкраще служили Богові», – зазначив священик.


DSC_1261


Через почастунок – до ідеї  

Хоча меню кафе ще не до кінця розпрацьоване, адже закладу всього півроку, у ньому все ж є свої «родзинки», зокрема, ексклюзивний торт «Кармель», спечений за відповідним рецептом. Вже зовсім скоро, як зазначив автор ідеї проекту, асортимент доповнять новими солодощами та різновидами кавових напоїв.

«Окрім того, що монастирі були рушіями культурного прогресу, вони також привносили свої ідеї у світову кухню. Наприклад, рецепт «яйця Бенедикт» подарувало світові абатство бенедиктинців; а користуватися ножем і виделкою вперше почали при кардиналі Ришельє. Тому наша мета – не тільки смачно частувати, але й бути майданчиком для творення ідей і проектів. Вже невдовзі ми запрошуватимемо до нашої кав’ярні на тематичні зустрічі, дискусії», – ділиться о. Роман. Отож у «Кармелі» можна буде не лише смачно почастуватися, але й зарядитися ідеями.

DSC_1262


У винограднику Божому

«Кармель» – з івриту дослівно «Божий виноградник», окрім того – це гірський масив у північно-західній частині  Ізраїля. Відомо, що виноград має глибинну християнську символіку як плід добра і мудрості. Пам’ятаємо одне з перших чудес Христа під час весілля у Кані Галилейській, перетворення води у вино. Саме з вином у кожного християнина асоціюється відкупительна жертва Спасителя на хресті.

«Наша кав’ярня знаходиться на горі.  Сучасній людині дуже важко подолати певну відстань, бо це вже певний подвиг, піднятися вгору – часто надто важко. Кармель у Ізраїлі – це Божа гора. Оскільки наше кафе – це місце, де народжуватимуться хороші ідеї, хочемо, щоб воно було добрим виноградником не лише для міста, але й для суспільства», – наголосив о. Роман.

Тому запрошуємо відвідати «Кармель», щоб побути наодинці з Богом і собою, адже ці зупинки дуже важливі. А ще тут особлива кава – «з виноградом».

Підготувала Юліана Лавриш

Фотографії Володимира Перуна