Сакральна перлина львівського передмістя ХVII ст.

поч. 20 стНеподалік площі Старий Ринок, давнього серця міста, знаходиться православний храм, присвячений святій мучениці Параскеві П’ятниці (ІІІ ст.). За свідченнями археологів, на місці теперішнього храму ще у ХІІІ ст. була церква. Після нової локації Львова храм опинився на міському передмісті, на так званому Волинському шляху і виконував культову й оборонну роль для жителів передмістя. Не відомо, який вигляд мав первісний (ймовірно дерев’яний) храм. Сучасного вигляду церква Св. Параскеви набула після перебудови у XVII ст., оскільки під час пожежі 1623 р. храм був сильно пошкоджений. На стіні храму вміщено пам’ятну таблицю з повідомленням, що відбудова після пожежі завершилася 15 серпня 1644 р. На меморіальній таблиці вміщено герб Молдавського князівства, оскільки кошти на відбудову храму виділив молдавський господар Василь Лупул. Варто зазначити, що будучи православними правителями, молдавські господарі активно підтримували православні громади у католицьких країнах., тому випадок з храмом Св. Параскеви П’ятниці не є поодиноким.

paraskeva_ др. пол 19стУ нижній частині храм зведено з ламаного каменю, у верхній – з цегли. Храм однонавовий, фасад звернено до півдня. Апсидна (вівтарна) частина гранчастої форми, вдвічі нижча за наву. Вежа над бабинцем зведена після перебудови у XVII ст. Вежа чотиригранна з шатровим завершенням, її висота – 44 м., а бійниці на верхньому ярусі вказують на оборонне значення вежі (ще одним свідченням оборонного значення храму для передмістя є товщина стін – майже два метри). У 1908 р. було замінено закінчення вежі – вона отримала баню з ліхтарем та кутовими вежами. Під час реконструкції планувалось встановити годинник у вежі (за проектом Міхала Лужецького (1868-1939 рр.)) , однак цей задум не було реалізовано.

1914-15Власне після перебудови у 1908 р. храм набув сучасного вигляду. Зберігши загалом просторову структуру, притаманну романсько-готичним будівлям, храм доніс ознаки ренесансної культури.

В кінці ХІХ ст. за проектом архітектора Юліуша Гохберґера (1840-1905 рр.) зведено будинок плебанії (дім священика) у «арканному стилі» неподалік від церкви. Протягом 1996-99 рр. біля храму зведено дзвіницю за проектом Володимира Швеця. До конфіскації під час Першої світової війни у храмі було 7 дзвонів, зараз – лише два.

У кінці XVIII ст. розписи у храмі Св. Параскеви П’ятниці виконав відомий український живописець, іконописець та портретист Лука Долинський (1745-1824 рр.).

Церква була найбагатшою серед храмів львівського передмістя: при ній знаходилися шпиталь братства, цвинтар, школа і резиденція священика

Перлиною українського сакрального мистецтва є іконостас храму, виконаний у XVII ст. Іконостас складається з 70 ікон (разом з доданими у ХІХ ст.), розміщених у 6 рядів.

іконостасДва перших яруси іконостасу традиційно присвячені ідеї Втілення та найважливішим новозавітним подіям. Царські врата різьблені, з живописними медальйонами із зображеннями Богородиці та архангела Гавриїла зі сцени Благовіщення і чотирьох євангелистів. На одвірках царських врат – традиційні фігури авторів Літургій та півфігура благословляючого двома руками Христа в зеніті арки.

На одвірках дияконських дверей намальовані святі цілителі Кузьма та Дем’ян, архангел Михаїл та первомученик Стефан. У фігурних картушах над дияконськими дверима – зображення Старозавітної Трійці та Нерукотворного Спаса. Обидві храмові ікони дають величні фігури святої великомучениці Параскеви в ріст та святої Параскеви Тирновської на троні.

В празничному циклі вміщено традиційний набір сюжетів з “Тайною вечерею” в центрі, розташованих у церковному календарному порядку, починаючи від вересня: “Різдво Богородиці”, “Введення до храму”, “Різдво Христове”, “Стрітення”, “Богоявления”, “Благовіщення”, “В’їзд до Єрусалиму”, “Воскресіння – Зішестя до пекла”, “Вознесіння”, “Зішестя Святого Духа”, “Преображення”, “Успіння Богородиці”. Над цими земними сценами священної історії домінують монументальні фігури “Моління”, ядро якого становить зображення Спаса на троні з предстоячими Богородицею та Іваном Предтечею й архангелами Михаїлом і Гавриїлом.

Центральним зображенням у страсному циклі є «Покладення до гробу» , в пророчому – «Воскресіння Господнє». Тексти на сувоях пророків відносяться до ідеї Страшного Суду та другого пришестя Христа. Увінчує іконостас Розп’яття з предстоячими.

Адреса: м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 77
тел. (032) 231-80-75
Настоятель – прот. Ігор Малетич

Назарій Лоштин

 

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.