Рівно 396 років тому, 9 вересня 1630 року, у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла була звершена перша Божественна Літургія.
Про це повідомила пресслужба храму.
«За майже чотири століття храм пережив різні епохи, випробування і зміни», — зазначають у повідомленні. «Сьогодні, в час війни, він має особливе місце в житті Львівської архиєпархії — є духовним домом українських військових, осередком військового капеланства нашої Церкви та місцем молитви за тих, хто захищає Україну».
Капелани Гарнізонного храму нагадують, що до колишнього єзуїтського костелу «приходять військовослужбовці, їхні родини, капелани, львів’яни та вірні з різних куточків світу. Тут зустрічаються з Богом, проводжають в останню дорогу полеглих і моляться за тих, хто віддав життя за Україну».
«Століття змінюються, а храм залишається місцем, де людські надії та втрати, болі й подяки стають молитвою», — наголошують у Гарнізонному храмі Львова.
Також читайте: Гарнізонний храм: перша Літургія – чотири століття тому, а як сьогодні?
Зазначимо, що історія храму має і складні сторінки. Після Другої світової війни радянська влада закрила святиню, перетворивши її на книгосховище бібліотеки імені Василя Стефаника. Хоча храм на десятиліття втратив своє сакральне призначення, парадоксальним чином саме мільйони книг врятували його інтер’єр. Стоси паперу поглинали зайву вологу, створюючи специфічний мікроклімат, який допоміг зберегти старовинні розписи та вівтарі від тотального руйнування.
Нова епоха розпочалася 6 грудня 2011 року, у День Збройних Сил України, коли храм знову відчинив свої двері як Гарнізонний. Сьогодні його роль у житті Львова та всієї країни неможливо переоцінити:
- Це головний духовний осередок для українських військовослужбовців, де капелани надають необхідну психологічну та молитовну підтримку.
- Храм став місцем світлої пам’яті та болю, адже саме тут львівська громада прощається з полеглими новітніми Героями України.
- Тут діє потужний волонтерський штаб, який від початку російської агресії безперервно збирає допомогу для фронту, підтримує поранених, сиріт та сім’ї військових.
- Бічні нефи та стіни храму зберігають сотні шевронів, особистих речей та фотографій захисників, перетворюючи простір на живий меморіал сучасної боротьби за незалежність.
За 396 років свого існування колишній єзуїтський костел став найбільш народним та щемливим духовним простором Львова, де багатовікова історія тісно переплелася з незламністю українського народу.
Також читайте: Львівському Гарнізонному храмові – 415 років: сторінка з історії святині
Куточки неперервної молитви: історія бічних престолів Гарнізонного храму Петра і Павла
«Від 50 до 5000»: о. Тарас Михальчук розкрив секрет успіху проєкту «Благодійна верба»
Повязані записи
