Автор: Ел Сміт*
Озираючись на життя архієпископа Фултона Дж. Шіна, дехто міг би назвати його «людиною на всі часи». Протягом усього свого життя він беззалишково віддавав себе заради спасіння душ, змінюючи людські долі ясним проповідуванням істин Христа та Його Церкви через свої книги, радіовиступи, лекції, телепередачі й численні газетні колонки.
Фултон Дж. Шін народився 1895 року в місті Ель-Пасо, штат Іллінойс. Він жив і навчався в історичний період, ставши свідком наслідків двох Світових війн та багатьох інших конфліктів — соціального, політичного чи економічного характеру.
Як під час навчання, так і працюючи університетським професором у США та Європі, Шін потоваришував із багатьма видатними мислителями й письменниками свого часу, серед яких Ґ. К. Честертон, Крістофер Доусон, Дж. Р. Р. Толкін та К. С. Льюїс.
Після рукоположення у священники в 1919 році Шін здобув низку наукових ступенів у Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, Левенському університеті в Бельгії та Папському університеті «Ангелікум» у Римі. З 1926 по 1950 рік Шін викладав як штатний професор у Католицькому університеті Америки: спочатку на богословському факультеті, а згодом — на філософському.
Вже на початку своєї викладацької кар’єри Шін вважався одним із провідних науковців свого часу. Його авторитет у світі академічного богослов’я та філософії стрімко зростав. Публікація його першої книги у 1925 році — «Бог та інтелект у сучасній філософії: критичне дослідження у світлі філософії святого Томи» (God and Intelligence in Modern Philosophy: A Critical Study in the Light of the Philosophy of Saint Thomas) — принесла Шіну надзвичайну повагу в академічних колах за його дослідження спадщини Томи Аквінського.
Праця була сприйнята настільки схвально, що за неї Шіна нагородили Міжнародною премією з філософії імені кардинала Мерсьє. Текстом також був глибоко вражений Ґ. К. Честертон, чиє захоплення книгою підтверджується тим, що він погодився написати до неї вступ.
Також читайте: О. Климентій (Стасів): «Бути ненавистю – душа холоне, бути любов’ю ‒ це небо»
Під час роботи в Католицькому університеті Америки Шін написав тридцять чотири книги на різноманітні теми. Він також був головним промовцем у радіопередачі «Католицька година» (The Catholic Hour), і щотижня його радіозвернення слухали мільйони людей.
Загроза комунізму дедалі зростала з 1920-х років, і Шіну стало цілком зрозуміло, що сучасний атеїзм — це не просто езотерична філософія, яку проповідують учені професори в Гарварді та Єлі. Це був новий месіанізм, який походив із Москви та загрожував охопити все лице землі. Тож у тому самому 1937 році, коли Папа Пій XI видав свою енцикліку про атеїстичний комунізм, Фултон Дж. Шін опублікував три книги, що вийшли одна за одною: «Комунізм», «Комунізм і релігія» та «Свобода за комунізму».
Шін наголошував на необхідності спиратися на розум у протистоянні комунізму. У цій темі він аж ніяк не був інтелектуальним «легковаговиком»: щоб якнайкраще спростувати ідеологію комунізму, він спрямував на неї всю свою неабияку силу мислення. Він глибоко вивчив праці Маркса, Леніна та Сталіна, щоб підготуватися до тих ударів, які йому доведеться витримати під час нищівної критики їхніх теорій. І він досяг колосального успіху. У період розквіту американського комунізму він навернув до віри або суттєво вплинув на низку комуністів та лівих діячів, серед яких були Луїс Буденц, Елізабет Т. Бентлі, Белла Додд та Гейвуд Брун.
Ближче до кінця 1930-х років почали дедалі частіше лунати розмови про війну. Коли 1 вересня 1939 року німецькі війська вторглися до Польщі, розпочалася Друга світова війна. Майже одразу Фултон Дж. Шін гідно відповів на виклик часу, ставши голосом розуму для нації, яка шукала відповідей на питання, породжені війною.
У 1940 році Шін дав відповідь на те, які саме проблеми лежать в основі цього конфлікту. В одному зі своїх радіозвернень він сказав:
«Одна з найчіткіших відповідей, які коли-небудь лунали на це запитання, нещодавно з’явилася у виданій в Німеччині книзі під назвою “Бог і народ”. Ця книга, звісно ж, мала офіційне схвалення самого Гітлера. У ній ми знаходимо таку думку: скрізь, де є ідеї, є фронти. Скрізь, де є фронти, точиться боротьба. У світі існують лише дві ідеї: ідея німецької душі та ідея християнства. Ми воюємо не проти людей. Ми воюємо проти ідеї. Ця війна — це боротьба між хрестом і мечем. Такою є офіційна ідея нацизму. Іншими словами, Гітлер ставить нас на бік Хреста. На бік милосердя та справедливості, страждання та любові до людства. А якщо це так, ми повинні усвідомити необхідність молитви в нашому національному житті. І коли ми молимося, ми просимо не про те, щоби Бог був на нашому боці; ми радше молимося про те, щоб нам самим опинитися на Його боці».
Шін закликав своїх слухачів замислитися над тим, яке величне духовне перетворення відбулося би в Америці, якби кожен іудей, протестант та католик, керуючись світлом власного сумління, безперервно молився б цілу годину щодня за Президента, Конгрес і перемогу.
Також читайте: О. Ігор Гнюс: «В старі добрі часи Папа оголосив би Хрестовий похід»
Далі він пояснював:
«Суть цієї боротьби, як висловився сам Гітлер, полягає в тому, що це битва проти Хреста, битва з мечем. Ми сприймемо його слова буквально. Він поставив нас на бік Хреста, і ми справді там. І коли він простягає до нас свій меч із оголеним лезом, нехай настане день, коли ми станемо достатньо сильними, щоб схопити це оголене лезо власною рукою, вирвати його в нього і підняти меч високо в небо, руків’ям до небесної блакиті, аби на тлі величного синього неба це руків’я утворило славетний символ Христового хреста».
Архієпископ Шін називав Другу світову війну не лише політичною, а й «богословською» боротьбою. Він наводив Гітлера як приклад «Антихриста». Шін також зазначав:
«…засоби до існування більше не служать миру та порядку, адже ми спотворили і забули справжню мету життя… Нині головна причина того, чому наші економіка та політика зазнали краху як засоби досягнення миру, полягає в тому, що вони обидві забули про кінцеву ціль і сенс буття. Ми жили так, ніби цивілізація, культура та мир є побічними продуктами економічної діяльності, а не навпаки, коли економіка й політика підпорядковуються моральному та духовному… Зіпсувалася не наша політика, і заіржавіла не наша економіка; це сталося з нашими серцями. Ми живемо і діємо так, ніби Бог нас ніколи не створював».
У 1941 році Сполучені Штати офіційно вступили у Другу світову війну. Того ж року Шін видав книгу «Декларація залежності» (A Declaration of Dependence), у якій він пише:
«Декларація незалежності, повторюю, є Декларацією залежності! Ми незалежні від диктаторів, тому що ми залежні від Бога. Бог є неодмінною умовою нашого спасіння. Відтак, Він має бути центром нашого життя. Його шляхи повинні пронизувати кожен аспект і сферу нашого буття: освіту, роботу, розваги, скорботу, спілкування тощо. Усе відбувається на очах у всемогутнього Господа, і все, що ми робимо, має відображати це усвідомлення. Кожна наша взаємодія повинна бути сповнена любов’ю нашого Спасителя».
Протягом усієї війни Шін продовжував писати численні статті, роздуми для радіо та книги. З огляду на їхню важливість та вплив, який вони мали на тогочасне суспільство, видалося цілком доречним зібрати в одну антологію роздуми архієпископа Шіна про війну та мир, узяті з п’яти книг, написаних ним у період з 1941 по 1944 рік.
Книга «Війна і мир: Антологія» (War and Peace: An Anthology, 2022) містить п’ять найцінніших праць Шіна часів Другої світової війни. Хоча ці тексти й відображають певний історичний період, мудрість, закладена в них, залишається надзвичайно актуальною і сьогодні.
«За Бога і Батьківщину» (For God and Country, Нью-Йорк: P.J. Kenedy and Sons, 1941)
«Бог і війна» (God and War, Нью-Йорк: P.J. Kenedy and Sons, 1942)
«Божественний вердикт» (The Divine Verdict, Нью-Йорк: P.J. Kenedy and Sons, 1943)
«Філософії війни» (Philosophies of War, Нью-Йорк: Charles Scribner’s Sons, 1943)
«Сім стовпів миру» (Seven Pillars of Peace, Нью-Йорк: Charles Scribner’s Sons, 1944)
Перші три книги, що увійшли до антології «Війна і мир», є збіркою радіозвернень Шіна в межах програми «Католицька година», які щотижня слухали понад три мільйони людей. Це колекція коротких есеїв, що давали відповіді на численні тривоги тогочасних слухачів.
Шін давав відповіді на запитання про Антихриста, Надію, Віру, Молитву, Силу Божу та Божественний шлях до перемоги. У цих текстах можна знайти одні з найчіткіше окреслених досліджень першопричин війни, а також цілком обґрунтовану й сповнену надії програму не лише для перемоги в самій війні, а й, що ще важливіше, для здобуття миру. Ці глибокі роздуми можна щиро рекомендувати за їхні мудрі настанови, тверезий та проникливий аналіз і логічні, ретельно виважені висновки.
У четвертій книзі цієї антології, «Філософії війни» (The Philosophies of War), Шін звертається до широкого загалу людей, які були відверто розчаровані ефемерними та поверхневими коментарями щодо подій війни. Наділені розумом, вони прагнули знати, чому це відбувається. Немов досвідчений хірург, Шін застосував гострий скальпель своєї кришталево чистої логіки, аби розкрити джерела цієї світової інфекції.
Шін пише:
«Є два способи дивитися на війну: погляд журналіста і погляд богослова. Журналіст розповідає вам, що відбувається; богослов — не лише чому це відбувається, а й що насправді має значення. Якщо ми дивитимемося на цю війну очима журналіста чи коментатора, вона постане лише як низка подій без жодних глибинних причин у минулому чи великої мети в майбутньому. Але якщо ми поглянемо на війну очима Бога, то вона не буде безглуздою, навіть якщо зараз ми не здатні осягнути її деталей. Вона цілком може виявитися цілеспрямованим очищенням світу від зла, аби світ міг пережити відродження свободи під Його Святим Законом, адже кожен людський шлях веде до Бога.
Наш підхід ґрунтується на божественній перспективі — по-перше, тому що це єдине пояснення, яке відповідає фактам; по-друге, тому що американський народ, спантеличений гаслами та кліше, шукає натхнення, щоб повністю присвятити свій величезний потенціал жертовності як Богові, так і Батьківщині».
Також читайте: О. Юрій Цюпка: «Найдовша сповідь у мене була приблизно чотири години»
Він продовжує:
«Усі ми знаємо, проти чого воюємо; ми хочемо знати, за що ми воюємо. Усі ми знаємо, що перебуваємо у стані війни; ми хочемо знати, що мусимо зробити, аби встановити тривалий мир. Ми знаємо, кого ненавидимо; але ми хочемо знати, що маємо любити. Ми знаємо, що боремося з варварством, яке є злом за своєю суттю; ми хочемо знати, що маємо зробити, аби унеможливити відродження цього зла».
У п’ятій книзі цієї антології під назвою «Сім стовпів миру» Шін викладає принципи, які, на його переконання, мають стати фундаментом для справедливого і тривалого миру після припинення бойових дій.
Шін твердо переконаний, що справжній мир не можна просто проголосити — його потрібно вибудувати. Саме творенню миру та фундаментальним умовам, на яких він має ґрунтуватися, і присвячена ця книга. У її семи переконливих та доступних для читання розділах кинуто виклик теорії багатьох тодішніх стратегів про те, що військові союзники неодмінно є союзниками політичними. Вона стверджує, що спільна ненависть може зробити нації союзниками, але лише спільна любов здатна зробити їх ближніми; вона заперечує примат дії над розумом у тому сенсі, нібито саме воля Держави є тим, що визначає її правоту; і вона доводить, що не доцільність породжує справедливість, а саме справедливість визначає справжню доцільність.
Із тією ж ясною та переконливою аргументацією, завдяки якій він здобув визнання як видатний письменник і лектор, Шін закликає усіх людей доброї волі об’єднатися заради збереження прав особистості, свободи совісті, людської справедливості та самої цивілізації — усього того, що опинилося під загрозою в нинішньому конфлікті. Усі мислячі люди усвідомлять нагальність піднятої Шіном теми і знайдуть у його далекоглядних принципах справжні стовпи миру та надії на майбутнє.
Також читайте: Єпископ Василь (Тучапець): «Ця війна змінює ставлення людей до конфесій і Церкви»
Доля архієпископа Фултона Дж. Шіна була зашифрована в його імені, адже гельською мовою «Фултон» означає війну, а «Шін» — мир. Метою всього життя Шіна було встановлення миру, але він вів безупинну війну з різноманітними перешкодами, що ставали на заваді цьому шляхетному ідеалу. Як воїн миру, він здобув унікальне та гідне захоплення місце в Католицькій Церкві Америки двадцятого століття. Здається, наче саме його ім’я передрікало йому життєвий шлях: безперервну війну проти сил темряви заради утвердження миру Христового Царства.
*Автор: Ел Сміт — письменник, редактор, промовець і керівник духовних реколекцій, який спеціалізується на дослідженні життя, праць та духовної спадщини блаженного архієпископа Фултона Дж. Шіна. Понад десятиліття він присвятив популяризації вчення Шіна через книги, радіо, телебачення, конференції та цифрові медіа.
Сміт є упорядником та редактором п’яти бестселерів-антологій Фултона Шіна, серед яких: «Волання Ісуса з хреста» (The Cries of the Jesus from the Cross, 2018), «Господи, навчи нас молитися» (Lord, Teach Us To Pray, 2020), «Книга Таїнств архієпископа Шіна» (Archbishop Sheen’s Book of Sacraments, 2021), «Найбільша заповідь: Антологія Фултона Шіна про любов» (The Greatest Commandment, 2021) та «Війна і мир» (War and Peace, 2022).
Він також є автором книги «Душа учня» (The Soul of a Disciple, 2026) — ґрунтовного посібника для католицьких реколекцій, який об’єднує позачасову мудрість архієпископа Шіна про молитву, Хрест, Євхаристію, Богородицю та християнське життя у практичний шлях духовного учнівства. Його остання праця «Апостол Америки» (America’s Apostle, 2026) є офіційним пам’ятним виданням з нагоди беатифікації блаженного архієпископа Фултона Дж. Шіна, що вшановує його життя, спадщину та неперервний вплив на Церкву.
Щоб дізнатися більше про книги, радіопрограми та виступи Ела Сміта, а також про життя і вчення блаженного архієпископа Фултона Дж. Шіна, відвідайте ресурс Bishop Sheen Today.
Джерело: catholicexchange.com
Також читайте: «Титанік» не впав з неба
Архимандрит Рафаїл Турконяк: «Війна ніколи не є біблійна»
«Війна і Біблія»: про причини війни і передумови перемоги та поразки
Повязані записи
