Бенедиктинський монастир св. Йосипа у Солонці біля Львова запрошує всіх охочих відсвяткувати празник храму обителі – урочистість святого Бенедикта. Молитву очолить єпископ Мукачівський РКЦ Микола Лучок OP. Більше про суботню урочистість розповів настоятель храму.
Як повідомили на фейсбук-сторінці монастиря, урочистість святого Бенедикта в обителі святого Йосипа (с. Солонка, вул. Стрийська, 2г) відзначать у суботу, 11 липня.
Всіх охочих запрошують на Літургію об 11:00, яку очолить єпископ Мукачівський РКЦ Микола Лучок OP. Після Літургії відбудеться спільна агапа.
У чому особливість цьогорічної урочистості, кому і як її варто відвідати, ми запитали настоятеля храму св. Бенедикта в Солонці – священника-бенедиктинця брата Леопольда Рудзінського OSB.
«Духовна велич Львова»: Отче Леопольде, чому цьогоріч вирішили запросити на празник саме єпископа Миколу Лучка?
Брат Леопольд Рудзінський OSB: Для нас вже стало традицією щороку на наше храмове свято запрошувати якогось єпископа. Цього року ми також залишаємося вірні цій традиції і запросили єпископа Миколу: не тільки тому, що він – єпископ, але й з тої причини, що він є відомим провідником і людиною глибокої віри, який не тільки навчає інших, але передусім ділиться тим, що сам пережив на дорозі духовного зростання.
Також читайте: Єпископ Микола Лучок OP: «Ця книга — це Його задум»
«Духовна велич Львова»: У чому особливість цьогорічного свята?
Бр. Леопольд Рудзінський OSB: Цього року ми переживаємо п’яту річницю заснування і освячення нашого храму святого Бенедикта і монастиря святого Йосипа. Для нас це маленький ювілей і ми хочемо відсвяткувати його також в дусі віри в те, що попри всі труднощі і негаразди, які переживає наш народ в цьому часі, Бог нас не залишив, але є з нами – тому що Він є передусім з тими, хто страждає, хто є убогий духом.
«Духовна велич Львова»: В програмі згадується про агапу після богослужіння. Розкажіть для ширшого кола читачів, що це таке?
Бр. Леопольд Рудзінський OSB: Сам термін походить від грецького слова «агапе» що означає «любов», і в ранньому християнстві агапами називали спільне споживання трапези, яка була згадкою останньої Вечері Господа Ісуса Христа зі своїми учнями. Часто такі зустрічі поєднувалися з Євхаристією. Це також і наша маленька традиція, що після кожної урочистості святого Бенедикта (і не тільки) ми запрошуємо всіх учасників на спільне споживання трапези, щоб підкріпити свої сили після урочистого святкування.
«Духовна велич Львова»: Чи відомо Вам, чому цей храм названий саме на честь святого Бенедикта?
Бр. Леопольд Рудзінський OSB: Храм було названо на честь святого Бенедикта тому, що він є засновником і головним покровителем Бенедиктинського ордену. Сама ідея, якщо я не помиляюся, належить нашому архієпископові Мечиславові (Мокшицькому), власне, який і запросив сестер та братів Ордену святого Бенедикта до Солонки, щоби вони взяли під опіку цей храм і монастир при ньому.
«Духовна велич Львова»: Поясніть, будь ласка, який канонічний статус цього храму при монастирі.
Бр. Леопольд Рудзінський OSB: Храм святого Бенедикта є храмом ректоральним. Тобто це означає, що при ньому немає парафії, немає традиційного душпастирства, як при парафіяльних храмах, він є монастирським храмом – передусім служить спільноті монастиря. Але це не означає, що інші люди не можуть в ньому молитися: навпаки – храм відкритий від сьомої ранку до десятої вечора, і в молитвах і Службах Божих, які відбуваються в ньому, можуть брати участь всі охочі.
«Духовна велич Львова»: Чому варто відвідати Ваше храмове свято?
Бр. Леопольд Рудзінський OSB: Святий Бенедикт є Покровителем Європи. А ми, українці, є частиною європейського континенту і європейської культури, тому він також є і нашим покровителем. Вважається, що головним девізом Бенедиктинського ордену і святого Бенедикта був мир (PAX). А ми знаємо, що нам бракує цього миру і в нашій країні, і в нашому родинному та особистому житті. Тому всім нам варто черпати з навчання святого Бенедикта і вчитися цієї гармонії життя, як впроваджувати цей лад та спокій у нашу щоденність, на взір святого Бенедикта.
«Духовна велич Львова»: Якщо людина не має авто, який громадський транспорт їде до монастиря?
Бр. Леопольд Рудзінський OSB: Насправді добратися до Солонки не дуже складно: треба доїхати до торгово-розважального комплексу King Cross Leopolis (вул. Стрийська, 30, Сокільники) і звідти сісти на маршрутку 133 або 133а, 116, 169 або інший транспорт, що їдє через Солонку – про це можна запитати у водія чи у людей на зупинці. Сердечно всіх запрошуємо на урочисту Літургію об 11:00 в найближчу суботу – 11 липня.
«Духовна велич Львова»: Дякуємо за розмову.
Святий Бенедикт Нурсійський або Бенедикт з Нурсії — «батько західного чернецтва», засновник Ордену бенедиктинців. Створив відомий чернечий Устав, який базується на принципі «молися і працюй» (ora et labora): суворий розпорядок дня, що поєднував фізичну працю, читання Святого Письма та спільну молитву, впродовж багатьох століть став основою для тисяч монастирів по всьому світі. У 1964 році Папа Павло VI проголосив його Покровителем Європи.
Монастир святого Йосипа у Солонці поруч зі Львовом був збудований у 2021 році з ініціативи митрополита Львівського РКЦ Мечислава Мокшицького. Більше про нього дізнавайтеся в нашому матеріалі: Ordo et Pax: львівський монастир бенедиктинок – традиція, що не боїться викликів.
Священник-бенедиктинець брат Леопольд Рудзінський – перший український бенедиктинець. Був рукопокладений в священники 20 березня 2021 року аріхєпископом Мечиславом Мокшицьким у новозбудованому храмі святого Бенедикта одразу ж після освячення храму й монастиря сестер-бенедиктинок у Солонці. Бр. Леопольд Рудзінський є вихованцем Бенедиктинського Абатства в Тинцю біля Кракова. На момент рукоположення братові Леопольду було 37 років. Сам він родом із Житомира. Станом на сьогодні отець є настоятелем храму св. Бенедикта в Солонці і капеланом сестер чернечої обителі.
Основне зображення: монастир та храм Ордену Сестер Святого Бенедикта у Солонці біля Львова. Фото: Андрій Толстой
Також читайте: «Чорна вівця» зі Львова: розмова з с. Марією Кухарик OSB про біографію блаж. Колумби Ґабріель
Повязані записи
