У Львівському музеї історії релігії триває виставка польського живописця Марціна Сутрика «Се Людина». Цикл художніх робіт присвячено ідеї людськості Христа, Образ Якого віддзеркалюється у кожній людині. Пронизливий погляд мистця на євангельський мотив змушує глядача переусвідомити реальну присутність Богочоловіка та пережити нову зустріч із Ним.
«Обличчя Христа – що повертається у численних варіантах – не є ілюстрацією догмату. Воно є дзеркалом», – зазначає автор, називаючи живопис «актом опору симулятивній культурі». «Замість множити образи, що “нічого не показують”, я намагаюся зупинити погляд на обличчі – настільки довго, щоб воно стало питанням, зверненим до глядача».
Виставку Марціна Сутрика «Се Людина/Oto Człowiek» у Львові презентували у квітні 2026 року. Загалом у експозиції представлено близько тридцяти картин; половина з них – портретні зображення Христа, які повторюються одне за одним. Над ідеєю маляр працював багато років. Серія портретів була написана у 2014-2016 роках; через десять років автор повернувся до цієї теми та створив іще одну серію робіт (2025-2026).
Сам живописець говорить про ключову ідею так: «Назва виставки відсилає до сцени з Євангелія від Івана, коли Пилат вказує на Ісуса і промовляє слова Ecce homo. У цьому короткому вислові прихований величезний смисловий заряд – і акт звинувачення, і водночас жест відкриття правди про людську природу». Цю євангельську сцену, яка протягом століть надихала митців, Марцін Сутрик переосмислює крізь максимально «людську» призму – образ, що сам ставить питання глядачеві про те, у чому насправді сутність людяності та відповідальності.
«Якщо образ в епоху надлишку репрезентацій втрачає здатність показувати правду, чи все ще можливо малювати обличчя, яке не буде лише симуляцією? Чи можна ще створити лик, що не “зникає” у нескінченному відтворенні?», – такі питання автор ставить, презентуючи ряд портретів – лик Христа, що повторюється і водночас відрізняється, неначе глядач щоразу бачить іншу (Л)людину. У цьому задум мистця: він не намагається зобразити історично достовірну сцену чи реконструювати класичну ікону. Роботи Марціна Сутрика – на межі: вони не є ані чистою іконою, ні чистим реалізмом, проте поєднання жанрів буквально вихлюпує на полотно – експресією розплесканих фарб – образи надзвичайної сили, які просто не можуть залишити глядача байдужим. Особливо вражають напрочуд живі очі, які зустрічаються поглядом із глядачем.
Не менше вражає й інша частина експозиції, в якій домінує образ Розп’ятого. Виразність руху, впійманого на полотно, неочікувані поєднання кольорів приковують увагу реалістичністю зображуваного і змушують відчути присутність Богочоловіка у найближчому – людському – розумінні.
«У світі, де образи змагаються за увагу, мене цікавить образ, який не кричить. Образ, який мовчить – і в цьому мовчанні змушує зупинитися. В очах зображеної постаті прихований біль, але й нескінченна емпатія. Є щось парадоксальне: лагідність, що не є слабкістю, і надія, яка не заперечує трагедії», – підкреслює автор.
Професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців, коментуючи роботи Марціна Сутрика, зазначає, що в еволюції теми Ecce homo авторам складно зберігати «сутнісний зв’язок з базовими духовно-метафізичними основами цього мотиву християнського мистецтва», проте досвід живописця у цьому випадку «переконує у пріоритеті саме такого творчого шляху».
«Притаманна мистцеві внутрішня свобода… корегується сакральною специфікою жанру». Мистецтвознавець підкреслює, що малярський цикл «Се Людина/Oto Człowiek» «глибоко резонує в свідомості сучасників у контексті глобальних ціннісних деформацій, що загрожують Людині і Людяності у ХХІ столітті».
Виставку Марціна Сутрика «Се Людина/Oto Człowiek» можна оглянути у виставкових залах Львівського музею історії релігії (м. Львів, пл. Музейна, 1). Відвідувачі експозиції мають також нагоду придбати спеціальний тримовний каталог, де зібрані роботи художника та чотири супровідні статті. Вартість каталогу – 600 гривень; на прохання автора, усі кошти будуть передані на підтримку Збройних сил України.
Також читайте: Свящ. Віктор Кайда: «Найважливіша ікона – це сама людина»
Відео з авторської екскурсії Марціна Сутрика – за посиланням.
Марцін Сутрик (Marcin Sutryk) – доктор мистецтв, ад’юнкт, працює в Інституті образотворчих мистецтв Факультету мистецтва Університету в Седльцях (Польща). Мистецький і науковий доробок д-ра Сутрика характеризується концептуальною цілісністю та вражаючим різноманіттям практик. Його живопис – це аналіз кольору, контрасту та структури зображення.
Підготувала Марія Цьомик
Фото: Андрій Толстой
Дякуємо Львівському музею історії релігії за відкритість та співпрацю.
Також читайте: Андрій Майовець: «Той, хто пише ікони, має дослухатися до храму»
Андрій Шкраб’юк: Я почав шукати вічної пісні, що ніколи не втомить
Орест Малиць: «Коли я був школярем, то боявся в цей музей ходити»
Повязані записи
