Глава УГКЦ до 100-ліття відновлення української соборності: «У Софії Київській ми бачимо глибоку мудрість нашого національного буття»

У новітньому контексті нашого духовного та культурно-національного буття щиро запрошую кожного скерувати очі власного серця і розуму до Божественної Премудрості, у якій ми бачимо глибоку мудрість нашого національного та державного буття – Софії Київської, що є іконою та втіленням Премудрості Божої.

21

Про це пише Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму Посланні з нагоди століття відновлення соборності українського народу під назвою «Наша Свята Софія».

Святкуючи 100-ліття відродження соборності українського народу та його держави, пише духовний лідер українців, ми відчуваємо, що стоїмо на порозі нової епохи, повної несподіваних викликів. Людство входить у цілковито незвіданий етап глобальних перетворень: релігійних, культурних, економічних, технологічних і суспільно-політичних. Особливо ж гостро ці нові виклики відчуваємо ми, діти і спадкоємці Київської Церкви.

У цьому новітньому контексті нашого духовного та культурно-національного буття щиро Глава УГКЦ запрошує кожного скерувати очі власного серця і ума до Божественної Премудрості. «У цій Божественній Софії, Премудрості Божій, ми бачимо глибоку мудрість нашого національного та державного буття – Софії Київської, що є іконою та воплоченням Премудрості Божої. Софія, Премудрість Божа, прийшла на київські пагорби з Володимировим хрещенням і лягла в основу всієї київської цивілізації», – пише духовний лідер.

Ідеться, за його словами, про євангельські цінності та моральні принципи, що осяяли культуру наших предків і стали міцними підвалинами для об’єднання українського народу та розвитку нашої державності. Дивовижним втіленням, непорушною святинею Премудрості Божої стала Свята Київська Софія, собор, що донині є промовистим символом первинної цілісності й повноти єдиної та неподільної Київської Церкви.

«Упродовж тисячолітньої історії ця мудрість залишалася фундаментом софійної цивілізації київського християнства, основою державотворчих прагнень нашого народу, колискою його моралі. Отож збагнути нашу мету й відповідальність у новітній час – означає зробити Софію Київську видимою, живою та діяльною», – вважає Предстоятель.

«Ця Премудрість є дороговказом для особистого життя, способом здійснення морального та політичного вибору. Саме вона, за силою і діянням Святого Духа, є джерелом національної снаги та відповіддю на актуальні запити сьогодення, на нові виклики. Тобто проектувати, втілювати цю Божу Премудрість нашими вчинками в нові часи – означає прокладати українському народові шлях у майбуття», – наголосив Блаженніший Святослав.

У хрещальних водах Володимирової купелі, вважає Глава УГКЦ, Премудрість Божа втілилася в наше національне буття – стала кров’ю і плоттю історії українського народу.

«…Із цього джерела зродилася наша тотожність – церковна, національна та державна. Завдяки цьому джерелу сформувалися ціннісні засади організації особистого та суспільного життя. На них упорядковувалися господарство, навчання та виховання молоді. Нові засади визначили ставлення до родини, нужденних і чужинців, розуміння справедливості та краси, суспільної відповідальності й турботи про спільне благо. Тут гартувався ратний дух українського війська та формувався ціннісний кодекс українського воїна – захисника рідної землі. Звичне та буденне набувало виміру сакрального та Богом явленого», – мовиться у Посланні.

Звідси походить, переконує Блаженніший Святослав, наше усвідомлення соціальної справедливості та покликання влади служити інтересам народу й захищати його добробут. У лоні Софії Київської сформувалися наша культура, наша книжна мова, визначився напрям нашого розвитку.

Джерело: Департамент інформації УГКЦ