В неділю, 4 лютого, активістки жіночої організації Ірада організували зустріч у львівському Ісламському культурному центрі ім. Мухаммада Асада (вул.Лінкольна, 29А), де розповідали про одежу мусульманок — хіджаб. Подібні зустрічі вже стали традиційними у Львові.
Про це повідомляє ісламський центр на своїй сторінці у Facebook.
«Обговорили чи обмежує хіджаб мусульманку. Також подивились відео звернення наших сестер львів’янок, які розказали як вони прийшли до ісламу та як вдягнули хустку», — йдеться у повідомленні.
Також зазначається, що гості заходу «приміряли на себе образ мусульманок і їм це дуже сподобалося, також розписували гостям руки хною». «Після було частування зі східними солодощами та смачним тортом. Гості були дуже задоволені гостинністю та самою атмосферою», — наголошують організатори зустрічі.
За словами імама Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада у Львові Ібрагіма Жумабекова, захід був виключно жіночий та присвячений Всесвітньому дню хіджабу.
«Це міжнародний день хіджабу, суть його проста — ми показуємо свою культуру, що жінка в ісламі цнотлива і зберігає свою красу для чоловіка. Також вона виконує наказ Аллага — приховувати свою красу від інших. Подібними заходами ми пропагуємо цнотливість у суспільстві, тому що не секрет, як низько впала мораль у світі. На додаток, подібними заходами ми розвінчуємо міф про те, що іслам пригнічує жінку, змушуючи її одягати хіджаб. Ми показуємо, що це є вільний вибір жінки», — розповів сайту «Духовна велич Львова» імам Ібрагім.
Для того, щоб краще розкрити тему хіджабу, ми поставили імаму Ібрагіму кілька запитань:
Андрій Толстой: Ви кажете про свободу вибору: одягати чи не одягати хіджаб? Отже, жінка в ісламі має вибір?
Імам Ібрагім Жумабеков: Коли жінка приймає іслам, вона погоджується з тим, що буде виконувати накази Аллага. Якщо людина повірила в Бога, то звісно, що вона вірить і в Його накази, поради та заборони і т. д. Як імам я нікого не змушую одягати хіджаб. На жаль, інколи ми чуємо, що бідних жінок пригнічують хіджабом, так ніби роздягатись – це свобода, а одягатись — це рабство.
Але ж чоловіки не носять хіджаб. Може, звідси й думка про дискримінацію жінок.
Можна відповісти коротко: Бог так вирішив. Але якщо звернутись до суті цього питання, то в ісламі існує дрес-код і для чоловіків. Тобто у чоловіків-мусульман також є певні частини тіла, які вони не можуть в жодному разі відкривати для інших. Просто у жінок ця область трохи більша.
Ви сказали, що хіджаб — це закон Бога, але чи згадується про нього в Корані?
Саме слово «хіджаб» не згадано, але там є слова, які наказують жінкам прикривати свою красоту, окрім тих місць, які явні, а це, як кажуть ісламські богослови, обличчя та кисті рук. Все решта треба прикривати.
У різних мусульманських країнах жінки по різному одягаються — одні повністю закриті в паранджі або бурці, інші носять більш відкритий одяг. Як це можна зрозуміти?
В Корані ми бачимо постанову, що має бути прикрито одягом жінки, але в різних країнах діють різні богословські школи. Тому в деяких з них намагаються максимально убезпечити жінок. Також є вплив традиції того чи іншого народу. Наприклад, в Афганістані жінка повністю закрита, навіть її очей не видно. Іслам до цього не зобов’язує, але у них така традиція, яку вони сприймають як релігійну норму. В Саудії жінки одягають нікаб — прикривають обличчя, але очі видно, а також кисті рук. У наш час ми можемо помічати поміж мусульман також вплив західного світу, коли жінки намагаються поєднати ісламську традицію і західну культуру, тому одягають не повністю хіджаб, а лише його частину.
Фото: якщо не зазначено інакше, Ісламський центр ім.Мухаммада Асада у Львові
Також читайте: Імам Ібрагім: «Якщо життя йде в нікуди, то не має значення, скільки тобі років»
Імам Мурат: «“Слабкі” люди обуряться, чому це вони в пеклі»
Повязані записи
