15 листопада, у Всесвітній день передчасно народженої дитини, в Архикатедральному Соборі святого Юра УГКЦ відбулася Божественна Літургія за маленьких героїв, які з перших секунд своєї появи на світ борються за життя.
Як повідомили в Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я, у спільній молитві об’єдналися батьки, родини малюків та ті, хто щодня стоїть на сторожі їхнього здоров’я — медики з Університетської лікарні ЛНМУ імені Короля Данила та клініки «Мати та дитина».

Разом із головою Комісії сестрою Юстиною Голубець присутні просили Господнього благословення для найменших, мудрості для лікарів та терпіння для рідних.
Після богослужіння біля собору запалили фіолетові свічки. Цей колір є офіційним символом Дня передчасно народженої дитини. Діти, які колись були крихітними пацієнтами реанімацій, а тепер стояли поруч із батьками біля храму, стали живим нагадуванням: кожне життя варте того, щоб за нього боротися.

«Твоя любов — найсильніші ліки»
Цей день — не лише про медичне диво, а й про надлюдську витримку батьків. Перинатальний хоспіс «Слід Життя» опублікував проникливе звернення до матерів, чиї діти зараз перебувають у відділеннях інтенсивної терапії під мерехтіння медичних моніторів. Фахівці нагадують жінкам найголовніше: у передчасному народженні немає їхньої провини.
«Сідай поруч. Говори з ним, співай йому тихенько, торкайся його маленької долоньки. Він знає твій голос ще з тих днів, коли був під твоїм серцем. І зараз саме цей голос допомагає йому триматися, — звертаються до матерів у перинатальному хоспісі. — Ти можеш плакати, можеш боятися, можеш втомлюватися. Це не означає, що ти слабка. Це означає, що ти любиш».
У цей день суспільство висловлює безмежну вдячність лікарям і медсестрам, які щодня відвойовують кожен грам і кожен подих цих крихіток. Водночас організатори закликають не забувати про тих матерів і татусів, чия історія передчасного народження завершилася прощанням. Їхні діти жили, і любов до них залишиться назавжди.

У хоспісі «Слід Життя» наголошують, що готові надати психологічну підтримку всім родинам, які проходять через цей складний шлях або переживають втрату, і закликають не залишатися зі своїм болем наодинці.
Нагадаємо, що 15 жовтня, у Львові молитовно відзначили День пам’яті дітей, які померли під час вагітності чи невдовзі після народження. На честь діток-ангелів у львівському Гарнізонному храмі звершили Божественну Літургію та запустили символічну «Світлову Хвилю».


Як Боже Провидіння готувало сестру-служебницю Юстину Голубець до служіння в напрямку перинатальної паліативної допомоги та супроводу? З чого розпочалось це служіння в Україні та як воно поширюється навіть за кордоном? Який радянський стереотип досі сидить у головах багатьох людей та як можна підтримати місію «Сліду Життя»? Про це та інше сайту «Духовна велич Львова» свого часу розповіла засновник та голова громадської організації «Перинатальний хоспіс “Слід Життя”» с. Юстина Голубець ССНДМ у матеріалі під назвою: Базою для служіння життю в Україні фактично став Львів та Втрата – це біль, який має дві дороги.
Відео із заходу: Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я
Читайте і дивіться також: Христина Дубницька: «Найгірше – коли тебе спонукають до того, щоб забути»
«Якась сила мене сюди притягнула»: львів’яни здійняли «Світлову Хвилю» на площі Ангелів
«Зустрічі, які потрібні молоді»: львівським семінаристам розповіли про перинатальні втрати




