На філософсько-богословському факультеті УКУ 6 січня 2019 року о 14.00 відбудеться Святвечір для потребуючих «Вифлеємська гостина». Чому щорічно студенти діляться Різдвяним настроєм із ближніми та як можна долучитися спілкуємося із співорганізатором акції Назарієм Петрівим.
1.Яка концепція акції “Вифлеємська гостина”?
Ідея акції “Вифлеємська гостина” полягає у тому, щоб у передддень Різдва, зуміти вийти із зон власного комфорту та відкрити своє серце на ближнього, адже, дуже легко говорити про цінності, повагу до людської гідності, соціальну справедливість, мир та повагу до особи, але набагато складніше все це втілювати в життя. Зручно й комфортно говорити про вічні цінності з тими, яких можемо назвати успішними та впливовими. Але, що можемо зробити для тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах? Концепція Святвечора полягає у тому, щоб, дозволити людині відчути себе потрібною та любленою, а можливо й допомогти їй відкритись на Божу Любов. Різдво це найкращий час для того, щоб її пережити. Відтак, ціла програма заходу спрямована на те, щоб за допомогою матеріального ( святкового столу) допомогти людині відкритися на вічне, саме тому наші святкування починаємо зі святкової коляди чи вертепу, під час якого присутні мають можливість приступити до Таїнства Покаяння, відтак маємо святкове Богослужіння та безпосередньо саму Святу Вечерю. Наш захід -має позаконфесійний, а іноді й навіть позарелігійний характер, хоча при тому ми зберігаємо свою ідентичність, ділячись багатством християнської духовності з іншими. Адже суть Різдва не у святковому столі, його суть полягає у приготуванні власного серця для народження в ньому Спасителя.
2. Скільком потребуючим плануєте допомогти цього року? Як саме запрошуєте їх на цю подію?
Хочу одразу уточнити, що за спільним святковим столом в стінах Філософсько-богословського факультету, а семе тут 6-го січня о 14.00 розпочнеться святкування, збираються люди з різними соціальними статусами, значну частину з яких складають особи, що опинились у складних життєвих обставинах ( малозабезпечені, одинокі чи багатодітні матері, потребуючі та безпритульні). Загалом в стінах університету плануємо прийняти близько 200 потребуючих осіб з якими розділимо святкову вечерю, яка традиційно складатиметься з пісних страв. Для того, щоб повідомити суспільство про нашу акцію та справді спрямувати наші зусилля для допомоги найбільш потребуючим, звертаємось із офіційни проханням делегувати зацікавених осіб до Міського Центру соціального захисту, я особисто є проти складання списків потребуючих осіб та їх публікації, адже, такий метод, замість того, щоб допомогти, може ще більше зранити особу. Чому про це згадую, а тому, що впродовж останнього року від кількох знайомих осіб, чув подібні пропозиції. Для мене подібні пропозиції — неприйнятні, а особливо напередодні Різдва, коли Господь через своє Воплочення пригадує нам про нашу гідність та мету.
- Чи потрібні Вам волонтери і як саме можна допомогти?
Кожного року, потребуємо допомоги щонайменше 20-ти волонтерів, які впродовж 5-6-го січня жертвують своїм часом та зусиллями для того, щоб підготувати свято для тих, хто можливо, навіть втраив віру у диво. Я переконаний, що коли Господь хоче створити диво у чиємусь житті, він використовує руки ближнього.Підготовка до заходу розпочинається 5-го січня, цьогодня спільно з волонтерами декоруємо залу, розкладаємо столи та стільці, а безпосередньо 6го наші волонтери розкладають святкові страви, зустрічають наших гостей, спільно колядують, спілкуються.
- Вкотре цей захід відбудеться? За яких умов він був започаткований?
Цьогорічний Святвечір відбуватиметься вже 25 раз.Фактично студенти Українського Католицького Університету продовжують традицію, започатковану ще Митрополитом Андреєм Шептицьким, який не лише надсилав подарунки малозабезпеченим та потребуючим мешканцям Галичини, незважаючи на їхню національну, конфесійну чи релігійну приналежність, але й не боявся проводити час спільно з тими, кого суспільство дуже часто маргінізовувало. Подібн є й у випадку зі Святвечором в стінах Українського Католицького Університету. Ми (організатори, волонтери) теж ризикуємо, виходимо зі своїх зон комфорту, жертвуючи своїми зусиллями, працею, а головне — часом для інших.
- У одному із інтерв’ю про Вифлеємську гостину, я знайшла такі слова: «Це не тільки благодійна акція чи доброчинний захід, а насамперед місце зустрічі людей.
Знаєте, для нас простіше і комфортніше є допомогти матеріально, пожертвувати певну суму грошей чи інших матеріальних цінностей, складніше, є відкритись на іншого, а особливо того, хто перебуває у важких життєвих обставинах. Для мене особисто, надзвичайно важливо, щоб Святвечір був місцем зустрічі людей. За останні десять років, неодноразово був свідком того, як проста розмова двох раніше незнайомих людей, змінювала життя обидвох. Дуже часто такі розмови відкривали нові горизонти та руйнували стареотипи. Для прикладу, зазвичай коли ми чуємо слово безхатченко, перед нашими очима постає образ «втраченої особи», однак, часто ми не знаємо історії особи і судимо поверхнево. Пригадую собі, одного разу під час святкування між одним із наших гостей та волонтером завязалась дружня розмова, як зясувалось згодом, наш гість виявився колишнім професором одного із львівських вишів. Суть Різдва це навчитись бачити людину у свому ближньому.
6.Де вдається зібрати кошти на такий масштабний захід?
Кожного року, пошук відбувається по-різному, але початок цього шляху завжди один і той же, починається все з молитви відтак, написання сотень листів та звернень і дякувати Богу, щороку знаходяться люди, які готові поділитись власними коштами чи іншими матеріальними цінностями, щоб допомогти нам подарувати свято, тим хто його так потребує.
7.Просимо Вас про побажання для читачів “Духовної величі Львова”, напередодні різдвяних свята)
Бажаю читачам “Духовної Величі” завжди й всюди залишатись людиною. Господь своїм Воплоченням пригадує нам про нашу людську гідність та мету.
Повязані записи
