«Не називайте мою дитину “втраченою”»: як правильно розуміти поняття Baby Loss

Перинатальний госпіс «Слід Життя» розповів, чому важливо не називати втраченими дітей, які померли під час вагітності чи невдовзі після пологів. Думками про це поділилися матері дітей-ангелів.

Про це розповідає фейсбук-сторінка госпісу.

«”Втрата дитини” і “втрачена дитина” — два словосполучення, на перший погляд, однакові, проте в корені кардинально різняться у значеннях», – зазначають у госпісі «Слід Життя».

Велич української мовості в її багатогранності, яка може передати різні поняття. Тому міжнародно прийнята назва Baby Loss, якою окреслюють перинатальну втрату та дні пам’яті про неї, в перекладі на українську мову у глибинній суті означає саме «ВТРАТА ДИТИНИ».

Думками про це поділилися мами, що пережили перинатальну втрату:

Мама Христина: «Моя дитина не є втрачена, бо вона померла своєю природною смертю, ніхто її не губив а навпаки ми зустрілись і попрощались з гідністю та любов’ю, на яку має право кожне людське життя. Не кажемо ж день втрачених людей, натомість – день усіх померлих. Чому ж тоді наші найменші людські життя називають “втрачені”?» 

Мама Ярина: «Втрачається щось раз і назавжди. А ми своєї дитини не втратили, бо вона завжди з нами, хоч і не фізично, але з нами. Навіть молодша дочка знає, що в неї є братик Данилко, що вона не одна. Ми часто про нього згадуємо, говоримо і відвідуємо разом його могилку»

Мама Ореста: «Чи ми втратили дітей? Вони не з нами та вони є присутні в житті нашої родини. Ми пройшли цей шлях всі разом і діти стали частиною нашого життя»

Мама Оксана: «Можливо і по земному це вважається за втрату, та міркуючи глибше, це можна трактувати, як набуття… Набуття Небом чергової безвинної Душі, для якої приготовлене вічне щастя. Набуття батьками ще однієї особливої любові, для якої є окреме місце в серці. Набуття сім’єю цінностей, про які до того може і не думали. Кожна людина в цьому світі не просто так, не зважаючи на те, скільки часу вона прожила. У Бога свій чудовий план для кожного з нас»

Мама Олена: «Мої діти не є втраченими, бо вони принесли життя не лише в моє лоно, вони оживили джерело любові у моєму серці» 

Перинатальний госпіс «Слід Життя» – це неприбуткова організація, яка є першою пропозицією перинатальної паліативної опіки та допомоги в Україні. Вже декілька років спільнота об’єднує батьків, що пережили перинатальну втрату. Госпіс надає можливість отримувати висококваліфіковану і міждисциплінарну допомогу сім’ям, дітям яких під час вагітності було діагностовано невиліковну хворобу або несумісні з життям відхилення у розвитку. 

Також читайте: Сестра Юстина (Голубець): «Додаючи днів до твого життя»

Перинатальний госпіс «Слід Життя» відсвяткував п’ятиліття

«Додати життя до твоїх днів»: у центрі Львові молилися за дітей, що померли ангелами