Християни вірять у життя після смерті. Також вони знають, що безсмертна людська душа після того, як залишила тіло, отримує від Бога вічну заплату: вона або входить до небесного щастя (чи то через очищення, чи безпосередньо), або — безпосередньо до вічного прокляття (див. ККЦ, 1022).
Однак інколи нам у це важко повірити. Хоча прагнення до вічного життя та остаточної справедливості вписані в серце людини, все ж, споглядаючи мертве тіло покійника, нам може здатися, що цієї людини більше не існує.
Господь знає наші обмеження та слабкості, і хоча Він хоче, аби людина наближалася до Нього вірою, все ж інколи дозволяє, аби мешканці духовного світу мали спілкування з нами. Водночас існують вигадки та спекуляції на цю тему, а деякі люди вдаються ще й до гріха спіритизму. Однак все це не може заперечити дійсності того, що Апостольський Символ віри називає «сопричастям святих» (лат. sanctorum communionem).
Львів — улюблене місто святих
Напередодні Другої світової війни святі обрали саме Львів, щоб нагадати людям про те, що, окрім матеріального світу, існує ще й духовний, і що мешканці Неба хочуть брати активну участь у нашому земному житті — як в особистому, так і цілих народів.
Стефанія Горак, яка мешкала в 1930-х у Львові, була людиною дуже раціональною та прагматичною. Це заважало їй ходити до костелу, вірити та молитись, як це робили всі навколо. В її очах віра католиків, які оточували її, була доволі поверхнева та не мала добре обґрунтованих переконань. Водночас Стефанія, або Фуля (від Стефанія, Стефуля), не була подібна і до більшості атеїстів, які радше хочуть, щоби Бога не було, аніж справді переконані у Його відсутності. У різний спосіб вона «просила, шукала і стукала» (пор. Мт. 7, 7) і тому їй було дано — Небо відчинило для Фулі свої брами.
(Не)сподівано для себе Фуля пережила глибоке навернення, історія про яке вимагає окремої розповіді, після чого вона почала спілкуватися зі святими. Але не так, як ми це робимо зазвичай. Святі почали відвідувати її. На цьому місці хтось може сказати: «Зачекай! У людини, мабуть, поїхав дах. Зайди в психушку, і там ще не таке почуєш».
Якщо ви вже згадали про психушку, то чому думаєте, що люди з порушеною психікою не можуть мати контакт з духовним світом? Але щодо Фулі Горак, то вона була абсолютно нормальною жінкою: жодних проблем з довколишніми не мала, у неї було широке коло спілкування, вона видала книгу, брала активну участь у русі спротиву, відбула 10 років у пеклі ГУЛАГу і померла лише в березні 1993 року, залишивши після себе свідчення зайомих як про людину абсолютно нормальну, скромну і духовну.
Навіть не знаючи Фулі особисто, але читаючи те, як вона описала свій духовний пошук, власне навернення й тісне спілкування зі святими, розумієш, що в її словах не лише відсутня єресь. Більше того, відкриваєш для себе, що маєш справу не з плодом хворої уяви, навпаки — знаходиш ясне свідчення християнської правди віри, яке відгукується у твоєму серці. І хоча в тебе подібних переживань не було, але завдяки прочитаному свідченню Фулі Горак ти відчуваєш, як стаєш подібним до тих щасливих людей, які не бачили, але повірили (пор. Ів. 20, 29), а можливо й полюбили (1 Пт. 1, 8).
Також читайте: «Щоб просвітити людство в годину темряви й тривоги»: святі Франціско і Жасінта Марту
«Святі не вриваються в життя людини»
У своїй книзі «Свята Пані» Фуля Горак пише: «Святі, які вже пізнали вічне щастя, в повноті кохаючи Бога досконалою любов’ю — через всі свої заслуги — благають Бога про можливість діяти на землі. Звичайно, діяльність ця є повністю залежна від бажання та налаштованості людини». Іншими словами, святі не вриваються в життя людини поза її волею. Якщо людина категорично проти, вони діяти не будуть. Однак, якщо людина не така категорична, то завдяки чиїйсь молитві чи заслугам Божа благодать може переважити її потяг до зла.
Фуля Горак переконана, що «кожен, хто свідомо прагне до досконалості, повинен гаряче взивати про допомогу Церкви Тріумфуючої і піддатися для дії Духів Ясних і Святих». «З якою ж радістю, з яким зворушенням вітають Святі такі заклики і які ж вони є щасливі, коли людина в душі, не отруєній смертним гріхом, дозволяє порядкувати і діяти».
Це зовсім інший вид стосунків. Це не так, як собі уявляє багато хто, що Святі – це далекі особи, яких важко вблагати. Виявляється, Святі радіють стосункам з людиною, яка хоче йти дорогою святості.
Фуля Горак відзначає, що кожна епоха має своїх Святих. «Однак Святі зазвичай випереджують свою епоху», тому сучасники не розуміють їх. «Але Божі постанови завжди мають найдосконаліший час і значення. “Завтрашній” Святий має спочатку постаратися здійснити під час свого земного життя все, чого прагне від нього Бог, щоби потім через здобуті ним заслуги, у відповідному проміжку часу, вже з висоти Божої слави — він міг би допомагати людям. Бо діяльність Духа є досконалішою, повнішою та більшою від тієї, яку Святий може мати за свого життя». Це цікаве уточнення може багато пояснити щодо життя Святих і випробувань, які вони проходили.
Також читайте: «Не тільки Франція»: чи може св. Жанна д’Арк прийти на допомогу Україні?
Як виглядає діяльність Святих?
«Бог є завжди і всюди», — пише Фуля Горак. «Його потуга діє невпинно у цілому Всесвіті з тією ж самою рушійною силою. Святі — в залежності від степені святості — можуть діяти у багатьох місцях одночасно, так само, зрештою, як і спасенні душі, хоча діяльність цих останніх, якщо так можна сказати, є блідішою, тихішою і слабшою від тамтих».
Далі Фуля Горак пояснює, яким чином відбувається ця взаємодія святих з людьми на землі. Тут варто зазначити, що пояснення, яке дає візіонерка, за її ж словами, є обмежене людськими словами і поняттями, і їх не слід сприймати завжди буквально. Йдеться про духовний світ, і щоб його зрозуміти хоча б частково, нам потрібні земні поняття.
«Дух Святого постійно випромінює невидимі промені, якими він поєднується з чуттєвим світом. Ці нитки розходяться в різному напрямку, у той час як центр, або душа, залишається на Небі. Сила і товщина цих ниток залежить від бажання, а часом від сили Святого. Від характеру його святості залежить колір тих чудових ниток. Всі Святі, а також ясні Духи, мають різні, властиві їм хвилі, які є водночас їх особливим кольором, оскільки напрямок їхньої діяльності є світлою смугою власне того кольору».
Цей опис має практичне значення для кращого розуміння механізму комунікації Святих і Ясних Духів з нами. Фуля продовжує:
«У ту хвилю, коли людина призове певного Святого, його нитки починають здригатися. Кожен спомин, зітхання, вимовляння імені — а також блюзнірство — в ту ж мить чуте і почуте в Небі, у той час, як ціла земля є ніби оповита тією чудовою райдужною мережею, яка ловить відповідні хвилі. Заклик людського серця, біжучи по цій нібито системі прослуховування, входить у надприродний світ і спонукає (схиляє) Духа, до якого звернулися, звернути увагу на того, хто до нього увізвав… Завдяки цій густо розкинутій над світом мережі найчутливіших антен, а водночас своїй одночасній, хоч і роздрібненій “всюдиприсутності” Святі можуть у ту саму мить чути прохання, скеровані до них з кожного куточка планети.
Коли Святий об’являється на землі, він не полишає на той час Неба. Сильно сконцентрованою частиною своєї істоти (це можна порівняти до сплетеної в товсту мотузку великої кількості згаданих святих ниток) він по-справжньому наближається до людини — сам же він надалі перебуває у Божому сяйві. З матерії, яку він зустрічає по дорозі, створює собі відповідну до ситуації форму і таким чином стає доступним людським очам».
Також читайте: Чудесно зцілений Кевін мав видіння блаж. П’єра Джорджо Фрассаті. Вони разом грали у відеогру
Коли добрі Духи відступають?
Це лише частина з того, що описує Фуля, передаючи свій досвід спілкування зі Святими у Львові. Але й цього може виявитися достатньо, щоб слова «вірю в… сопричастя святих» перестали бути рутинними. «Святий не може показатися таким, яким він є насправді — бо ми цього б не винесли», — уточнює Фуля Горак.
Святі допомагають нам йти шляхом духовної досконалості. І люди, які мають цей тісний зв’язок, переймають від того чи іншого Святого сяйво, яке хтось інколи може відчути, а хтось – і побачити. Святі допомагають людині, навіть коли вона духовно слабне. Однак, пише Фуля Горак, «добрі Духи відступають», якщо людина відкидає їхню допомогу та натхнення і свідомо обирає зло. «Смертний гріх розпорошує і відразу розриває мотузок, який єднає душу з Небом».
Втім, за умови, якщо заслуги душі до її падіння в гріх перевищують провину людини, силою Божої справедливості Святим дозволяється внутрішніми спалахами та натхненнями схиляти людину до жалю за гріхи. Якщо людина належно відреагує, то маленькими кроками до неї прийде покаяння, і поступово Божий мир і спокій повертатиметься до її серця.
Також читайте: Святий Миколай був у Львові: розповідь Фуллі Горак
«У Небі є багато засмучених Святих»
Фуля звертає увагу на те, що навіть у житті віруючої людини Святі часто є чимось далеким, формальним і холодним. «А Святі такими бути не хочуть! Вони прагнуть не лише, щоб ми їх вшановували, а більше всього бажають, щоб ми їм довіряли і сердечно з ними дружили. Вони не хочуть, щоб ми залишали їх в храмах на престолах, коли йдемо додому. Хочуть, щоб ми забирали їх зі собою. Щоби могли бути з нами поруч кожну годину дня. Але як же важко людям з довірою, просто і мужньо Їх полюбити!» — пише Фуля Горак.
«І тому в Небі є багато засмучених Святих!» — наголошує вона. «Я вимушена вжити це слово, хоч воно не точне. Бо ніхто, перебуваючи в Божому щасті, не може бути сумний власним смутком. Те, що святі відчувають, коли бачать спротив людської темряви до благодаті, є почуттям настільки досконалим та складним, що в наших обмежених словах та поняттях не знайдеш відповідника».
Фуля продовжує: «Але, говорячи нашою мовою, Святі є часто засмученими. Вони хочуть діяти, коли люди не можуть знайти відповідної для них дороги! Інколи справді до них доходить чиясь бурхлива молитва, найчастіше пов’язана зі справами матеріальними! Про ласки і допомогу для душі просить мало хто. А навіть ті, хто просить про справи земні, не залишаються витривалими в молитві…»
Також читайте: Джемма Гальгані. Свята зі стигмами, до якої молився о. Піо
«Якби люди захотіли глибоко повірити»
«Як же це жалюгідно і немудро! Як важко людям повірити, що не все, про що просять, було би — навіть для їх дочасного життя — корисне. Найкращий Батько не лише не подасть дитині, яка просить, каменю замість риби або змію замість хліба (див. Лк. 11, 11) — але часто, коли просить про змію чи камінь, терпеливо вкладає їй у руку хліб, який вона відкидає! Як же мало мають люди довіри до Всевідання Провидіння Божого! Бог ніколи не відмовляє, коли знає — а Він єдиний, хто може знати — чи виконання просьби можна було би обернути на користь чиєїсь душі… Святі — діючи лише за Божим дозволом — не можуть також задовольняти кожне прохання до них! Не вони, а тільки злі та марні духи мають завжди доступ до людини. Тому легше подружитися — свідомо чи несвідомо — з тими, які потурають (людським) слабкостям та підсовують лише те, що в цю мить можна без зусиль отримати, те, що йде по лінії найменшого опору і тому завжди є ближчим до зіпсутої людської природи».
Водночас Фуля наголошує, що лише «дружба зі Святим може бути найреальнішою, найвірнішою, найбільш безпечною дружбою на світі». «Це не якесь перебільшення чи якась висока містика, яка доступна, можливо, лише обраним душам! Кожна звичайнісінька людина — якщо цього насправді прагне і докладе для цього зусиль — може бути зі Святим, в більш чи менш близькій, але радісній та справжній дружбі!».
«Якби люди захотіли глибоко повірити, якою напрочуд живою і буквальною правдою є Сопричастя Святих — можливо, частіше та глибше задумуючись над цим — вони зрештою прийшли би до того, що замість “вірую” могли би сказати “знаю”!»
«О! Якби захотіли вірою і любов’ю пробитися через морок матерії, яка стає все більш густою навколо них, щоби поринути духом в безмір надприродного світу! Якби захотіли спробувати плисти “проти течії” тому всьому, що в них людське, дочасне і мінливе! Замість того, щоб лежати на хвилі власних брудних бажань, замість того, щоб дозволити їй відносити себе все далі від Джерела Живої Води — хай би спробували — повернутись!», — закликає Фуля Горак, яку навчали у Львові Святі.
Книгу Фулі Горак “Свята пані” можна придбати покищо лише польською мовою в книгарні в будинку Курії Львівської Архідієцезії РКЦ на вул. Винниченка, 32.
Підготував Андрій Толстой
Також читайте: Хранитель музею блаж. Василія (Величковського): «Я мовчав про це 10 років, більше не можу»
Моя приятелька свята Фаустина – виняткове свідчення колишнього в’язня
Свята Джанна творить чудеса через свою ікону: українці діляться свідченнями
Повязані записи
