У соборі Святого Юра молитвою та меморіальними заходами згадали роковини Львівського псевдособору, що відбувся на Святоюрській горі 8-10 березня 1946 року. Вісімдесятиліттю цієї події присвятили спеціальну поштову марку.
Про це повідомляє Львівська Архиєпархія УГКЦ.
У неділю, 8 березня, архиєпископ і митрополит Львівський УГКЦ Ігор (Возьняк) звершив Божественну Літургію в архикатедральному соборі Святого Юра. Саме в цьому храмі вісімдесят років тому відбувся так званий Львівський «собор», що «ліквідував» Берестейську унію і «возз’єднав» Греко-католицьку церкву з РПЦ, спричинивши репресії та понад сорокалітнє підпілля греко-католицької громади.
Митрополиту Ігореві співслужив єпископ-емерит УГКЦ Гліб (Лончина) та численне духовенство. У проповіді владика Ігор «наголосив на жертовності та глибокій вірі священників і вірних, які в той час зазнавали переслідування і репресії. А також – на Божому провидінні, яке супроводило нашу Церкву в роки підпілля та відродження», зазначають у повідомленні.
Фото: Наталія Павлишин
Цього ж дня в Святоюрському соборі відбулося погашення поштової марки, приуроченої роковинам псевдособору.
У Львівській Архиєпархії зазначили, що ініціатор та ідейник проєкту – синкел у справах мирян Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, керівник Центру дослідження УГКЦ отець-доктор Іван Говера. Погашення марки очолив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ Володимир (Груца).
«Це погашення марки – наш особистий внесок в історію. Ним ми хочемо передати наступним поколінням пам’ять про ці сумні події, щоб вони винесли з них відповідний урок. Ці сумні події мали відповідні наслідки – мучеництво наших попередників, найперше єпископів нашої Церкви. Ісповідники віри дали свідчення своєї віри», – зазначив владика Володимир.
Фото: о. Юстин Бойко
Також собор Святого Юра вшанував роковини Львівського «собору» 1946 року пам’ятним вечором. Октет Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ «Теофорос» супроводжував меморіальний захід співом. Голова Літургійної комісії Львівської Архиєпархії УГКЦ отець-доктор Іван Гобела виступив із лекцією про історичні обставини псевдособору.
«Львівський псевдособор 1946 року ознаменував початок понад сорокарічного хресного шляху українських греко-католиків. Репресії проти духовенства і вірних тривали десятиліттями, перемелюючи у своїх жорнах сотні і тисяч людських доль. Водночас Церква змогла вистояти. Після подій 1946 року УГКЦ стала підпільною. Репресії, переслідування, загроза заслання і смерті не змусили людей відмовитися від своєї Церкви, самих себе і розчинитися в кислоті радянської імперії. Церква жила, служила, стояла зі своїми людьми, дала світові численні приклади праведності і залишила нащадкам скарб великої та істинної віри Христової», – зазначив у своєму виступі о. Іван Гобела.
Фото: протодиякон Назарій Ярунів
Львівський «собор» 1946 року, або Львівський псевдособор — псевдособор (8–10 березня 1946 року), скликаний у Львові згідно з планом НКВС СРСР щодо ліквідації Української греко-католицької церкви, ініціативною групою у складі трьох священників: Гавриїла Костельника, Михайла Мельника та Антонія Пельвецького як представників трьох єпархій Галицької митрополії: Львівської, Перемиської і Станиславівської. Львівський «собор» постановив ліквідувати Берестейську унію 1596 року, відтак Греко-католицька церква мала б розірвати зв’язки з Ватиканом та возз’єднатися з Руською православною церквою.
Львівський «собор» не був визнаний Ватиканом. Оскільки участі в ньому не взяв жоден єпископ УГКЦ, то, згідно з канонічним правом, ця зустріч вважається неканонічним зібранням, через що УГКЦ і вся Католицька церква називають його псевдособором.
Також читайте: 8 березня – роковини Львівського псевдособору
Отець Гавриїл Костельник отримав розрішення після пострілу в нього, — свідчення
Львівські семінаристи зняли короткометражку до 75-річчя псевдособору
Повязані записи
