На вулиці Мідній у львівському мікрорайоні Збоїща відреставрували пам’ятник на могилі стрільців Української Галицької Армії, що загинули в боях із польською армією в листопаді 1918 року. У неділю, 1 листопада, львів’ян та гостей міста запрошують до відновленого меморіалу на пам’ятні заходи на честь полеглих воїнів.
Про це повідомили у Львівській міській раді.
«У мікрорайоні Збоїща спільними зусиллями завершили реставрацію пам’ятника стрільцям УГА — меморіалу з унікальною історією боротьби за пам’ять. Збудований таємно ще у 1921 році, він пережив радянський вандалізм лише завдяки місцевим мешканцям, які роками переховували автентичні деталі обеліска, щоб згодом його відродити. Зараз фахівці не лише оновили сам монумент, а й облаштували площу навколо: замостили доріжки, оновили освітлення», — розповів керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко.
Як зазначено у повідомленні, програму ремонтно-реставраційних робіт пам’ятника розробив архітектор і краєзнавець, співзасновник ініціативи «Незнаному воякові» Іван Щурко. Роботи провела команда художника-реставратора Сергія Сірого: фахівці відновили та очистили монумент, а також впорядкували простір навколо – перед пам’ятником замостили площу для проведення заходів і нові доріжки, провели санітарну обрізку дерев, оновили освітлення та встановили інформаційний стенд про історію та цінність пам’ятника. На проведення цих робіт місто скерувало близько 400 тисяч гривень.
У неділю, 1 листопада, в річницю проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, біля оновленого меморіалу відбудуться пам’ятні заходи на честь полеглих воїнів – покладання квітів та спільна молитва. Пластуни і Національна академічна чоловіча хорова капела «Дударик» виконуватимуть стрілецькі пісні. Захід розпочнеться о 14:00. «Запрошуємо на спільну молитву та виконання стрілецьких пісень», — підкреслив Євген Бойко.
У Львівській міські раді зазначають, що могила стрільців УГА розташована на території колишнього цвинтаря на Збоїщах. За словами Івана Щурка, архівні дані вказують на поховання шести українських вояків, більшість із яких загинули під час боїв із польською армією 11–14 листопада 1918 року на перетині сучасних вулиць Мазепи та Промислової. Серед ідентифікованих похованих — стрільці Іван Костельницький та Степан Малайне з Городка. Втім, за переказами місцевих мешканців, похованих могло бути і більше.
Перший пам’ятник на могилі спорудили у 1921 році з ініціативи товариства «Просвіта», місцевої церкви та української молоді. Збір коштів на його зведення проводили таємно під виглядом ремонту церкви, оскільки польська влада не давала дозволу на монумент.
«Пам’ятник постав у формі майже чотириметрової піраміди-обеліску з ламаного вапняку, увінчаної двораменним хрестом. На кутах основи розташовані так звані „сліпі“ кам’яні ліхтарі. Його лаконічна форма сповнена глибоких сенсів: обеліск уособлює непохитність духу та піднесення душі полеглого воїна до Небес. Вмуровані гарматні стрільна, які залишилися після боїв, нагадують, що ця могила є нашим місцем сили. Кам’яні „сліпі“ ліхтарі на кутах постаменту втілюють образ незгасимої лампади й нагадують фортечні башти або почесну варту, яка вічно береже спокій полеглих за волю України», — розповів Іван Щурко.
Попри спроби знести споруду в міжвоєнний період, громада зберегла її, проте під час розбудови мікрорайону наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років кладовище на Збоїщах офіційно ліквідували. Частину цивільних поховань родини самостійно перенесли на інші львівські кладовища, останки багатьох інших вивезли на територію сучасного Голосківського цвинтаря. А усі історичні надгробки, як і пам’ятник на могилі стрільців УГА, були зруйновані. Водночас місцеві мешканці подбали, щоб останки стрільців зібрали та поховали окремо. Їм також вдалося зберегти окремі автентичні елементи пам’ятника, зокрема металеві гарматні стрільна, які переховувала одна зі збоїщанських родин. Також люди не дозволили забудувати всю територію колишнього цвинтаря, яку згодом перетворили на невеликий сквер.
Навесні 1990 року члени Студентського братства Львівського медичного інституту разом із місцевою громадою віднайшли останки стрільців і урочисто перепоховали їх. Того ж року пам’ятник відновили за збереженими фотографіями та з використанням автентичних кам’яних елементів і гарматних стрілен. Каменярські та скульптурні роботи виконали батько й син Маленькі. Значно пошкоджені первісні бетонні «сліпі ліхтарі» та хрест, що увінчував пам’ятник, замінили на витесані з природного каменю, зберігши їхню первісну стилістику й пропорції.
Зараз окремі фрагменти старих бетонних елементів зберігаються в символічній могилі ліворуч від центральної каплиці на території колишнього цвинтаря.
Повязані записи
