Книги святої Терези Авільської стають доступними українською мовою. Які книги вже видані, а на які ще треба зачекати? Чому саме тепер з’явився цей переклад? У чому особливість духовного шляху святої Терези і чи може ним скористатись кожен? Які здобутки і небезпеки чекають людину, яка хоче навчитися молитись по-справжньому?
Про це та інші глибини католицької містики в інтерв’ю сайту «Духовна велич Львова» розповів монах Ордену Босих Кармелітів, отець Юзеф Кухарчик – відповідальний за кармелітське видавництво в Україні.
Андрій Толстой: Отче Юзефе, випадково свого часу дізнався про видання книг святої Терези Авільської українською мовою в перекладі саме з іспанської. Скажіть, будь ласка, скільки книг цієї авторки вже видано? І скільки планується ще видати?
О. Юзеф Кухарчик OCD: Отже, ми з 2025-го року почали працювати (навіть ще раніше) над перекладом з оригінальної іспанської мови всіх творів святої Терези від Ісуса. В нашому українському виданні ми упорядкували це і поділили на шість томів. Перші три вже готові, зараз працюємо над четвертим.
Ось навіть на першій сторінці є перелік:
Том перший — це «Книга життя», вже виданий.
Том другий — «Шлях досконалості», виданий.
Том третій — «Книга фундацій», виданий.
Том четвертий — «Внутрішній замок», найважливіший. Це перлина містики святої Терези. Вже працюємо, маємо 80% книги.
Потім залишиться нам том п’ятий — «Мала проза і поезія».
І том шостий, також цікавий — «Листи».
«Листи» — це книга, яка збирає більше 400 листів, якщо добре пам’ятаю. У чому їхня цінність… Перейду відразу на цей останній том, бо я на нього дуже чекаю. Ми сьогодні пишемо есемески чи листи — це завжди щось таке живе. Я пишу в емоціях: коли мені сумно – хочу поділитися, коли мені радісно, теж хочу поділитися. І Тереза так само. В різних ситуаціях, переживаннях, відносинах пише листи до багатьох людей різного типу: і сестер, і священників, і єпископів, і навіть до Папи Римського (має відвагу!), і до начальників… мерів різних міст. Тому так, цей том також буде цікавим.
Який приблизно тираж однієї книги?
Поки що 750 екземплярів достатньо.
Я чув таку думку, що оригінальні тексти святої Терези Авільської — це дуже значний виклик для перекладача.
Так, це правда, що текст святої Терези — це виклик. Перше, тому що це XVI століття. Це іспанська, чи староіспанська мова, складнувато читати навіть для сучасного молодого іспанця, який живе в Мадриді. Це так, як ми би читали тексти українською з XVII чи з XVI століття. Отже, перше — це було давно.
Друга складність: Тереза була жінкою, яка не закінчила університету. Як читаєш Івана від Хреста, відразу бачиш рівень схоластики, знання теології, філософії, термінологію у поясненні того, як Божа благодать сходить у душу людини. Тереза від Ісуса — проста жінка, яка читає тільки завдяки своїм батькам (в часи святої Терези 90% жінок були анальфабетками, не вміли навіть підписатися). Тереза завдяки батькам вміє читати, йде до школи, але коли починає монаше життя (маючи 20 років), то у неї, можна сказати, досвід молодої дівчини, яка здала тільки ЗНО в Україні, а навіть набагато менший, бо тоді не було інтернету. Тобто всі знання, які вона бере — це з книжок, які знайшла в бібліотеці кармеліток, і з розмов зі священниками. А тих розмов вона дуже багато мала, дуже любила розмовляти про свої справи, про теологію, про молитву, про Біблію.
І потім Бог дає їй прямо деякі образи, і вона використовує їх із повсякденного життя: природу, дощ, сніг і так далі. Те, що бачить – щоб описати те, що відбувається всередині душі. Отже, це друга складність —Терезі бракує теологічної освіти.
І третя складність, про яку говорять знавці святої Терези, — це містика. Вона описує речі дуже глибокі. І часом (це вже з теології я пам’ятаю): коли містик не вміє розказати, що відбулося, наприклад, на медитації, він використовує образ. Як поети… Через образ можеш часом більше сказати, ніж через детальний опис. Тому в Терези багато образів.
Водночас завдяки такій простоті Терези багато людей скаже: «Мені легше читати святу Терезу, ніж Івана від Хреста». Бо вона нам дуже близька якраз через свою простоту. Але треба також сказати, що кожна її книга непроста, і багато людей в якийсь момент зупиняється і каже: «Я не розумію, я не маю такого досвіду, мені важко читати».
Хто перекладає книги святої Терези українською?
Я приїхав із Польщі в Україну в 2014 році. І пані Ольга Турчанікова, яка родом із Києва, — це вже четверта людина, яку я просив співпрацювати з нами над перекладом святої Терези. Тож нарешті ми, всі кармеліти в Україні, відчули: так, це вона. Ця людина має багато років дружби з Кармелем, з кармелітами, з нашою духовністю, з сестрами-кармелітками в Харкові. Тобто знає зсередини наш світ. Вона виїхала кілька років тому в Іспанію (в Авілу), пройшла там курс кармелітської містики — найкращий рівень у світі. І власне з Авіли, з найкращого місця для перекладу святої Терези, вона співпрацює вже з нами. А якщо йдеться про редакцію і про імприматур (тобто теологічну перевірку), то вже маємо тут священників, людей, редакторів в Україні (Київ, Житомир).
Звідки перекладачка має знання староіспанської?
За освітою вона філолог англійської мови, отже, має певну базу. Почала вчитися мови тут, поїхала в Іспанію — пройшла відповідний курс, і потім вже увійшла в це повністю. Вона має також перевагу в тому, що там, на місці, може запитати про ключові, дещо важкі для розуміння моменти текстів Терези. Запитати в спеціалістів, які приїжджають туди і викладають святу Терезу впродовж року.
Чому такі важливі твори вирішили видати українською лише тепер?
Це дуже добре питання. Тому що ми не були в змозі, кажучи відверто, зробити це раніше. Кармеліти на українській землі працювали вже в XVII столітті. Але, як ми приїхали в 1990-х роках, то склалося так, що нашим завданням, нашою місією, про яку нас просили єпископи, була праця з людьми. Всі трохи старші пам’ятають, що в ті роки було потрібно багато катехизації з дітьми, зі старшими, євангелізація. Кармеліти чи в Києві, чи в Бердичеві мали не тільки свій монастир, свою парафію, але й також п’ять інших, де їздили. Також завжди була справа відбудови монастирів, знищених під час комунізму храмів. І практично щойно зараз вийшло так, що ми змогли цим зайнятися і знайти відповідну людину.
Також читайте: Святий скапулярій: Як Богородиця з гори Кармель подарувала людям знак спасіння
Чи реально практикувати духовний шлях святої Терези від Ісуса людині XXI століття, яка не живе в монастирі?
Моя відповідь — так. І сам факт, що свята Тереза від Ісуса є Вчителем Церкви (лат. Doctor Ecclesiae) означає, що те, що вона пережила і те, що вона навчає, є для всіх. Вчителем Церкви може бути тільки той, хто отримав глибокий досвід Бога і потім зміг це описати для інших, але це універсальне навчання.
Сама суть її навчання – про молитву, про дружбу з Богом, про те, що ми в нашому духовному християнському житті постійно можемо йти від навернення (чи навіть коли ми далеко від Бога), аж до повного з’єднання з Ним — Тереза показує цей шлях. І практично кожний з нас, хто буде читати її книжки, скаже: «О, я це вже досвідчив!» Наприклад, коли говоримо про образ семи внутрішніх осель, який вона дає. Ти переходиш, практикуючи свою віру та молитву, з першої оселі до другої, третьої і так аж до сьомої… Тереза хоче сказати, що ця дорога – для всіх людей. Навіть для тих, які тільки-но мають навертатися чи відчувають таке прагнення, щоб навертатися. Кожен знайде багато сторінок у святої Терези, щоб зрозуміти свій стан і розпізнати, на якому етапі духовного життя перебуває.
Ми живемо в час, коли все намагаються пояснити психологією, психосоматикою, травмами дитинства і тому подібне. Наскільки реалістично сьогодні отримати справжній духовний досвід, про який пише свята Тереза? Тому що, читаючи, чим вона ділиться, психолог скаже: «А, це ось травми дитинства в ній говорять», «А це ось вікові зміни» і так далі. Здається, раніше людям було простіше — все записували в духовне (або від Бога, або від диявола).
Це правда… Хоча свята Тереза, коли ще не було психології як науки, теж вживає слова з цієї сфери. Наприклад, улюблене слово святої Терези — меланхолія. Для неї люди, які підходять до життя меланхолічно, потребують особливої уваги. Сьогодні, можливо, ми би назвали таку людину нарцисом, або вжили б інший термін. Тереза, щоб окреслити різний стан людини, використовує слова, які тоді були вживані.
Але водночас не можна сказати, що вона вигадує щось нове. Те, що змінює життя Терези і до чого вона запрошує нас, є в Біблії, в Євангелії – це зустріч із Богом. Я все можу переживати з Богом: і мою депресію, і мої стосунки з людьми, якусь кризу, чи навіть брак здоров’я, коли дізнаюся, що мені потрібна якась операція… Я все це можу пережити з Богом або без Бога. Тобто це зовсім інший рівень.
Тереза не виключає жодної сфери людського життя. Її цікавить тіло, про яке вона часто згадує. Тереза багато страждала, вона майже померла через важку хворобу, вона також говоритиме багато про меланхолію, про стосунки між людьми, про роботу. І це все тісно пов’язане з психологією. Однак для неї найголовнішим залишається те, як я буду все це переживати – з Богом чи без Нього.
А якщо з Богом, то на якому рівні? Ісус колись сказав (і для святої Терези це вкрай важливо): люби Бога і ближнього всім своїм серцем, цілою душею, думками (Мр. 12, 30). Тобто любити Бога всеціло, запросити Бога в усе моє життя, все має значення: і розум, і тіло – руки, ноги, і також глибина душі. Любити Бога всім, що маю від Бога, і любити Бога на всі сто. Тереза власне в такому напрямку йде і про це нам хоче розказати.
Чи зможе правильно сприйняти тексти святої Терези людина, яка погано знає катехизмові правди віри, Десять Заповідей, головні гріхи, християнські чесноти?.. Не має християнської основи. А сьогодні таких людей багато, навіть у храмах. Чи зможе така людина отримати користь, коли буде читати книгу глибокого духовного досвіду?
Добре питання. Може бути так, що тексти будуть заважкі, сильно незрозумілі для людей, які не знають Христа, Біблії, не мають здорового християнського глузду. Наприклад, якщо йдеться про об’явлення. Якщо така людина читатиме святу Терезу, то її найбільше будуть цікавити містичні об’явлення: що Тереза відчувала, як зробити, щоб і я це відчував.
А свята Тереза натомість весь час шукає доброго євангельського балансу. У сьомій оселі, коли вона описує досконалий стан духовного розвитку, дає образ Марти і Марії з Євангелія (див. Лк. 10, 38-42). Я маю бути людиною, яка слухає Господа, але одночасно служить іншим, хто потребує моєї допомоги.
У книзі «Внутрішній замок» Тереза показує весь шлях християнина – від навернення до великої глибини містичного життя. Про перші три оселі нам всім буде легше читати. Багато чого зрозуміє навіть людина, яка не дуже добре знає катехизм. А вже від четвертої оселі, то навіть у людини, яка ходить в неділю на Службу Божу, і є практикуючим католиком-християнином, можуть виникнути труднощі, — про що там йдеться.
Але в житті з усім так… Якщо я слухатиму людину, що займається космосом, то від якогось моменту вона почне говорити про космос своєю науковою мовою, так що я скажу: «Я вже тебе не розумію». І, мабуть, так само буде у сфері містики. Звичайно, що легше буде читати святу Терезу людині, яка має розуміння католицького віровчення, ознайомлена з Біблією, має здоровий християнський глузд, якщо йдеться про містику і духовний досвід.
Коли читаєш святу Терезу, приходиш до висновку, що це точно не та книга, яку можна прочитати як роман чи повість за кілька днів чи тижнів і відкласти на поличку. Тобто це є книга, до якої ти повинен звертатися впродовж всього свого життя, порівнюючи свій духовний досвід з тим, що описує свята Тереза…
Це класика… Класика християнської духовності, містики. Святий Іван Павло ІІ у проповіді під час поїздки до Авіли в Іспанії у 1982 р. сказав, що свята Тереза нам, сучасним людям, нагадує самарянку, яка витягує з глибокої криниці чисту воду духовного християнського життя спілкування з Богом. Я думаю, що цей образ дуже зрозумілий і добре показує, про що йдеться в читанні святої Терези.
Ключовим питанням є те, а що тебе цікавить? Бо часом люди шукають в Церкві не чистої води. Вони шукають щось атракційне, кольорове, таке, щоб захоплювало, щоби весь час відчувати дофамін і заспокоєння. А свята Тереза скаже: «Я маю для тебе чисту воду. Якщо ти зацікавлений глибокою молитвою, християнською простотою, але теж службою для Церкви, то я запрошую тебе до читання моїх книг».
Ми згадували про те, що людина починає читати, надихається, але вже за якийсь час відчуває, що нібито впирається в якусь стіну, так що навіть розум зависає. Здається, читаєш прості слова, але вже не розумієш, про що йдеться. Ніби українською мовою написано, але досвід настільки для тебе далекий або незрозумілий, що важко його осягнути. Що робити у такому випадку?
Можливо, що часом треба зробити якусь паузу. Або взяти іншу книгу. Залежить також, з якої книги ми починаємо знайомитися зі святою Терезою (чи Іваном від Хреста). Бо якщо взяти відразу «Внутрішній замок»…
Якраз хотів запитати: кому з якої книги святої Терези краще починати?
Хтось мене вже питав: «Отче, з якої книги починати? Я не знаю Терези, але з чого починати?». Я би сказав більшості з людей, що це «Книга життя» – автобіографія святої Терези. Її пише жінка, яка має вже приблизно 50 років, вона описує свій досвід духовного життя. Але починає від дитинства, від молодості, від навернень, від перших закоханостей — багато таких історій, де ми скажемо: «О, щось подібне було і в мене».
Вона описує все це в десяти-одинадцяти перших розділах аж до моменту сильного навернення, потім різко призупиняє свою історію, і вже говорить про молитву. Починає від простої звичайної молитви – до дуже глибокої, містичної, і описує це на основі чотирьох символів зрошення саду водою. Тобто: наша душа — це як сад, земля, на якій ростуть рослини (наші чесноти – як ми любимо людей або як ще не вміємо їх любити). І ми маємо ці рослини поливати. Поливання — це Божа благодать.
Тереза каже, що через молитву ми, власне, поливаємо нашу душу, щоб у нашому щоденному житті були чесноти: більше любові, терплячості і так далі. І в який спосіб ми можемо молитись, поливати цю нашу душу? Тереза каже: перший спосіб – це як закидати відро до глибокої криниці, навіть тоді, коли на дні немає води – тобто мої зусилля величезні. Я йду на молитву і думаю: «Сьогодні відкрию Біблію, буду читати Євангеліє від святого Матвія, буду медитувати». Тут є зусилля мого розуму, зосередження; ось за вікном гавкає собака, вона мені заважає, я знов зусиляюся зосередитись.
Але, каже Тереза, Бог на молитві може прийти й іншими трьома способами. Другий спосіб – коли не треба аж такої сили власних м’язів, бо є такий собі «журавель» або колесо, механізм, за допомогою якого я можу легше дістатися води. Третій спосіб – коли я можу провести в саду певну меліорацію. Тут я вже не ходжу з лійкою, тільки маю крапельний полив. А ще є четвертий спосіб, коли йде дощ, і для моїх зусиль взагалі нема місця. Для Терези це образ містичного досвіду Бога на молитві. Тереза трошки це описує, а потім знову повертається до свого життя. Тому найкраще почати з цієї книги.
Але як навчитися такої молитви?
Кого прямо цікавить молитва, як зосередитись на молитві, може прочитати меншу книгу — «Шлях досконалості». Тереза написала її до маленької спільноти перших кармеліток босих, яку вона зібрала біля себе (було 12 сестер, потім 21). Одного дня вони сказали їй, так, як учні питали Ісуса: «Господи, навчи нас молитися». Ісус ішов на гору, зранку вертався до учнів (Лк. 11, 1) і вони, мабуть, були захоплені, Він повертався, може, з якимсь спокійним обличчям, вони відчували, що на молитві Він переживає щось величезне.
І свята Тереза саме таке прохання чує від сестер: «Терезо, навчи нас молитися». Я собі так уявляю, що вони, як ці апостоли, бачили Терезу в каплиці (та сама каплиця, той самий вівтар, цей самий хрест, на якого всі сестри дивляться), але Тереза переживає все це набагато глибше. І вони просять: «Навчи і нас так молитися». І Тереза тоді пише цю книгу як відповідь. І тут багато підказок.
Ще є «Книга фундацій», про листи вже сказав. «Внутрішній замок» — це найважча книга, але її перевага в тому, що вона дає повний огляд – Тереза пише її майже під кінець свого життя. На той час вона нагадує людину, яка вже зійшла на гору і може описати, як це – піднятися з самого підніжжя свого християнського життя на вершину.
Коли Тереза розповідає про своє духовне життя, то каже, що роками не молилася, або пише: «Я на півтора року перестала молитися». І це трохи ріже вухо… Тому що вона монахиня, живе в монастирі, де є добове коло молитов, і зрозуміло, що вона молиться, але в якийсь момент вона пише: «Я залишила молитву». Що таке для Терези молитва? Здається, це щось інакше, ніж ми собі уявляємо.
Так, і тут треба розпізнати. Тереза дає визначення молитві, яку, увага, Катехизм Католицької Церкви подає в останній, четвертій частині, коли хоче дати дефініцію, чим є ця глибока молитва. Автори Катехизму беруть саме текст святої Терези, де вона каже, що «молитва умова (oratio mentalis), на мій погляд, це ніщо інше, як дружнє спілкування, коли часто розмовляєш сам на сам з Тим, про якого знаєш, що він тебе любить» (ККЦ, 2709, Св. Тереза від Ісуса, Книга життя, 8).
І вона каже, що це глибоке спілкування, і водночас – це багато разів повторюване спілкування з Богом – з Тим, про якого я знаю, що Він мене любить. Тобто Тереза наголошує: молитва насправді — це той час, коли ти даєш Богу пʼять хвилин, 15 хвилин, пів години, і перебуваєш з Кимсь, Хто тебе любить, і ти хочеш відчути цю любов.
В який спосіб вона це робила — це вже інша історія, це чимось нагадує молитву lectio divina. Вона любила використовувати тексти Святого Письма для медитації чи контемпляції, коли є моменти oratio, але також є lectio. Тереза остаточно акцентує на тому, щоби дати Богові час, щоб Він преображував моє серце. Звертати увагу на те, щоб я теж слухав Бога, а не тільки говорив Йому свої прохання: про хвору дружину, дітей чи маму і так далі. Для Терези молитва — це передусім перебування з Тим, про Кого я знаю, що Він мене любить. Слухати Його. Або ще інша дефініція святої Терези, теж дуже прекрасна: mira que te mira. Що робити на молитві? Дивись на Того, Хто на тебе дивиться.
Тобто дай Богові, щоб Він дав тобі відчути Його любов: через слово, через тишу, через те, що ти можеш дивитись на хрест, чи на якусь ікону (тут по-різному пізніше Тереза буде про це говорити).
Але як можна бути півтора року без молитви в монастирі?
Коли Тереза вступила до монастиря, маючи 20 років, вона швидко навчилася молитви: літургійної, бревіарію (а ще свята Євхаристія, Розарій, літанії, молитва за добродіїв). Тереза все це виконує, як взірцева монахиня. Маємо свідчення, що вона від самого початку не пропускала молитви, яка була пов’язана з монашими правилами.
Але в якийсь момент Тереза відкриває, що можна теж молитися в тиші. Що існує інший вид молитви – коли я закриваю очі, коли заходжу в глибину себе, не говорю жодних слів, більш слухаю Бога. І, цікаво, що Тереза такої молитви навчилася не від своєї настоятельки, але від одного францисканця, точніше, від однієї книжки, яку цей францисканець написав — Tercer Abecedario (Третя Абетка), духовна абетка, де він описує, що робити під час внутрішньої молитви. І що внутрішня молитва — це зовсім інша молитва, ніж та зовнішня.
Це теж дуже гарно упорядковує Катехизм Католицької Церкви. Ще раз повернуся до тієї дефініції Терези. Катехизм Католицької Церкви говорить, що є три основні види молитви, форми молитви, якщо йдеться про цілу історію Церкви. Є зовнішня (усна) молитва — це, наприклад, Розарій – коли з моїх уст виходять слова, які хочуть виразити Богу мою прославу, подяку, перепрошення. Є другий вид молитви — медитація (розважання). Коли я маю якийсь текст чи предмет, над яким я медитую (Біблія, тексти святих, ікона, храм). А є третій вид — контемпляція, або молитва споглядання. І саме тут автори Катехизму вживають дефініцію Терези.
Тереза запрошує нас, щоб ми йшли в напрямку глибокої молитви, спілкування з Богом, власне, в нашій душі. Те, що насправді сказав Господь: якщо хтось хоче молитися, хай зайде у внутрішню кімнату (Мт. 6, 6). От власне внутрішня кімната — там вже є Отець, який тебе слухає, який тебе бачить.
Тереза відкриває насправді те, що практикував Господь і те, чого хотів нас навчити. Літургійна молитва – чудова, Євхаристія — завжди в серці Церкви, але внутрішня, тиха, споглядальна молитва — це також великий скарб Церкви, і Тереза нагадує нам, щоб ми це знали і ним користувалися.
Як на практиці розрізнити, чи в такій внутрішній молитві ти говориш з Богом, чи сам зі собою? Чи не може статися так, що внутрішній діалог з собою (або темними сутностями) ми будемо сприймати як розмову з Богом?
Ця небезпека є завжди. Сатана завжди кружляє, як це сказав святий Петро, і також на молитві (1 Пт. 5, 8). Він хоче відволікти нашу увагу, або навпаки – зосередити нас на собі та наших станах… І тут варто згадати про те, що об’єктивізує нашу молитву – це, наприклад, Слово Боже. Тереза завжди, навіть коли вже мала 50 років і дуже глибокий досвід Бога, ніколи не відважилася йти на молитву без духовної книжки або без Святого Письма.
Вона пише, що для неї це завжди об’єктивізує молитву. На початку молитви я відкриваю Біблію і кажу, наприклад, так: «Духу Святий, допоможи мені, я хочу почути, що Ти хочеш мені сьогодні сказати в моїй ситуації: те, що я сьогодні переживаю, те, що мені бракує, те, що я маю. Я хочу сьогодні, щоб Господь мені сказав своє Слово, дав своє світло». В такий момент я орієнтую себе саме на те, що буду більш чути Бога, ніж себе.
Потім відкриваю Святе Письмо, воно завжди об’єктивізує мої емоції. І це напевно. Також є певні містичні і теологічні знаки, які описав св. Іван від Хреста, наприклад, завдяки чому можна перевірити: це від Бога, чи не від Бога. Моє християнське життя теж є певним маркером. Мої плоди або брак плодів у буденному житті теж показують, чи не зайшов я в глухий кут на молитві, чи не вкрався якийсь обман, чи, може, однак, моя молитва є справжньою.
Тереза завжди питає: «Покажи мені свою молитву, як ти молишся, а я покажу тобі, яким ти є християнином» (але вона теж би поставила нам інше питання: «Покажи мені, яким ти є християнином від ранку до вечора, яким ти є для своїх дітей, для своїх близьких на роботі, і я тобі скажу, яка є твоя молитва»). Для неї це завжди йде разом.
Це якраз те, що вона пише в книзі «Шлях досконалості» (просто бомба!), коли сестри питають її: «Покажи нам, як треба молитися, як зосередитися на молитві». А вона починає відповідати на це прохання в 28-му, 29-му розділі! А що описує раніше? Життя. Три терезіянські чесноти святої Терези насправді питають мене про те, як я живу, як я люблю людей, до чого я прив’язаний своїм серцем і так далі. Тереза завжди запитає: «Як ти живеш? Я буду знати, як ти молишся».
Святий Альфонс Ліґуорі свого часу сильно змінив, перевернув підходи в моральному богослов’ї Католицької Церкви (зокрема в сповіді, від формалізму до живого покаяння). Святу Терезу також часто називають реформаторкою (звісно, не в такому сенсі, як Мартіна Лютера). Що змінилося в Церкві завдяки їй?
Тереза жила в цікаві часи, тоді в Іспанії з’явилося багато духовно сильних людей, які були рікою живої води. Треба сказати, що Церква завжди, в кожний час потребує очищення (так само, як і зараз, Церква XXI століття має те, на що нам треба звернути увагу).
Церква святої Терези так само мала виклики, які було неможливо ігнорувати. Тому з’являється, наприклад, Собор Тридентський (1545-1563), приймаються конкретні рішення, щоб поміняти життя в семінаріях і так далі. Свята Тереза хотіла повернення до євангельського життя, євангельської простоти. Наприклад, вона розуміє, що неможливо, щоби спільнота кармеліток, до якої вона вступала (де було 160 сестер), жила як духовна родина. Навіть запам’ятати ім’я кожної сестри складно. А де знайти час, щоби з кожною сестрою порозмовляти?
І Тереза створює маленькі спільноти: 12 сестер (так, як було апостолів), потім збільшує до 21. І до сьогодні так є. Маленька спільнота, євангельська: всі один одного знають, я довіряю тобі – ти мені, я знаю твою історію життя, ти знаєш щось про мене, і ми разом йдемо до Бога, навертаємося — це набагато легше.
У самому ритмі дня Тереза робить наголос на молитві – внутрішній молитві. Година зранку, година з вечора – до сьогодні так сестри моляться. Крім святої Євхаристії, крім Літургії Годин, бревіарію, Розарію, літаній і так далі. Молитва в тиші – це такий момент, коли я найбільш глибоко можу міняти своє серце, працювати над собою.
Тереза помирає (про це є свідчення) з такими словами на вустах: «Я помираю як донька Церкви». А в часи Лютера такі слова дуже сильно звучать: «Я помираю як донька Церкви». Вона також критикувала Церкву, саму себе, навіть свою спільноту: писала до єпископів, до короля, шукала підтримки своїх реформ у Папи Римського. Пояснює, бореться – це така євангельська, проста, глибока Церква, яка готова служити і віддати життя.
Яка її реформа найголовніша?
Внутрішня молитва – Тереза показує, що тільки людина, яка молиться, може міняти світ на краще. Така людина має справжнє Боже світло і Божу силу, щоб преображати цей світ.
Сьогодні, наприклад, один із гріхів у Церкві, від себе так скажу – це активізм. Маємо в руках телефон, інтернет, маємо багато можливостей (соцмережі тощо), можемо говорити, створювати багато сайтів, і це круто, що ми це робимо (як ви, створили такий духовний ресурс у Львові, супер!). Але завжди є небезпека, що ми будемо багато робити, але в нас не буде часу на внутрішню молитву.
І Тереза у такому випадку скаже: я не сильно вірю, що ви принесете багато плодів. Принесете плоди, але не такі, які матимуть силу змінювати Церкву. Справжня реформа Церкви завжди починається від колін. Я стаю на коліна перед Богом, даю Йому поміняти моє серце, а потім іде все інше. Тому, мабуть, Тереза сьогодні вказала би нам пальцем: «Уважайте, тут може бути пастка. Коли ми тільки, як та Марта, хочемо багато зробити для Господа, а забуваємо, що часом треба просто слухати».
Також читайте: Тереза Авільська заговорила українською: світ побачив переклад автобіографії святої
Як би Ви одним реченням пояснили людині, християнину, чому йому треба читати святу Терезу з Авіля?
Читай, і побачиш широкі горизонти християнського, духовного та молитовного життя.
Дякую.
Книги можна замовити в крамничці монастиря кармелітів в Бердичеві:
Спілкувався Андрій Толстой
Також читайте: О. Юрій-Антоній Меуш ЗНІ: «Добротолюбіє» вже давно вийшло за межі монастирів
Храм Архистратига Михаїла: від кармелітів до студитів
Спадок львівських кармеліток: таємниці колишнього монастиря на вулиці Винниченка
Повязані записи
