Спільне воскресіння перед Твоїми страстями запевняючи, з мертвих воздвигнув Ти Лазаря, Христе Боже; тим-то й ми, як отроки, знамена перемоги носячи, Тобі, переможцеві смерти, воскликуємо: Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Тропар свята
Наприкінці Великого посту християни відзначають одне з дванадцяти найбільших свят у році – Вхід Господній в Єрусалим. Це свято випадає у шосту неділю Посту, яку називають Вербною або Квітною. Цьогоріч ПЦУ та УГКЦ святкують його 28 квітня.
Вербна неділя — шоста неділя Великого Посту, яка припадає за 7 днів до Великодня. Саме нею завершується Великий піст і розпочинається Великий або Страсний тиждень. Цим святом згадують урочистий в’їзд Ісуса Христа до Єрусалиму напередодні Його страстей. Суботу, що передує Квітній неділі, називають Лазаревою на згадку про біблійний епізод, в якому Ісус воскресив із мертвих свого друга Лазаря.
Ще одна назва цього свята – Пальмова неділя, так його називають у Римо-католицькій церкві, де в цей день освячують гілки пальми і проводять з ними святкову ходу. Так символічно відтворюють прихід Ісуса до Єрусалиму, під час якого молодь стелила Йому під ноги пальмове гілля та одяг. На слов’янських територіях, де пальми не ростуть, а навесні розпускається і зацвітає верба, пальмові гілки люди замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти. Це відобразилося в назві свята в різних слов’янських мовах – наприклад, біл. Вербніца, болг. Връбница, Цветница, серб. Цвети, словац. Kvetná nedeľa тощо. А найвідомішою його традицією стало освячення в цей день у храмі гілки верби (у деяких місцевостях її називають «шуткою», а свято – «Шутковою неділею»).
Також читайте: Чому верба, а не пальма? Про традицію освячувати вербу на Квітну неділю в Україні
Гілки верби стають символом «знамен перемоги» Христа над смертю, та в народній традиції вони відграють значення особливої реліквії. Освячену вербу заборонено топтати чи викидати, їй навіть приписують магічну силу – так освяченими гілками виганяли на поле худобу для захисту від лихих сил, її використовували під час негоди і вживали в народній медицині. Такі ознаки етнографи пов’язують зі ще дохристиянськими віруваннями у особливу магічну силу певних рослин, зокрема й верби. Християнська традиція, зберігаючи освячення вербових гілок, основний акцент робить на символічному зв’язку з біблійною подією, який готує вірних до свята Христового Воскресіння. Так навіть жартівливий звичай битися вербовим гіллям у цей день зазвичай супроводжується словами «Не я б’ю — верба б’є, за тиждень Великдень!».
Новоюліанський календар, на який у 2023 році перейшли Православна церква України та Українська греко-католицька церква, зберіг колишній спосіб вираховування Пасхалії, тож за ним цьогорічний Великдень святкуватимуть 5 травня. А от за григоріанським календарем Пасха випала 31 березня, тож римо-католики відсвяткували Пальмову неділю 24 березня.
Повязані записи
