Давно хотіла написати про цю загадкову, містичну і неординарну співачку та людину. Той, хто слухав її пісні, занурювався у приречене звучання вокалу, просто не може залишатися байдужим. Лану Дель Рей, справжнє ім’я якої Елізабет Вулрідж Ґрант, називають «рятівницею поп-музики», гангстерською версією Ненсі Сінатри тощо. Але хто насправді ця жінка, яка у свої неповні 30 років вже встигла стати своєрідною легендою музичного Олімпу і кумиром для багатьох? Про що її пісні? І чи можна називати її християнською співачкою?
Мало хто знає, що в дитинстві Лана співала у церковному хорі. Потім християнські мотиви перенеслись вже у дорослу чуттєву творчість епатажної зірки. Її музика – це меланхолійний сум за втраченим чи недосяжним коханням, відчайдушний крик про потребу ніжності та співчуття, який співачка промовляє напівшепочучи.
«Сутінкова, як шоколад, що тане, і навіть фрагментарна ззовні, але чуттєва і вразлива всередині – такий її образ. Діснеївська принцеса, зіпсована Містом Гріхів. Контрасти не тільки в характері Лани, але і в звучанні – строката мелодика, при цьому нехитрі тексти, розраховані на підліткову аудиторію (сліпа дівоча закоханість в чергового поганого хлопця). Наднебесний симфонічний оркестр, при цьому аскетичні хіп-хоп біти від продюсера хіта Jay-Z feat. Alicia Keys «Empire State Of Mind». Все це зверху заливає сиропом вокал Лани, який різко переходить від оксамитового спокусливого-контральто до примхливої інфантильності», – так образ зірки описав один із американських музичних критиків.
Та що глибше ти вдивляєшся у її душу, то більше бачиш. І розумієш, що її внутрішня імперія заснована не тільки на прагненні популярності та гламурного зовнішнього лоску.
«Господи, коли я потраплю в рай,
Дозволь мені забрати з собою свого коханого.
Коли він буде тут, скажи мені,
що ти дозволяєш.
Отче, скажи мені це, якщо можеш…», – про це вона співає у відомому кінохіті «Young And Beautiful», написаному для фільму «Великий Гетсбі».
Для когось така поверхова і навіть аморальна Лана, співає про кохання, яке більше за смерть. «Чи зможеш ти любити мене, коли я не буду молодою і гарною», – хіба це не свідчення того, що ця нетипова жінка намагається у свій, може, неідеальний спосіб, зробити великі і давно забуті цінності трендом сьогодення – цінності вічного кохання, терпіння, вміння прощати і чекати.
«Була втрачена, але тепер знайшла себе,
І розумію, що одного разу була сліпа,
Збита з пантелику ніби дитя.
Намагалася роздобути все, що могла,
Але боялася, що не знайду
Всі відповіді, любий…», – глибокі роздуми із синглу «Born to Die» («Народжені, щоб померти»).
Колись поет Бальмонт К. Д. сказав: «Ми можемо порівняти душу людини з небом – вміст практично той же самий, але з безліччю бонусів і сюрпризів». То хто насправді ця жінка з такою багатогранною та неординарною душею? В одному зі своїх інтерв’ю вона особисто дала відповідь на це запитання: «Немає справжньої мене й іншої мене. Людина одна – імена різні». Думаю, за завісами її фальшивого чорного раю і силіконових губ приховане справжнє, не силіконове серце.
Лідія Батіг
Повязані записи
