Все більшої популярності набирають новітні методи євангелізації у соціальних мережах. В Україні гарним прикладом цього став проєкт «IZI Іти за Ісусом» – відеоблог, який легко, а подекуди й з гумором відповідає на духовні питання. Про зародження, мету й аудиторію проєкту «Духовній величі Львова» розповів його співавтор о. Іван (Зубрицький) ЗНІ.
Іван (Зубрицький) – ієромонах Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористи). Своє служіння звершує в Гніздичеві-Кохавині – відпустовому місці на Стрийщині.
Перші в Україні християнські відеоблогери
Ідея проєкту народилася близько чотирьох років тому в двох семінаристів Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата УГКЦ Івана Зубрицького та Петра Рабського. Шукаючи способів «залізти в інтернет», брати переглядали чимало сторінок іноземних блогерів – як мирян, так і священників – а тоді вирішили створити в Україні щось подібне.
«Назву він (Петро Рабський, ред.) придумав – у той час було дуже модне слово “ізі” (“easy” – англ. “легко”, ред.); а ідея була моя», – розповідає о. Іван. «І ми почали щось знімати – спочатку трохи підпільно, бо ніхто не знав, що від нас чекати, а пізніше вже глобальніше. З часом ми стали вже отцями, і зараз продовжуємо кожен у своєму напрямку. Отець Петро – одружений священник, я – монах».
Започаткування проєкту було непростим і зіткнулося з багатьма викликами. «Справа в тому, що в Україні ми були перші, хто за таке взявся; християнського, семінарійного блогерства тут ще не було. Пізніше, за рік-два – то вже отець Сергій Гончаров запустив свій проєкт “Падре Серж”, вже потім з’явилися “Християнин чи бандит” та інші. А ми були, скажімо так, першопрохідці; тому було складно знайти межу — робили все інтуїтивно, та й воно якось так почало виходити».
Втім, зазначає отець Іван, спершу не всі сприйняли таку ідею, багато хто – зокрема й із керівництва семінарії – її засудив. «На самому початку в семінарії ставлення не було дуже однозначне, дивилися на нас досить двояко. Але пізніше побачили, що нічого поганого нема, що ми трошки жартували, і, в принципі, суть доносили, і з часом цей проєкт захотіла взяти під своє крило семінарія», – сміється священник. «Але ми не віддали і лишили його за собою».
Траплялися й курйози, розповідає о. Іван Зубрицький — деякі відео з каналу «IZI» на своїх соцмережевих сторінках поширювали навіть єпископи й священники Православної церкви, вважаючи семінаристів-блогерів православними – через що читачі-коментатори звинувачували авторів каналу, називаючи розкольниками.
«Що лежить на душі»
Працюючи над проєктом, блогери експериментували – спершу публікували свої відео у різних соцмережах, а потім зосередилися саме на платформі YouTube. Канал існує вже близько чотирьох років, хоч у його діяльності був майже рік перерви, коли обох авторів рукоположили і вони зосередилися більше на своєму священничому служінні. Зараз о. Іван відновлює проєкт, а з часом очікує долучення і співавтора.
Наразі на ютюб-каналі «IZI Іти за Ісусом» опубліковано понад 80 відео на різну тематику. Їхній діапазон дуже широкий – як і охоплення: деякі відео мали понад 20 тисяч переглядів, а одне з них – навіть пів мільйона. Теми для відео, зазначає отець – це особисті пережиття, які є потреба проговорити з аудиторією. «Скажу так – що лежить на душі», — підкреслює блогер. «Є теми, на які от, як то кажуть, можна “хайпонути” і можна “вилетіти” — але не завжди хайп є добрий в духовному значенні. Є, звичайно, теми, які потрібно порушувати — і стараємося порушувати. Дивимося, що є на часі – і, відповідно, вже десь від того відходимо».
Наступні відео автори планують робити більш соціального напрямку, на теми, які внутрішньо болять.
В понеділок, 9 жовтня, о.Іван (Зубрицький) відзначав перший рік свого священства – з цього народилось ще одне відео
З тіктоку – у вівтарники
Автори каналу постійно працюють над тим, щоб залучити ширшу аудиторію. За статистикою ютюбу, вік більше половини глядачів каналу – 18-24 років, приблизно на третьому місці – вікова категорія 40+. Підлітковий вік, зауважує о. Іван, не вдається до кінця залучити, тому на цю аудиторію спрямовані інші соцмережі — як-от його особисті сторінки в інстаграмі та тіктоці. Тут автор дозволяє собі менш серйозний, цікавіший для підлітків контент. «В такий спосіб я їх “заганяю” на ютюб», – ділиться він.
І така діяльність приносить конкретні плоди. «Було декілька випадків, але один найяскравіший», – розповідає священник. «Приходить хлопець до захристії та каже: “О, ви – отець з тіктоку!” Я кажу: “Так”. Він каже: “Я хочу прислуговувати” – бо я десь там про це на трансляції говорив. Тому плоди такої євангелізації в інтернеті є, і треба робити цю євангелізацію. Бо якщо просто будемо сидіти в церкві, чекати і стогнати, бо люди не ходять до церкви, а мало людей, а молоді нема – то й не буде! Христос не казав чекати в церкві – казав йти проповідувати».
Автори планують і надалі розвивати канал, у такий спосіб руйнуючи стереотипи і знайомлячи своїх глядачів зі справжньою діяльністю Церкви. «Мета – залучити тих людей, які мають погану думку про Церкву, які не знають, що таке Церква, для яких Церква – це “поставити свічку”. Тобто ми в першу чергу орієнтуємося на тих людей, які десь мають таке уявлення про Церкву як якусь космічну структуру. І тому стараємося трохи руйнувати ті міфи», – розповів о. Іван.
Спілкувалася Марічка Цьомик
Також читайте: Львівський православний священник розпочав новий медіапроєкт «На каві…»
Отець Іван Гнатюк: «Я кажу, що це є “Молитовна Армія”»
Повязані записи
