Імам Мурат Сулейманов: “Міжрелігійний шлюб повинен базуватись на взаємності та гармонії”

Незважаючи на те, що наш світ постійно змінюється, шлюб та родина залишаються фундаментом здорового суспільcтва, найбільшою цінністю в житті людини, великим та сокровенним даром. Але знайти людину, яка стане не лише коханням твого життя, але й найкращим другом, порадником і захисником; людину, з якою хочеться виховувати дітей, не так просто. А ще важче – побудувати міцний союз, який зможе пережити всі випробування долі. Що вже й говорити, якщо ваш майбутній чоловік чи дружина – представники іншої релігії. Про міжрелігійні шлюби (зокрема між християнами та мусульманами), про виклики такого союзу, виховання дітей тощо – у ексклюзиному інтерв’ю із імамом Муратом Сулеймановим, духовним керівником Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада (м. Львів).

– Імаме Мурате, якщо говорити про міжрелігійні шлюби (зокрема між мусульманами і християнами), на Вашу думку, що потрібно, щоб такий союз був успішним та довготривалим, і не завершився розлученням?

– Для того, щоб такий міжрелігійний шлюб був успішним, потрібні:

1) Cамовіддача, люб’язність, спілкування, турбота, достаток, внесок, компроміс;

2) Чутливість, щирість, безпека, підтримка, задоволення, спільна відповідальність, сексуальна винагорода;

3) Адаптація, пристосування, подяка, передчуття, прийняття.

– Яким є розуміння шлюбу в контексті Ісламу?

– Шлюб в Ісламі покликаний служити різним цілям, зокрема духовному спокою і миру, взаємодії і співпраці у виконанні приписів Бога. Іслам є природнім укладом життя, враховує всі природні людські потреби: фізичні, духовні, інтелектуальні, емоційні та інші. Задоволення фізичних потреб дозволеним способом є однією із головних цілей шлюбу, але не єдиною.  Як наголошує Коран, головною ціллю шлюбу є спокій та мир, які досягаються в успішному союзі: «[Інше] із знамень Його – те, що Він сотворив із вас самих дружин для вас, щоб ви знаходили  заспокоєння в них, і заснував любов і [взаємну] прихильність. Воістину, у всьому цьому – ясні знамення для людей, які роздумують» (Коран, 30:21).

В іншому місці Аллах говорить про взаємовідносини між чоловіками і жінками як про співпрацю для досягнення блага і виконання Його приписів. «Віруючі, як чоловіки, так і жінки, – друзі один одному: закликають одобрюваного і відмовляють від  засудження, здійснюють салат, вносять захід, коряться Аллаху і Його Посланцю. Аллах змилується над ними: адже Аллах – великий, мудрий» (Коран, 9:71).

– Якими є головні обов’язки чоловіка та дружини в шлюбі, зокрема, якщо це міжрелігійний союз?

a37f7d349924327a04eaf43800298c68– Права дружини і обов’язки чоловіка:

Оскільки Коран і Сунна Пророка (хай благословить його Аллах і вітає) приписують гідне ставлення до жінок, отже, чоловік зобов’язаний:

1) Поводитись зі своєю дружиною гідно і справедливо. Всевишній Аллах говорить: «Поводьтеся з вашими дружинами гідно» (Коран, 4:19);

2) Забезпечувати повне утримання дружини, виконуючи цей обов’язок з радістю і без докорів. Всевишній Аллах говорить: «Нехай витрачає заможний зі свого; a y кого частка його розмірена, нехай витрачає з тoгo, що дав йому Аллах. Aллax  не покладає на душу нічого, окрім того, що Він їй дав. Аллах влаштує після тяготи полегшення»(Коран, 65:7).

Матеріальне утримання дружини:

Матеріальне утримання дружини означає її непорушне право на будинок, одяг, харчування, а також турботу зі сторони чоловіка і благополуччя в широкому сенсі.

  1. Місце проживання дружини повинно бути таким, щоб забезпечити їй відповідний рівень усамітнення, комфорту і незалежності. Кінцевою метою при цьому повинні бути благополуччя дружини і стабільність шлюбу;
  2. Це ж саме стосується одягу, харчування і загальної турботи. Дружина має право бути одягненою, нагодований і доглянутою чоловіком співвідносно до засобів і її способу життя [тобто, залежно від того, до чого вона звикла, живучи з батьками]. Ці права дружини необхідно виконувати без марнотратства або жадібності.

Нематеріальні права дружини:

Законом Господа чоловікові наказано наступне:

  1. Справедливо ставитися до своєї дружини;
  2. Поважати її почуття, виявляти до неї свою увагу і доброту;
  3. Не виявляти до неї антипатії, не породжувати в ній неспокій або невпевненість;
  4. Не утримувати її зі зла  та не обмежувати її свободу;
  5. Дозволити їй просити свободи від шлюбних уз, якщо він її не любить або не симпатизує їй.

Обов’язки дружини і права чоловіка:

Основний обов’язок дружини як партнера у сімейних стосунках – вносити свою частку в успішність шлюбу. Вона повинна намагатися забезпечувати комфорт і благополуччя для свого чоловіка. Вона не повинна ображати його чи зачіпати його почуття. Про це якнайкраще сказано в Корані – на прикладі людей, які підносять Аллаху такі благання: “Господи наш! Даруй нам відраду очей в наших дружинах і нащадках і зроби нас зразком для богобоязливих” (Коран, 25:74).

З цього основного обов’язку виникають всі інші обов’язки дружини. Щоб виконати її, дружина повинна:

1) Бути вірною, вартою довіри та чесною;

2) Не обманювати свого чоловіка, щоб не залишати його без законного потомства;

3) Не дозволяти іншим мати доступ до того, що є правом її чоловіка, тобто до інтимних стосунків;

4) Не приймати в домі чоловіка тих людей, які йому не подобаються;

5) Не приймати від них подарунків без його згоди, щоб уберегтись від заздрості, підозри, чуток, тощо, щоб дотриматись справедливості по відношенню до двох сторін;

6) Чоловік довіряє дружині те, що він має. Якщо у неї є доступ до чого-небудь з цього, або якщо чоловік довірив їй якісь гроші, вона повинна розпоряджатися ними мудро і ощадливо. Вона не повинна позичати або роздавати будь-яку частину цих грошей без його дозволу;

7) Намагатися бути для чоловіка бажаною, привабливою, чуйною, товариською;

8) Не відмовляти чоловікові, бо Коран говорить про них (подружжя) як про заспокоєння один для одного, при цьому, зрозуміло, з огляду на фізіологічні (здоров’я) і моральні (благопристойність) аспекти;

9) Не робити того, від чого її шлюб стане менш бажаним як в моральному, так і в сексуальному плані. Якщо вона нехтує собою, у чоловіка є право обмежити її свободу, щоб виправити ситуацію і забезпечити максимальну самореалізацію [в шлюбі] для обох партнерів.

– Наскільки мені відомо, у міжрелігійному шлюбі чоловік християнин повинен прийняти Іслам, віру своєї дружини мусульманки. Але якщо дружина християнка, а чоловік мусульманин, вона може залишитись у своїй вірі. Як Ви вважаєте, чи це правильно? Адже з одного боку, кожен із подружжя зберігає свою релігійну ідентичність, але з іншого, втрачається певна духовна єдність.

– У Корані допускається одруження на людях Письма – юдейках або християнках. Однак, потрібно звернути увагу на те, що перевагу необхідно віддавати мусульманці, що дотримується своєї релігії, а не тій, що лише номінально успадкувала Іслам від своих батьків. Пророк (мир йому) говорить: «Візьми ту, яка релігійна, і досягнеш успіху».

– Чи можна виховувати дітей одночасно у двох традиціях Ісламі та Християнстві? Чи таке виховання може спричинити психологічну, моральну та духовну розгубленість?

– Виховання відіграє важливу роль в житті дітей. Іслам зобов’язує виховувати дітей за його канонами Якщо у мусульманина закралась хоч найменша підозра щодо віри і світогляду його дітей, йому необхідно вжити заходів обережності.

-Як Коран описує розуміння справжньої любові між чоловіком та дружиною?

Happy Couple Sitting On Couch

– В Ісламі чоловік і дружина зокрема, чоловік і жінка в цілому є рівноправними партнерами. У обох є свої потреби, і обидвоє повинні бути чуйні до потреб ближнього. Мусульманський шлюб заснований на взаємності і гармонії у відносинах. Як відомо, Пророк (хай благословить його Аллах і вітає) пив з тієї ж чашки, з якої пила його дружина, до того є надпивав з того ж кінця. Він кусав їжу, і за ним кусала вона. Це справжній зразок наслідування для всіх мусульманських пар.

Розмовляла Лідія Батіг

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.