Костел Марії Магдалини: від храму монахів-домініканців до Будинку органної та камерної музики

01Костел Святої Марії Магдалини у Львові – це сакральна споруда, перші згадки про яку датуються ще ХVII ст. Окрім того, він є унікальною пам’яткою архітектури. Костел розташований на вулиці Степана Бандери, 10. Спочатку храм належав домініканцям (1630 – 1763 рр.), потім був парохіяльним храмом (1763 – 1962 рр.), а від 1988 року в ньому діє Будинок органної та камерної музики. Також в історії храму траплялись вкрай нетипові для споруди такого характеру сторінки – в австрійські часи його використовували як жіночу в’язницю, а в радянські – як спортзал.

Історія храму розпочалась маленьким конфліктом, внаслідок якого його вирішили будувати за межами міських мурів. У 1600 р. шляхтянка Анна Пстроконська подарувала Домініканському ордену ділянку землі при Сокільницькій дорозі (тепер вулиця Дорошенка) для заснування семінарії. Монахи почали будувати на цьому місці костел. Міська влада виступила проти, не бажаючи мати на горі укріплений пункт, який у випадку штурму та захоплення міг бути небезпечним для міста і його жителів. Тому римо-католицький костел монахи домініканці побудували за міськими мурами, на місці давнього дерев’яного костелу.

Упродовж 1609 – 1612 рр. будівництвом костелу керував львівський архітектор Мартин Годний. Вченні вважають, що йому допомагав будівничий Войцех Келар. У 1612 р. архиєпископ Ян Замойський посвятив тимчасовий вівтар, а 1630 року єпископ – помічник Захарія Новошицький – збудовану святиню. За твердженням Д. Зубрицького, від 1612 р. при костелі діяв філіальний монастир домініканців.

-2-638У першій половині ХVII століття костел складався з теперішньої вівтарної частини (пресвітерію) і був з’єднаний переходом із монастирем. Святиня була збудована у ренесансному стилі і оздоблена монументальним вівтарем, який будували приблизно в 1635 – 1639 рр. В. Лозинський приписував авторство цього вівтаря будівничому В. Келарові. Б. Януш вважав, що авторами вівтаря могли бути скульптори, які оздоблювали каплицю Боїмів. Існує також легенда, за якою вівтар виконав старий домініканський монах, який народився і виріс у Львові, але багато років провів на місії у далекому Китаї, і коли повернувся, захотів залишити місту пам’ять про себе.

Поруч з костелом в 1635 р. було закінчене будівництво дерев’яної будівлі семінарії та монастирських келій.

В подальшому, храм кілька разів потерпав від військових кампаній. У 1648 р. костел Св. Марії Магдалини та розташований неподалік монастир – шпиталь Святого Лазаря, захопили війська Богдана Хмельницького. На початку ХVІІІ ст. монастир пограбували та підпалили шведські солдати.

У середині ХVІІІ ст. архітектор М. Урбанік перебудував та розширив костел за проектом архітектора Я. де Вітте. Це єдиний храм Львова, де під час перебудови було враховано закони акустики. Авторство статуй св. Яцека і св. Домініка на фасаді будівлі вчені розділяють між скульпторами С. Фесінгером та Й. Г. Пінзелем. 20 вересня 1758 р. новий храм було освячено.

У 1786 р. в результаті секуляризаційної реформи Йосифа II костел став парафіяльним, а монастирські будівлі перетворилися спочатку на канцелярію державних маєтків, потім на міський будинок праці, а в 40-х рр. ХІХ ст. на в’язницю для жінок.

-21-638У 1857 р. коштом намісника Галичини А. Голуховського у костелі було встановлено новий необароковий вівтар. Сучасний вигляд костел отримав протягом 1870-90-х рр, поєднавши риси ренесансу та бароко. У 80-х рр. ХІХ ст. було знижено рівень ґрунту і побудовано сходи з терасою, що суттєво прикрасило фасад храму. Цікаво, що в Національному музеї Кракова зберігається проект перебудови веж костелу Св. Марії Магдалини 1861 р. (арх. Ф. Ксенжарський), який так і не був втілений в життя.

У листопаді 1918 р. костел знаходився на лінії польсько-української боротьби за Львів. Артилерійські снаряди потрапили у вежі, дах, пошкодили стіни.

-23-638У 1923 р. в’язницю було ліквідовано, а приміщення передано Львівській політехніці (корпус №16). В 1925 р. почалися реставраційні роботи в будівлі костелу, які тривали до Другої світової війни. В 1926-1927 рр. перед вівтарем 17 ст. встановлено скульптурну композицію у вигляді двох ангелів (авт. Я. Райхенрт-Тот). У 1969 р. костел передали Львівській філармонії. Сьогодні орган костелу св. Марії Магдалини є одним з найбільших та найкращих в Україні.

1988 року було створено окрему установу – Будинок органної і камерної музики, якому на баланс передали приміщення костелу. Тоді почалась реставрація храму. Під час відновлювальних робіт відкрито фрески із сценою розп’яття, відреставровано головний вівтар, виготовлено нові лавки, відремонтовано дах.

Римо-католицька парафія св. Марії Магдалини відновила свою діяльність 1991 р. Щонеділі й під час церковних свят в костелі відбуваються богослужіння. Однак храм св. Марії Магдалини передано у розпорядження Будинку органної та камерної музики м. Львова до 2030 р., а в монастирському будинку нині знаходиться кафедра “Зварювального виробництва, діагностики та відновлювання конструкцій” НУ “Львівська політехніка”.

cantores2 Тому Костел св. Марії Магдалини виконує сьогодні у місті подвійну функцію і духовну і культурно-просвітницьку, одночасно є храмом і органним залом. Навіть лавки тут зроблені так що їх спинку можна легко перемінити в залежності від того чи потрібно дивитися на вівтар, чи на сцену у залі.

Святині храму

Упродовж ХХ ст. у храмі проводили реставраційні роботи. у вікна пресвітерію вставили чотири орнаментальні вітражі, виконані в сецесійному стилі.

Під час Першої світової війни австрійська влада 1915 р. конфіскувала два найбільші дзвони.

1925 р. розпочалась реставрація храму. У пресвітерії розібрали необароковий головний вівтар ХVІІІ ст., реставрували стінопис, відремонтували дах і шоломи веж, у навах поклали нову мармурову підлогу.

Перед реставрованим стюковим вівтарем ХVІІ ст. на підвищенні встановили новий вівтар, який виконали за проектом В. Мінкевича на “Фабриці виробів із алебастру” князів Чарторийських у Журавно. На менсі в центрі вівтаря встановили дарохранительницю, а над нею фігури двох ангелів, які тримають корону.

На початку 1930-х рр. стіни пресвітерію і колони в головній наві оздобили орнаментальним стінописом у стилі арт декор.

-27-638 -28-638 -29-638

Я. Р. Розен у 1931 р. одержав замовлення на оздоблення баптистерію (приміщення для хрещення дітей). У ньому встановили невеликий білоалебастровий вівтар, виконаний в Журавно. На стіні за вівтарем художник намалював велику фреску “Хрещення Ісуса в водах Йордану”. Для однієї із двох старих віконних ніш він запроектував вітраж, який 1931 р. виконала варшавська вітражна фірма Ф. Бялковського.

Біля храму було збудовано мур, який біля плебанії прикрасили двома історичними скульптурами. Одна з них – фігура св. Яна Непомука була встановлена на стовпі біля в’їзної брами. У наріжник муру вмонтували зведену в ХVІІ ст. капличку Еразма Сикста.-13-638

1944 р. до костелу перевезли два вівтарі з тюремної каплиці св. Бригіди, яка діяла на території в’язниці “Бригідки”.

У радянський період із храму зникли вівтарі ХVІІ ст., стінопис у коридорі й над аркою при вході до пресвітерію затинькували, фески й епітафії було знищено. З костельних веж зняли хрести, із площі перед святинею прибрали фігуру Матері Божої, а з прикостельного муру – скульптуру св. Яна Непомука.

Найбільший орган в Україні

pic07Орган костелу св. М. Магдалини був збудований у 1936 р. відомою чесько-австрійською фірмою “Rieger”. Орган мав 70 регістрів (з них — 3 трасмісійних), 4 мануали, педаль. Головний пульт було встановлено біля основної частини органа на балконі. Незвичайним в органі було те, що 12 регістрів 4-го мануала — Choir — були розміщені окремо в іншому кінці залу в спеціальній шафі з лівого боку над вівтарем; мав орган і додатковий пульт управління в самому вівтарі. При грі на цій частині органа треба було відкрити вікна в кімнаті над вівтарем, а при закритих вікнах створювався ефект приглушення гучності, що дозволяло органісту полегшити супровід хору. При виконанні творів з головного пульта Choir дозволяв створювати ефект віддаленого і таємничого звучання. Велика кількість регістрів та артистичних можливостей робили цей орган придатним не тільки для служби, але і для концертних виступів.

Після другої світової війни орган перестав діяти. Лише у 1968-69 рр. роках чеська фірма “Rieger-Kloss” з міста Крнов в Північній Моравії виконала першу чергу реконструкції і він знову заграв. Замість старого фірма встановила новий пульт, відновила втрачені труби, довелось змінити розподіл регістрів між мануалами.

Першим і постійним органістом упродовж 20 років на цьому органі був Самуїл Дайч, викладач кафедри фортепіано Львівської консерваторії. Новий орган став першим таким великим і якісним в Україні, і концерти видатних виконавців та львівського органіста С. Дайча завжди збирали повний зал слухачів. У 1986 р. концертна діяльність на органі припинилась — інструмент знову вимагав ремонту. У 1988 році фірма Rieger-Kloss здійснила другу чергу реконструкції. Тут відкрився Будинок органної та камерної музики, постійним органістом якого став Віталій Півнов. Але сталось так, що на цей час приміщення перебувало в аварійному стані: стіни почали давати осадку і це загрожувало падінням стелі. Довелось виконувати великі зовнішні будівельні роботи.

-30-638Сьогодні цей орган залишається одним з найбільших в Україні. За звучанням він — романтичного типу з оркестральним характером, але багатий досвід фірми-будівника дозволив уникнути романтичної однобокості. Орган має 60 регістрів (та 2 трансмісійних), 4560 труб в 3 мануалах і педалі. Чудова акустика залу, вдала конструкція роблять орган одним з найкращих в Україні. Звучання повного органа відрізняється силою та величністю, а окремі регістри звучать різноманітно й артистично.

При храмі проводиться катехизація дітей та дорослих. Щонеділі на 10. 45 в костелі займаються три групки – для дітей, що готуються до першого причастя, для дітей дошкільного віку та для дорослих.

Таємний скарб крипти костелу

фасад огр залКоли у березні 1995 року за сприянням того ж Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові під вівтарною частиною почали розкопки, то окрім звичної для будь-якої крипти кісниці з останками усопших, археологи виявили скарб з 28 монетами золота вищої проби. Цікаво, що монети належать до різних періодів: найстарша – з 1853 року, а найновіша – з 1913 року. Дослідники припустили, що скарб могли заховати у 1914 році під час Першої світової війни, коли Львів 293 дні перебував у складі Російської імперії. Зараз віднайдений скарб зберігають у Львівському музеї історії релігії, а оцінюють його нумізматичну вартість у 35 тисяч доларів.

Також під час розкопок під склепінням святая святих храму знайшли таємну крипту. Це квадратне приміщення без входу. Археологам не вдалося довідатися що саме знаходиться в тому приміщенні. Припускають, що там могла би бути домініканська бібліотека чи якесь сховище, та щоб підтвердити ці гіпотези потрібне відповідне фінансування цих археологічних досліджень. Тому цілком ймовірно, що підземелля костелу св. Марії-Магдалени й досі ховають в собі давню домініканську та львівську історію, та поки що за браком коштів вони закриті для туристів та для детальних досліджень.

Таня Василюк

Фото: blog.i.uawww.slideshare.nethttp://www.lwow.com.pl та ін.

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.