Наймасштабніша в Україні наукова конференція про історію релігій відбудеться у Львові

Уже 28 років поспіль у Львівському музеї історії релігії (пл. Музейна, 1) відбувається міжнародний форум науковців-релігієзнавців. Цьогорічна конференція проходитиме протягом 21-23 травня.

Науковці з України, Польщі, Білорусі представлятимуть результати своїх досліджень, основна частина яких щороку публікується у двотомному науковому виданні “Історія релігій в Україні”. Великим здобутком Інституту релігієзнавства Львівського музею історії релігії, працівники якого підготували це видання до друку, є визнання Міністерством освіти і науки високого наукового рівня збірників і включення їх до “Переліку фахових наукових видань ДАК”. Про це РІСУ повідомили в Інституті релігієзнавства.

21 травня у першій половині дня відбудеться пленарне засідання, присвячене проблемам канонічного визнання автокефалії помісної Української Церкви. Відомі науковці Василь Кметь (директор Національної бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка), І. Преловська (науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України та проф. Київської православної богословської академії УПЦ КП), Людмила Филипович (проф., зав. відділу історії релігії та практичного релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України) з позицій сучасної державної політики розглядатимуть історичний контекст взаємовідносин Української православної церкви з я з Константинопольським патріархатом та історичне прагнення українського народу отримати Патріарший Томос. Назар Кісь (науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України) і Олександра Киричук (вчений секретар Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії) говоритимуть про ідею патріархату Греко-Католицької Церкви.

Представлена на пленарному засіданні доповідь Алли Киридон (директора Державної наукової установи “Енциклопедичне видавництво”) буде присвячена 100-річчю створення в Україні Міністерства ісповідань, а польський вчений Томаш Бугай з Інституту Східньословянської філології університету Шльонська проаналізує стан свободи совісті у сучасній Росії.

В останні роки стало доброю традицією презентувати на конференції нові видання з проблем релігієзнавства. У контексті порушених на пленарному засіданні проблем проректор з наукової роботи Українського католицького університету Ігор Скочиляс представить видання УКУ серії Київське християнство і публічний проект Соборна Україна та Київська традиція”. Також цьогоріч вчений із Бахмута Сергій Татаринов презентуватиме два видання своїх наукових досліджень з історії духовного та освітнього розвитку Донеччини, а вже відома у Львові литовська діячка Алдона Васіляускенє представить публікацію доповідей ХІ Міжнародної наукової конференції, присвяченої 500-літньому ювілею церкви Пресвятої Трійці, яка відбулася у Вільнюсі, Шауляї та Базіліонаї в 2014 р.

У другій половині 21 травня окремо велика група науковців буде обговорювати питання дослідження Вірменської Церкви (вул. Вірменська, 13/1). Вітчизняні науковці: М. Ільків-Свидницький і А. Месропян (Наукова бібліотек Львівського національного університету ім. І. Франка)І. Гаюк (Львівська національна академія мистецтв), Мирон Капраль (директор Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства НАН України), І. Сварник (директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки), Г. Сварник (Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника), Т. Гринчишин (нач. відділу релігій та національностей Львівської облдержадміністрації), К. Пивоварська (Полтавський національний педагогічний університет), І. Держко (Львівський медичний університет), М. Швецов і А. Отіна (Донецкий центр Інституту сходознавства НАН України), а також зарубіжні дослідники В. Делуга (Остравський університет Чехії) і Б Зулумян (Інститут світової літератури Російської академії наук) зосередять свою увагу на історико-політологічних і філософських проблемах, а також на особливостях вірменського сакрального мистецтва.

22 травня учасники конференції працюватимуть у трьох секціях: 1) Історичний розвиток релігій, 2) Філософія. Політологія. Етнологія, 3) Сакральне мистецтво.

Під час засідання історичної секції обговорюватимуть джерела до вивчення найдавнішої історії, питання історичного розвитку Церкви та суспільства в ХІХ–ХХ ст., політичні репресії радянської влади проти духовенства, історію окремих християнських чернечих спільнот, зокрема Cвятогірського та Почаївського православних монастирів, а також монастирів піарів у Львові та домінцканців у Золотому Потоці. Аналізуватимуть роль церковної ієрархії та окремих духовних осіб в історії: митрополита УАПЦ Василя Липківського, єпископів чигиринських, вікаріїв Київської митрополичої єпархії, ігумена Свято-Успенської Святогірської лаври Йоана (Стрельцова) греко-католицького парафіяльного священика Івана Наумовича, Ісидора Глинського Івана Кипріяна. На основі дослідження історичних джерел науковці зроблять спробу реконструкції окремих релігійних громад ХІХ-ХХ ст.: парафіяльного середовища в Катеринославі, Кам’янці-Подільському, Донецьку, у Зарваниці, в Коденському деканаті на Холмщині, у ризькій татарській етноконфесійній общині Риги.

Друга секція працюватиме за напрямками:

1) богословська і релігієзнавча думка (розглядатимуться філософські проблеми євангельського віровчення; аналізуватимуться чудесні видіния в аскетичному дискурсі Киево-Печерского патерика,текст передмови до Євангелії бл. Теофілакта Болгарського; духовні особи розкриють сакраментальний зміст сповіді та молитви; будуть характеризувати філософсько-релігієзнавчий зміст праць І. Франка, О. Довженка, Г. Костельника, Ж. Марітена, апостольське звернення папи римського Франциска “Amoris laetitia”);

2) концептуальні імперативи релігії (будуть аналізувати Трансформаційні процеси в інформаційному суспільстві та їх суспільний вплив);

3) церква у контексті політичних реалій (аналізуватимуть конфесійну мережу України; говоритимуть про феномен “православних атеїстів” як специфічної форми релігійної ідентичності в сучасній Україні; розглядатимуть проблеми війни та миру в трактуванні християнських конфесій, проблеми гендерної ідеології та ювенальної юстиції);

4) етнологія, символіка, міфологія.

Під час роботи секції сакрального мистецтва науковці будуть з’ясовувати особливості архітектурних традицій у храмах України, Польщі та Білорусі в храмах, а також певні іконографічні сюжети; аналізуватимуть церковну музику. Обіцяють бути цікавими доповіді науковців про музейні збірки: торашилди з колекції юдаїки Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького, колекцію одягу міщан Галичини з Національного музею народної архітектури та побуту України та інші.

На щорічних наукових конференціях, які організовує Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії, особливо цікавим є третій день, коли відбувається виїзне засідання. Вітчизняних та зарубіжних учасників конференції знайомлять із пам’ятками регіону. При цьому кожного року організатори конференції обирають інший історико-культурний об’єкт. Цього року за сприяння проректора УКУ І. Скочиляса 23 травня виїзне засідання відбудеться в Галичі Івано-Франківської області, де проведуть круглий стіл “Успенський собор і Крилоська гора княжого Галича: проблеми збереження та формування соціокультурного і сакрального просторів”. Також учасників міжнародної конференції ознайомлять із пам’ятками Національного заповідника Давній Галич” та історичними пам’ятками м. Рогатин.

Джерело: РІСУ

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.