Як популяризувати у медіа церковний проект? 5 порад Олени Кулигіної

6 листопада у каплиці Львівської міської ради відбулася лекція піарника, журналіста із досвідом роботи у релігійному середовищі, Олени Кулигіної. Вона поділилася роздумами на тему: ““Приклади успішних церковних проектів у ЗМІ та соціальних медіа”.  Подія відбулася у рамках “Школи релігійного фрілансу”

1


Іноді у церковному середовищі побутує стереотип, що медіа не бажають писати про життя релігійних громад, уникають цієї теми. Це не так – переконана Олена Кулигіна. На її думку, саме церковні середовища мають теми, за якими “полюють” журналісти. І це не сенсації, а добрі новини. Наприклад, тема про монастирську кав’ярню “Кармель” у Львові, чи стартап Сестер Пресвятої Родини, які вирощують печериці та макарони і таким чином розвиваються у галузі соціального підприємництва.

21

Ці теми, немов “вірус добра” розлітаються всеукраїнськими сайтами та телеканалами. У чому тут сіль? І як правильно та розумно популяризувати церковний проект у медіа? Ми записали кілька головних порад від Олени Кулигіної:

Комунікація – це виклик і можливість. Це дійсно великий виклик – говорити із людьми невіруючими про віру і про Церкву. Ми хочемо через мас-медіа євангелізувати. І часто ми це робимо через церковні медіа. Але щоб говорити із людьми невіруючими, нам треба вийти за церковну браму і почати комунікувати. Зокрема писати якісні прес-релізи. Тобто не на 2 сторінки, а стисло і максимально доступно для широкого загалу, не перевантажуючи  текст цитатами. Запрошувати журналістів до нас. Наприклад, ми запрошували журналістів до “Дому милосердя”, де брати-альбертинці опікуються людьми у потребі. І згодом преса приїздила, чи не кожен день. Секрет тут був у відкритості.

Вийти із інформаційного “акваріуму” в “океан”. Ми як Церква не можемо плавати у акваріумі, як маленька рибка, ми – Церква і ми готові пірнати в океан. І світити там, де темно. Не можна приховати світло внизу, його ставлять на верхівці гори. Тобто потрібно орієнтуватися не лише на релігійні медіа, але також на світські, щоб апелювати до більшої маси людей. Варто не боятися йти туди, де нас не знають, не розуміють і доносити свої цінності всьому світу.

 Розуміти терміни “інформаційна кампанія” і “стратегія”. Коли ми хочемо написати про якусь подію, захід, наприклад. фестиваль “Вітер-На-Дії”, чи інші і прагнемо щоб дійсно люди дізналися про цю подію, то маємо підготувати стратегічне планування.  Ми маємо розуміти, які взагалі у нас є цілі. У релігійному середовищі і світському. Для чого нам увага мас-медіа? Напевно, наші цілі – це привернути увагу до певних проблем. Отримати ресурсну підтримку, тобто знайти однодумців, які можуть з нами співпрацювати, будуть волонтерами, можливо спонсорами. І більш глобальне завдання – це змінити поведінку аудиторії. Наприклад, щоб люди менше вживали алкоголь і менше курили. Однак щоб досягти цієї цілі потрібен комплекс дій.

Знати свою аудиторію. Ми маємо розуміти до кого ми хочемо апелювати. Наприклад, якщо ми пишемо про тему абортів. То очевидно нам потрібно звертатися до жінок,чи молодих незаміжніх дівчат. Які можливо відчувають тиск збоку своїх батьків, чи наречених, чи чоловіків. У цьому випадку нам потрібно писати не на християнські сайти, де аудиторія не зовсім наша цільова. Нам з нашою новиною потрібно донести наші месиджі до людей з якими ми говоримо.І треба чітко розуміти, які видання, які фб-сторінки ці люди читають, хто є для них авторитетом, щоб наше повідомлення було почуте відповідно і сприйняте. Бо якщо ми пишемо статтю проти абортів, то наша мета – щоб ми змогли щось змінити у суспільстві. З цього мотиву ми маємо думати – кому ми пишемо, для чого ми пишемо і як ми пишемо. Щоб наша робота була ефективною.

Чітко формулювати повідомлення. Наприклад, якщо ми маємо рекламу квітів. Для школяра – це буде букет, для людини яка йде на похорон – інший образ букету квітів, для хлопця який іде на перше побачення – інші квіти, для чоловіка, який іде на День Народженя дружини – ще інші квіти, для дизайнера квітів – ще інший букет і інша реклама до нього. Це все те саме – квіти. Але всі люди різні. І якщо ми продаємо букети, то маємо подумати – кому і як у правильний час цю інформацію подати. І тим паче, коли ми говоримо про вічні цінності.Тут треба подумати до якої аудиторії ми говоримо і якою саме мовою потрібно звертатися.

 Якщо ми знаємо, що наше повідомлення для дівчини 15 років. Ця дівчина точно користується Instagram. І тоді ми маємо подумати, як це має виглядати. Певно це буде зображення, візуальний образ і короткий текст.

  Ми дякуємо Олені Кулигіній за таку змістовну лекцію. Тепер учасники “Школи релігійного фрілансу”точно знають, як правильно популяризувати проекти Церкви.

Друге фото з Інтернету

Поділитись!Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on LinkedInEmail this to someone

Comments are closed.