Сьогодні, 29 липня 2016 року, відзначаємо 151-у річницю від дня народження Митрополита Андрея Шептицького, Глави Української Греко-Католицької Церкви. Він був аристократом за походженням і завжди залишався благородним аристократом духу. У найважчі моменти історії ніколи не переставав бути людиною честі, віри, справедливим провідником, мудрим пастирем, милосердним другом для свого народу. Наразі наше суспільство переживає не тільки труднощі війни, але й кризу віри. У цих заплутаних лабіринтах совісті люди відчувають страх, не можуть нікому довіряти, навіть самим собі. Для українського народу Андрей Шептицький назавжди залишиться людиною, яка повністю довірила своє життя Богові, і тільки тому вийшла переможцем із великого протистояння з темрявою та розпачем, які заполонили наш світ та людські серця.
1. Про совість як зброю із несправедливістю
«Недуга людської совісти є надзвичайно шкідлива ще й тому, що противиться одному з важливих, очевидно, принципів християнства. Тим принципом є, що усі чесноти і ціла християнська праведність мусять складатися передусім з самих дрібних і малих речей; вона з природи речі є мозаїкою, зложеною з дрібних кусників, з маленьких жертв, умертвлень в дрібних речах, з уваги на дрібні речі».
2. Про молитву як дорогу спасіння
«Нам треба довгої й ревної праці, щоб зрозуміти потребу та як слід оцінити значення того, що є найкращим цвітом християнського життя і воднораз найбільшою потребою цього життя, а саме – молитву. Не переможе гріха той, хто не цінить молитви, не любить її й достатньо не молиться. Не покається, хто не випросить собі цієї ласки. І не переможе спокус і не уникне зла, хто не випросить собі цієї ласки… Вічного спасіння не осягне, хто собі цієї ласки не випросить… Молитва є найзагальнішою і найуспішнішою дорогою до Божої ласки».
3. Про доброту як рису сильної людини
«Мудрість життя полягає в тому, щоб любити те, що направду є добром»
4. Про щиру любов
«Любов полягає на ділах, а не на словах! Хто на своєму становищі працює для добра народу, сповняючи сумлінно свої обов’язки, ― той є ліпшим патріотом, ніж той, що багато говорить, а мало робить».
5. Про християнський патріотизм
«Християнин може іі повинен бути патріотом. Але його патріотизм не сміє бути ненавистю! І не сміє накладати обов’язків, які противилися б вірі! Те, що виглядало б на патріотизм, а на ділі було би ненавистю, або противилося б вірі, не є справжнім патріотизмом».
6. Про жертовність та віддану працю
«Тільки для Вас маю жити, -для Вас цілим серцем і душею працювати,для Вас усе посвятити, – ба, навіть за Вас,як цього треба буде, й життя своє віддати».
7. Про сміливість залишатись людиною
«Чеснота мужності полягає… в повноті сповнювання Божої волі».
8. Про боротьбу із гріхом
«Браття мої милі! Коли любите свої діти і свій нарід, коли дбаєте о щастє і здоровлє, жийте морально, не убивайте самі себе, не убивайте своїх дітей, не марнуйте неморальністю основних, фізичних сил народних! Бійтеся гріха, бійтеся дочасної і вічної кари Божої, бійтеся тих страшних наслідків, які наносить неморальність на кождого зосібна, на родину, на цілий народ!».
9. Про віру як лицарський щит від зла
«…Люблячий вірить Богу і надіється на Нього – в найвищому сенсі віри та надії. Святий знає Бога, і тому йому не потрібна віра в Його існування. Але віра як довіра до Бога все ще необхідна і в стані святості. Також і надія на вічність власного блаженства залишається актуальною, коли особистість у відносинах любові «бачить Бога віч-на-віч».
10. Про віддане служіння людям
«Такої бесіди Ви не сподівалися від мене. Чи я лікар, чи я хлібороб, чи я політик, щоби питати про здоровлє, про добрий бит та просвіту? Ні! Я не лікар, не хлібороб, ані політик, я отець! А вітцеви нічого не є чуже, що синів, дітей єго обходить».
Повязані записи
