Пережив заслання у Сибір, заснував нове жіноче Згромадження, мав відвагу відверто сказати російському цареві, що він помиляється. І це ще не всі цікаві факти про єпископа Зигмунта Фелінського, чиє 200-річчя святкуємо цього року. Про основні акценти його постаті «Духовній величі Львова» розповіла черниця зі Згромадження Сестер Францисканок Родини Марії с. Лідія Зембович.
Факт 1. У 13-річному віці склав приватні обіти чистоти
Кожне століття позначене своїми потребами і випробуваннями. Бог кличе людей виконувати завдання, відповідаючи на потреби часу, епохи, саме тому дає певні видимі харизми вибраним людям. Цікаво, що кожна харизма є даром служіння для інших людей, чим і відзначаються святі, в тому числі і наш засновник Зигмунт Щенсний Фелінський. Народився він 1 листопада 1822 року на Волині, близько Луцька. У родині було одинадцятеро дітей, Зигмунт був сьомим. Коли мав 16 років, помер його батько, тож Зигмунт залишився однією з головних опор для своєї родини, для мами, бо п’ятеро його братів і сестер вже не було серед живих.
Коли йому було 13 років, то, навчаючись у школі, бачив між ровесниками, як псується людина під впливом спокус цього світу. Саме тому склав приватні обіти чистоти. Вже тоді відчував, що прагне дбати про чистоту свого серця, допомагаючи іншим.
Факт 2. Мама Зигмунта Фелінського заохочувала всю родину робити іспит совісті
Щодо сімейних цінностей. коли батька сімейства вже не було серед живих: мама вчила дітей моральних цінностей, мала різні способи, одним з них була зустріч увечері, коли всі разом робили іспит совісті. Кожен старався говорити, що йому виходить у духовному житті, а що не вдається. Думаю, що на цьому прикладі можна підкреслити завдання батьків в сьогоднішній час – навчати жити дітей у правді, не боятися своїх слабкостей. Не лише акцентувати на своїх негативних рисах, але й на добрих. За добре дякувати Богові, за щось погане – вміти перепрошувати.
Факт 3. Сказав російському царю, що кожна людина має свої права, і за це був засланий на Сибір
Наш Засновник від дитинства мав прищеплену любов до Батьківщини, за неї з відвагою воював у юності, вірив і мріяв про незалежність. У своїх листах до сестер, а також і в конференціях часто підкреслював – любов до Батьківщини, – як обов`язок кожного християнина. На сьогодні, коли маємо постійно загрозу агресора на нашу державу, придивляючись прикладу святого, і нам треба вдосконалювати любов до Батьківщини.
Коли Зигмунт був Архиєпископом Варшави, мав відвагу сказати цареві Російської імперії про те, що не можна йти проти народу, що людина має свої права. Відверто сказав свою позицію, знаючи про можливі негативні цього наслідки, і через це був засланий до Сибіру на 20 років. До Варшави більше не повернувся.
Факт 4. Заснував жіноче Згромадження, чиєю харизмою є допомагати потребуючим
У юності багато роздумував про те, що робити зі своїм життям. Після того, як його маму заслали до Сибіру, Зигмунт потрапив до дому багатого опікуна. Отримав змогу навчатися. Спочатку вчив математику у Петербурзі, потім трохи у Франції, у Сорбонні. Мав багато знайомих видатних людей. Однак у певний момент приходить час вибору, що робити зі своїм життям далі? Думає, щоб жити не лише для себе, але й допомагати людям. Вступає до семінарії у Житомирі, маючи 29 років, добре навчається. Стає священником у Петербурзі. Спілкуючись з людьми, сповідаючи, бачить потребу у соціальному служінні дітям, молоді. Запримітив, що є дівчата, які хотіли би допомагати ближнім, творити добрі справи. Так і починає діяти притулок для сиріт, в якому, можна сказати, служать перші «сестри». На той час, за панування російського царя, не можна було, щоб творилися нові Згромадження. Саме тому воно у 1857 році зародилося насамперед як монаша спільнота під прикриттям «притулку». Сестри не відразу ходили у монашому одязі, а завданням Згромадження перш за все було – допомагати потребуючим – як казав сам Засновник: є дуже багато потребуючих не тільки у матеріальному сенсі, є ще більше нужденних у духовному значенні. Харизма і служіння Сестер поширювалась через відкривання малих і більших спільнот у Польщі, потім дім Згромадження відкрито також у Чернівцях в Україні. Це відбулося перед засланням і після, коли Архиєпископ повернувся вже зі Сибіру і не міг перебувати у Варшаві. Але, попри всі виклики, гаслом Св. Зигмунта було – Провидіння Боже. Він завжди вірив, що Бог веде, і де б не був сам, там прагнув сповняти волю Божу.
- Вчив особливому вмінню віддавати себе волі Божій
Важливий акцент, якого можна навчитися у Засновника Згромадження Сестер Францисканок Родини Марії, це вміння підпорядковуватися волі Божій. Якщо нам щось Бог дає, це свідчить проте, що Бог є з нами, веде нашу життєву історію і очікує від нас прийняття того, що Він для нас приготував.
Що такого великого зробив Зигмунт Щенсний Фелінський? У свій час пастирювання у Варшаві відкривав костели, які були закриті, впроваджував покутні практики, опікувався семінаристами, тобто шукав відповідальних вихователів, щоб виховувати мудре покоління священників, і вчив не боятися боронити правди і жити нею, якою б важкою вона не була.
Особливості харизми Сестер Францисканок Родини Марії.
Кожне монаше згромадження повинно відповідати потребам «знаків часу» тобто бачити потребу в служінні у Церкві у цей час. Сестри також стараються розпізнавати де служити, де допомагати. Коли Архиєпископ св. Зигмунт був у Варшаві, приїхали з ним також відкривали християнські дитсадки, були відкриті на виховання дітей та молоді. Таких прикладів є багато.
На Поділлі у Дзвінячці, куди прибув Архиєпископ після заслання до Сибіру, також діяв храм, який сьогодні відновлюється; а 16 вересня цього року відбудеться урочисте освячення цього храму, який колись побудував сам св. Зигмунт. При ньому здійснювали колись служіння Сестри Родини Марії. Там діяв, зокрема, новіціат. У тих довколишніх селах було багато менших спільнот. Водночас у Чернівцях діяла більша спільнота Сестер, на певний час була там навіть Провінція. Діяли школи під опікою Сестер для 100 дівчат. Їх вчили шити, вчителювати, різним ремеслам. Сестри були на той час одним з найбільших Згромаджень. Засновник, створюючи назву Згромадження Сестер Францисканок Родини Марії, акцентував, що Сестер мають характеризувати риси Пресвятої Родини: смирення, простота. А кожен гість, який приходить до спільноти, має почувався як удома. Св. Зигмунт Щенсний Фелінський повчав: «Там, де йдете, маєте нести із собою простоту, смирення Пресвятої Родини». У 1903 році Згромадження Родини Марії офіційно долучили до регули св. Франциска. Тому духовності Сестер притаманний дух францисканської радості. Тобто приймати те, що життя дає, як святий Франциск: з радістю та любов’ю, навіть якщо переживаєш терпіння, навіть коли важко. На сьогодні до Згромадження також зголошуються дівчата, які хочуть служити і приймати цю регулу. Це свідчить про те, що сім’я Родини Марії росте і вона потрібна у цей час тут, де сестри служать. Приходить час, що деякі Згромадження будуть завмирати, а інші – народжуватися. Бачимо, що Сестри Родини Марії активно працюють у школах, куріях, семінаріях, викладають, ведуть дитячі садки і доми для пристарілих, також у лікарнях. Територіально Сестри служать не тільки у Європі, але й у Африці, Бразилії. У 1906 році головна настоятелька зі Львова розпізнала таку потребу часу, що потрібно Сестер скерувати і до Бразилії. Сестри є там донині, провадять активну освітню діяльність. Діють там дитсадки, школи і навіть університети, які ведуть Сестри. Тобто супроводжують навчально-виховний процес упродовж всього його циклу. Засновник завжди казав: ідіть до людей, які потребують вас, які є убогі перед Богом. В Україні на це час діє 4 спільноти. Раніше були Сестри й у Ялті, Одесі, Луцьку, також у Львові діяв Генеральний дім, однак через Другу світову багато Сестер виїхало забираючи також і документи.
Як вшановуватимуть пам’ять Зигмунда Фелінського у його ювілейний рік?
Центральною подією має бути 16 вересня перед днем народження ( 17 вересня) до неба Зигмунда Фелінського у Дзвінячці на Поділлі, куди він повернувся зі заслання. Там зараз відновлюється храм, який свого часу був збудований силами святого Зигмунда. Хочемо там зробити виставку світлин. Щоб це було живим свідченням пам’яті нашого Засновника.
Із заслання Зигмунд писав до Сестер, називаючи їх у цих листах своїми доньками. Вражає його вміння віддати своє життя цілковито волі Божій. У житті ми ділимо молитви, якщо можна так сказати: молитва прохання, вдячності, прослави. А четвертою, яка стала характерною у духовному житті святого, – це вміння відати себе Богові, вміння прийняти те, що Бог дає на щодень, хоча деколи ми ще недостатньо знаємо і розуміємо Божі, духовні дороги. Думаю, що цього також може нас вчити св. Зигмунт Щенсний Фелінський .
Сестра Лідія Зембович із Сестер Францисканок Родини Марії
Повязані записи
