2024 рік редемптористи проголосили роком священномученика Миколая (Чарнецького)

У 2024 році виповнюються ювілеї з дня народження і дня відходу до вічності блаженного священномученика УГКЦ Миколая (Чарнецького), Екзарха Волинського – відомого діяча підпільної Церкви, за заступництвом якого засвідчують чимало чудес. Тож цей рік у Згромадженні Найсвятішого Ізбавителя присвятили його особливому вшануванню.

Про це свідчить Декрет протоігумена Львівської провінції ЗНІ ієрм. Володимира (Борейка), опублікований на офіційному інтернет-ресурсі Згромадження.

Як підкреслюють у повідомленні, нинішні агресори, що воюють із нашою державою, є нащадками радянського режиму, який намагався знищити Укранську греко-католицьку церкву. Львівська провінція Згромадження Найсвятішого Ізбавителя також переживає біль окупації через особистий досвід бомбардування, присутності та служіння на деокупованих територіях, зокрема і через полонених ієромонахів Івана та Богдана, що були заарештовані в тимчасово окупованому Бердянську і вже більше року перебувають у полоні. Тож сучасна історія також наповнена яскравими прикладами вірності Богові, Церкві та українському народу.

У 2024 році сповнюється 140 років від народження та 65 років від дня смерті блаженного Миколая (Чарнецького). «Він є прикладом незламності, вірності Богові та прикладом апостола Любові і служіння. Безбожний режим своїми діями спричинився до прослави нашого блаженного тут на землі через святого папу Івана Павла ІІ», – зазначають у повідомленні, яке супроводжує Декрет. «Традиційно наша Церква, відповідаючи на виклики часу та потреби суспільства, проголошує рік під покровом святого. Тому Провінційний Уряд Львівської провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя пропонує щороку проголошувати покровителя для цілої Провінції та усіх кого це стосується на рік. Розпочавши з наступного року Провінційний Уряд пропонує проголосити 2024 р – роком бл. Миколая Чарнецького».

 

Згромадження ставить собі за мету разом зі Згромадженням сестер Місіонерок Найсвятішого Ізбавителя організувати програму святкування ювілейного року та поширення культу блаженного священномученика. Це також буде цікавим для львів’ян, адже із нашим містом пов’язано багато подій із життя владики Миколая.

Микола Чарнецький народився на Станіславівщині, навчався у Римі і 2 жовтня 1909 року був рукоположений у священство. Захистив докторат із догматики в Римі, був духівником і професором духовної семінарії в Станіславові. У 1919 році вступив у новіціат оо. Редемптористів у Збоїськах біля Львова. У 1926 році за призначенням Папи Пія XI став Апостольським візитатором для українців Волині й Полісся, а 2 лютого 1931 року у Римі відбулася його архиєрейська хіротонія. У період першої більшовицької став Апостольським Екзархом Волині та Підляшшя.

Важливим «львівським» місцем, пов’язаним із постаттю блаженного Миколая, є монастир св. Климентія (провінційний дім) із храмом Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці на вулиці Івана Франка, 56. Тут він виховував майбутніх представників духовенства й монашества; пізніше став викладачем Львівської Богословської Академії. У цьому ж храмі владика здійснив останнє рукоположення перед своїм арештом у 1945 році. В ніч з 11 на 12 квітня 1945 в монастирі Климентія відбувся обшук і арешт: спершу владику забрали до слідчого ізолятора при Управлінні НКВД у Львівській області (відомого як «тюрма на Лонцького»), а згодом перевезли до Києва. Сам провінційний дім пізніше було закрито.

Монастир святого Климентія у Львові

У липні 1956 року після 11 років арештів і таборів владика повернувся до Львова. Тут він прожив ще три роки, мешкав у брата-редемпториста Климентія (Білогубки) на вулиці Вечірній, 7, у Залізничному районі Львова (зараз цей будинок знесено).

Відійшов до вічності владика Миколай 2 квітня 1959 року. Після важкої операції єпископ лежав у лікарні на вул. Пекарській, утім його виписали і відпустили додому. З огляду на тяжкий стан владику Миколая доправили до помешкання Василія (Величковського) – співбрата Згромадження, майбутнього єпископа і священномученика УГКЦ, на площі Соборній, 3 (зараз тут діє квартира-музей блаженного Василія). Тут владика Миколай перебував певний час і тут-таки, за свідченнями працівників музею, відійшов до вічності. Підтвердженням цього факту є запис на зворотній стороні образу на стіні, здійснений, імовірно, рукою самого Василія, де зафіксовано день і час смерті єпископа Миколая. Такий факт задується також у спогадах священномученика Василія, а в його квартирі можна побачити і ліжко, на якому спочив владика Миколай, і згаданий образ.

Ліжко, на якому помер владика Миколай, та образ, де зафіксоване свідчення про цю подію. Фото: Андрій Толстой

Відтак тіло владики було таємно перевезено на вулицю Вечірню, аби не викрити підпільного помешкання ієромонаха Василія, і саме тут оголошено про його смерть. Поховали єпископа на Кульпарківському цвинтарі (вул. В. Симоненка-Володимира Великого, м. Львів). Під час ліквідації цвинтаря після 60-х років він був перепохований на Личаківському кладовищі. Могила владики стала місцем справжнього паломництва: вірні багаточисельно свідчили про оздоровлення та чудесну допомогу в різних справах за молитвами «українського святого Миколая». З могили святого почали масово брати землю, яка начебто мала цілющі властивості; зрештою з огляду на зростання його культу 4 липня 2002 року мощі блаженного перенесли в храм свщм. Йосафата у Львові (вул. Замарстинівська, 143).

Храм святого Йосафата, де перебувають мощі блаженного Миколая

Зважаючи на свідоцтво праведного життя блаженної пам’яті Кир Миколая, в 1960 році розпочато  його беатифікаційний процес. 2 березня 2001 року процес завершився; 24 квітня 2001 року Святіший Отець Іван Павло ІІ підписав декрет про беатифікацію єпископа Миколая як блаженного мученика за Христову Віру. Під час свого візиту до Львова 27 червня 2001 року у Львові Папа проголосив священномученика Миколая блаженним.

Зараз мощі Миколая перебувають у храмі святого Йосафата; частини їх також розповсюджені між всіма провінційними домами Згромадження. В монастирі святого Альфонса ЗНІ (м. Львів, вул. Замарстинівська, 225) є музей блаженного, а на розі вулиць Під Голоском і Варшавської зводять духовно-реколекційний центр його імені. Тут вже постав храм священномученика Миколая; по завершенні будівництва до Центру планують перенести на вічний спочинок мощі священномученика Миколая. 

Храм священномученика Миколая. Львів, Під Голоско