26 жовтня православні та греко-католики святкують празник святого великомученика і чудотворця Димитрія Солунського. Два храми у Львівській територіальній громаді носять його ім’я.
Димитрій Солунський – християнський святий-великомученик кінця ІІІ – початку IV століття. Він походив з римської сенаторської родини грецького міста Солунь (Фессалоніки, тепер – Салоніки); за деякими версіями, родина мала також слов’янське походження. Батьки були таємними християнами, тож Димитрій був охрещений і одержав християнське виховання. У 305 році його було призначено проконсулом Фессалонікійської області. За наказом правителя Галерія Димитрій мав знищувати християн – проте одразу ж повстав проти цього наказу, почав відкрито проповідувати християнську віру та викорінювати ідолопоклонництво. Невдовзі його приклад перейняло чимало римських підданих.
Довідавшись про це, імператор повів на Фессалоніки армію, щоб знищити християнську спільноту. Димитрій роздав своє майно вбогим і відважно постав перед правителем, визнаючи свою віру в Христа, за що був ув’язнений.
У цей час в місті відбувалися гладіаторські бої. Однією з «розваг» був велетень Лій, що боровся з християнами, а перемігши, кидав їх на списи воїнів. Тоді Димитрія у в’язниці відвідав юнак Нестор: він попросив у сподвижника благословення на двобій із Лієм, і отримавши його, здолав непереможного борця. Розлючений імператор наказав стратити Нестора і заколоти списами Димитрія. Це відбулося в 306 році.
Тіло Димитрія таємно поховали солунські християни. Згодом на гробі мученика звели базиліку, а в 412—413 роках іллірійський вельможа Леонтій на згадку про порятунок його від паралічу побудував першу велику церкву. Вівтар спорудили над самою могилою Димитрія, і при будівництві відкрили його мощі. Тіло було нетлінним, а кості виділяли пахуче цілюще миро. Через це святого великомученика Димитрія називають Мироточцем.
Також святого називають Побідоносцем, бо багато його чудес пов’язані з військовою допомогою, а в Середньовіччі його поряд зі святим Юрієм визнавали захисником вітчизни, патроном військової справи, воїнів і лицарства.
На Русі святого Димитрія почитали з перших років по Хрещенні. Вже в ХІ син Ярослава Мудрого великий князь Ізяслав (хресне ім’я якого було Димитрій) заснував у Києві монастир на честь великомученика. Ця обитель згодом розбудувалася у нині відомий нам Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир. Також протягом століть у Православній церкві закріпилася традиція у суботу перед святом великомученика Димитрія згадувати усіх від віку спочилих.
У Львівській громаді ім’я святого Димитрія носять два храми:
Храм святого великомученика Димитрія Львівської Архиєпархії УГКЦ (м. Львів, вул. Загірна, 28а).
Храм святого великомученика Димитрія Львівської Архиєпархії УГКЦ (с. Рясне-Руське)
Повязані записи
