У четвер, 22 жовтня, у Львівському музеї історії релігії відбудеться науковий семінар, присвячений пам’яткам старообрядницького іконопису, що представлені у музейному фонді. Про унікальні ікони розкаже дослідниця, яка працювала над цією темою.
Інформацію про семінар повідомили в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича.
Організатор та модератор заходу – Ірина Орлевич, доктор історичних наук (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівський музей історії релігії).
Доповідачем наукового семінару стане старший науковий співробітник Львівського музею історії релігії Ірина Боцько. Дослідниця розкаже про пам’ятки старообрядницького іконопису, що увійшли до фонду Львівського музею історії релігії.
У коментарі «Духовній величі Львова» Ірина Боцько розповіла, що у львівському музеї зберігається колекція речей зі старообрядницького собору в Білій Криниці Чернівецької області. Для теми семінару дослідниця обрала із цієї колекції три ікони з рідкісними на нинішній день сюжетами – пам’ятки XVIII та ХІХ століть.
«Один зі сюжетів був поширений в Галичині давніше, з часом його актуальність була втрачена – це “Іоан Хреститель – ангел пустелі”. Другий сюжет дуже рідкісний – “Світе тихий”: під час дослідження я знайшла буквально єдиний зразок такої ікони в інтернеті (принаймні на доступних мені ресурсах). І третій сюжет – “Образ святої соборної і апостольської церкви” – це робота палехських майстрів (це село біля Суздаля, біля Володимира)», – розповіла Ірина Боцько.
Науковиця зауважила, що ці ікони є унікальними не лише для колекції Музею, а й загалом для Львова. Загалом же старообрядницькі пам’ятки становлять для дослідників особливий інтерес.
«Старообрядники малювали на іконах багатосюжетні композиції і через символізм закладали в ікону глибокий зміст. Тут багато написів церковнослов’янською мовою – фактично на одній з ікон представлений текст молитви “Світе тихий” в написах і з ілюстрацією. В цих іконах акцент більше на зміст, ніж на форму – і це цікавіше досліджувати науковцям, які, наприклад, не є реставраторами. Я досліджувала їх не з технічної точки зору – по фарбах чи техніці виконання – а саме за наповненням, за змістом», – зазначила Ірина Боцько.
Зараз досліджувані ікони перебувають у фондосховищі Музею, тому наживо їх можна буде побачити хіба що під час спеціалізованих виставок. Проте охочі мають можливість дізнатися про ці пам’ятки під час семінару, який, за словами дослідниці, буде актуальним для науковців, краєзнавців та всіх, кому цікаві іконопис, мистецтво і загалом тема старообрядництва.
«Якщо людина цікавиться іконописом і християнською, сакральною, релігійною тематикою – напевно що їй це буде актуальним», – заначила Ірина Боцько.
Науковий семінар «Старообрядницькі ікони у колекції Львівського музею історії релігії» відбудеться у четвер, 22 жовтня, у Львівському музеї історії релігії (м. Львів, пл. Музейна, 1).
Початок о 14:00.
Вхід вільний.
Долучитися до семінару можна також в онлайн-форматі на платформі Zoom. Дані для входу:
Лінк https://us06web.zoom.us/j/81441730828…
ID: 814 4173 0828
Пароль: 854280
Старообрядці, старовіри, «розкольники» — релігійно-суспільний рух, що сформувався у середині XVII століття в Московському царстві як реакція проти церковних реформ патріарха Нікона.
Одним із основних місць, де переслідувані московською царською владою противники ніконіанських реформ знаходили притулок, стала територія сучасної України. Старообрядці оселялися зокрема на Стародубщині, Поділлі, Південній Бессарабії, Слобожанщині, а також на Буковині. У 1783 р. австрійський цісар Йосиф ІІ дозволив їм заселитися у спустошених селах Тернавка і Варниця (сучасна Чернівеччина), на місці яких згодом виникло село Біла Криниця (назву воно отримало завдяки тому, що вода в колодязях тут майже білого кольору: з вапном і солодкувата на смак). На Буковині старообрядників називали липованами. Самі ж вони називають себе старовірами або древлеправославними християнами, які зберегли первісне благочестя, а в розколі звинувачують тих, хто запровадив у Церкві новизну в часи патріарха Нікона.
Також читайте: Орест Малиць: «Коли я був школярем, то боявся в цей музей ходити»
Андрій Майовець: «Той, хто пише ікони, має дослухатися до храму»
«Зупинити погляд»: у Львові триває художня виставка, яка хоче побачити вас
Повязані записи
