У цьому матеріалі я хочу розповісти про 5-ох людей із різних сфер діяльності, яких я надзвичайно поважаю, думки, світогляд та погляди яких для мене дуже цінні та важливі. Так склались обставини, що ці особистості – атеїсти (як вони самі себе називають), проте дехто з них й досі перебуває у пошуках Бога, через заперечення своєї релігійності намагається зрозуміти більше, аніж може побачити. Особисто для мене ці люди – духовні, справедливі та порядні. Тому я вирішила проаналізувати, чому вони стали атеїстами. Результати пошуків – у моїй статті.
1. Вуді Аллен, американський режисер, сценарист, актор
«Для вас я атеїст, а для Бога – лояльна опозиція»
Вуді Аллен уже в 15 років писав гуморески для газет, а в 17 – влився в нью-йоркську богему. Він знімає свої інтелектуальні комедії вже півстоліття.
Герой Аллена – на противагу голлівудським мачо – незграбний чоловік в окулярах, нью-йоркський іпохондрик, самотній, тривожний, людина, яка в усьому сумнівається. Але Аллен змусив світ повірити, що бути інтелектуалом – це цікаво та захоплююче. Попри атеїстичний світогляд Аллена, його люблять усі глядачі, незважаючи на віросповідання.
Створюючи фільми, Вуді Аллен немов піддає себе психоаналізу, безжально виставляючи напоказ свої слабкості і комплекси, поміщаючи героя в пікантні ситуації, спокушаючи і відчуваючи його. Його герой любить поговорити сам з собою і з Богом, навіть не вірячи в нього. Він відчайдушно боїться смерті і радий би втішитися релігією, іноді навіть намагається це зробити, але сумніви не дозволяють. Інтелектуал невиправний, шлях віри для нього закритий. А ось посперечатися з Богом про сенс буття, пожартувати з ним – це завжди будь ласка.
«Я був вихований в юдаїзмі. Але з роками перейшов в нарцисизм» (із фільму «Сенсація»)
2. Стівен Фрай, британський актор і письменник
Стівен Фрай поєднує в собі виняткову чарівність з чималим інтелектом («володар мозку завбільшки з графство Кент»). Фрая вважають еталоном стилю і носієм бездоганної англійської мови, він всюди нарозхват: знімається в серіалах, записує аудіокниги, виступає в численних телешоу.
У послужному списку Фрая-атеїста значаться телевізійні дебати з католиками і участь в «автобусній кампанії». Схоже, що атеїзм для Фрая – атрибут справжнього британця, тобто носія духу свободи, індивідуалізму, благородного скепсису і гумору. Фрай каже: залиште людину в спокої, перестаньте її гіпнотизувати і залякувати, віддайте людину власній совісті і здоровому глузду. Але такий «чисто англійський атеїзм» передбачає повагу до традицій: Фрай – хрещений батько трьох дітей свого найкращого друга, актора Х’ю Лорі.
«Бог, який створив цей Всесвіт – якщо його створив Бог – очевидно, маніяк. Абсолютний маніяк. Неймовірно егоїстичний, неймовірно… Атеїзм – це не тільки і не стільки віра в те, в що Бога немає, а роздуми над питанням: навіть якщо Він існує, що це за Бог такий? Абсолютно очевидно, що він монстр, абсолютний монстр, який не заслуговує жодної поваги. І в той момент, коли Від нього відмовляєшся, твоє життя стає простіше, чистіше, ясніше. І, як мені здається, таке життя більшого варте…» (уривок зі скандального монологу Стівена Фрая в ефірі ірландського телебачення)
3. Алан Воттс, британський філософ, письменник і лектор
Народився у Великобританії в 1915 році. До США переїхав в 1938 році. Він пройшов шлях редактора, священика і професора коледжу. Займався дослідницькою і лекторською роботою в університетах Кембриджа, Корнелла і Гаваїв, а деякий час був радником з питань релігії при Північно-Західному університеті.
Він виступав з лекціями в Американському Психіатричному Товаристві і інституті К. Г. Юнга в Цюріху, на медичних курсах в американських госпіталях. Потім він став деканом Американської Академії Азіатських Досліджень в Сан-Франциско.
Наразі Алан Воттс відомий як один з найбільш вражаючих і незвичайних філософів нашого часу. Він опублікував більше 20-ти книг з питань порівняльної філософії і релігії, став славнозвісним в США лектором і вчителем. Сфера його інтересів стосувалася інтерпретації східної думки для Заходу, і, зокрема, такого різновиду буддизму як «Дзен». Свого часу Алан Воттс різко критикував християнство, навіть називав себе атеїстом. Проте, однозначної відповіді на те: був він атеїстом, буддистом, християнином тощо – досі немає.
«Ототожнюючи Бога або Абсолют з добром, яке виключає зло, ми не можемо прийняти себе до кінця. Нам завжди здавалося, що те, що не подобається Богові, суперечить самому Буттю, і тому за жодних обставин не може бути прийнятним. Тому ми постійно оточуємо свободу такими вагомими заохоченнями і покараннями, що вона перестає бути свободою, а стає подобою тоталітарної держави, в якій людина може голосувати проти уряду, але при цьому ризикує опинитися в концтаборі». («Природа, чоловік і жінка. Шлях звільнення», ст. 137)
https://www.youtube.com/watch?v=sLwN3Wxr-j0
4. Володимир Познер, радянський, російський і американський тележурналіст, телеведучий, перший президент Академії російського телебачення
«Я вважаю себе атеїстом, хоча саме поняття «атеїст» в певній мірі теж віра»
«Я людина невіруюча. Я хоча і хрещений, мені було, по-моєму, кілька тижнів, коли мене хрестили. Тому я не мав до цієї події жодного стосунку.
Батьки не виховували в релігійному дусі. Мій батько був атеїстом, моя мама, швидше за все, була не практикуючою католичкою.
Я почав цікавитися релігією досить рано. Напевно, у років 12. Став читати. Але це були не пошуки Бога, абсолютно, а просто інтерес до релігії. І до сьогоднішнього дня я цікавлюся. Я багато читав, до речі, дуже уважно, зокрема і Старий, і Новий Завіти. І літературу, пов’язану з ісламом, буддизмом. Але ніякого пошуку Бога у мене немає. Ніщо мене до Бога так і не привело.
Були моменти в моєму житті дуже важкі, психологічно важкі, коли навіть хотілося встати на коліна і помолитися, але я цього ніколи не зроблю (хоча слово «ніколи» не слід вживати), тому що якщо я це зроблю, то я стану іншою людиною – це буду вже не я. Це буде якийсь інший чоловік.
Я вважаю себе атеїстом, хоча саме поняття «атеїст», в певній мірі, теж віра, тому що можеш говорити «я не вірю в існування Бога», але ти не можеш довести, що його немає, так само як і не можеш довести, що він є.
Тому, напевно, найправильніша позиція – сказати «я не знаю». Але все-таки, швидше за все, я себе вважаю атеїстом».
https://www.youtube.com/watch?v=sbsWIiv6aNk
https://www.youtube.com/watch?v=VLTNVy5FCKo
5. Далай-лама XIV, духовний лідер буддистів: «Я, мабуть, найбільший атеїст на Землі»
Релігійний лідер Тибету народився простим сільським хлопчиком. У 2 роки після ритуальних випробувань його визнали реінкарнацією попереднього Далай-лами – кажуть, побачивши його старі іграшки, дитя вигукнуло: «Це моє, це моє!». У 9 років юний король-чернець назавжди втік зі своєї країни, захопленої китайськими військами.
Подорослішавши, він став справжньою поп-зіркою, яка щороку збирає стадіони на свої лекції, лауреатом Нобелівської премії миру. Його сторінку у Фейсбуці читають 5 мільйонів людей, а статус про те, що релігійна етика – не адекватна реаліям сьогоднішнього дня, «лайкнули» і перепостили сотні тисяч фолловерів.
Лідер однієї зі світових релігій – атеїст? У християн релігія асоціюється насамперед з вірою в особистість Бога. Але серед традиційних релігій Сходу заперечення існування Бога – явище цілком звичайне. Буддизм, джайнізм, ряд шкіл йоги і адвайти, даосизм, конфуціанство, тощо називають нетеїстичними духовними шляхами. Буддизм не визнає навіть наявності душі, для нього «я» – ілюзія, а реальний лише потік змін, причин і наслідків. Слідом за Буддою, Далай-лама вчить, що, утвердившись в усвідомленні своєї істинної природи й ілюзорності «я», людина розлучається з бажаннями і знаходить свободу.
Далай-лама наполягає на єдності релігійних традицій, а не на перевазі власної. Для нього основа будь-якої релігії – не віра в того чи іншого бога, а доброта і співчуття до людей. Далай-лама закликає нічого не приймати на віру, з цікавістю стежити за науковими відкриттями і технічними новинками, схвалює клонування й іронічно допускає, що, коли вчені винайдуть штучну свідомість, він, можливо, переродиться в комп’ютері.
«Реальність така, що в сучасних релігіях етика стала приземленою і не є більше адекватною. І тому я все більше переконуюся, що настав час знайти спосіб роздумувати про духовне і моральне поза релігією взагалі» (з книги «За межами релігії: Етика для єдиного світу»)
«Єдиним справжнім виміром будь-якої істинної релігії є добре людське серце» (Далай-лама XIV)
Підготувала Лідія Батіг
За матеріалами: http://www.a-theism.com/2013/08/12.html, https://daily.afisha.ru/archive/vozduh/cinema/stiven-fray-bog-prosto-zlobnyy-egoistichnyy-manyak/, https://www.brainpickings.org/2015/11/06/alan-watts-swimming-headless/, http://pozneronline.ru/2016/07/16290/
Повязані записи
