Журналіст, дружина і мама трьох дітей Віта Якубовська 8 років проводить лекції на Курсі Передподружніх наук для наречених із Львівського деканату Львівської Архідієцезії РКЦ. Ексклюзивно Віта Якубовська розповіла про головних секретів міцних подруж.
Багато людей сприймають момент шлюбу, як прапорець на фінішній прямій, у той час, коли насправді це якраз початок шляху. Початок спільної праці над стосунками, у яких люди беруть на себе відповідальність одне за одного. І для того, щоб розповісти про це майбутнім подружжям, допомогти їм усвідомити ці та інші, не менш важливі речі, ми у Львівському деканаті створили такий курс і практикуємо його ось уже вісім років. До нас приходять пари з цілого львівського деканату. Священики хочуть, щоб про родину майбутнім подружжям говорили також і світські люди, бо вважають, що тут є більша сила переконання. Адже ми поєднуємо свій професійний досвід з особистим. Кожна лекція на курсі – це зустріч з іншим фахівцем. Сімейні консультанти, консультанти із методів розпізнавання плідності, психологи, спеціалісти від канонічного права, лікарі, священики, які працюють із сім’ями. І таким чином ми намагаємося закласти підвалини міцного шлюбу, в якому люди будуть готові працювати над стосунками, будуть разом рости, дозрівати, стануть відповідальними батьками і щасливим подружжям.
Молода сім’я потребує позитивної підтримки від найближчого оточення. А у нас, як не парадоксально, всі хочуть щоб син одружився/дочка вийшла заміж, а відразу після одруження починають інтенсивно “сприяти”, щоб ця сім’я проіснувала недовго. Тому, ми включили до курсу також зустріч із батьками наречених. Адже було б непогано, щоб вони почули певні речі з чужих вуст і подивилися на добре відомі їм ситуації, але під іншим кутом. Отже, ми говоримо їм про те, що вони, як батьки, вже виконали свій обов’язок – виховали дітей і прийшов час їх відпустити і перерізати нарешті ту символічну “пуповину”, а також і про те, що виховання внуків не належить до їхніх обов’язків. І хоча для батьків ця зустріч не є обов’язковою, бо дехто живе далеко чи перебуває закордоном, але ще ніхто ніколи не пошкодував, що привів своїх батьків та й самі батьки зазвичай також дуже задоволені. Вони виходять із нашої зустрічі близькі до розуміння того, що від їхньої зрілості та мудрості залежить чи подружжя їхніх дітей вистоїть у важкі часи.
А поки ви ще не прийшли до нас на курс, але вже може перебуваєте на етапі роздумів і пошуків, то дозвольте поділитися із вами кількома, як тепер кажуть лайфхаками, як збудувати міцні стосунки у подружжі:
1.Закоханість прекрасна, але не варто у цьому стані одружуватися.
Трапляється спостерігати картину, коли до шлюбу готуються наречені, що перебувають на піку своєї закоханості. Цей стан насправді прекрасний. Дуже приємно спостерігати за такими парами. Але життєвий досвід і практика праці з сімейними парами показує, що люди, які одружилися у такому стані, абсолютно один одного “не бачили”. Бачили себе у тих відносинах, свій стан закоханості, у якому дуже приємно перебувати, відчуття піднесеності, але теж нереальності та певної ізоляції. Це хороший етап, потрібно його пережити, щоб рухатися далі, але не потрібно в такий момент одружуватися і потім намагатися штучно його продовжувати. Важливо зрозуміти, що закоханість це не те саме, що кохання, а кохання це не почуття, а рішення щодня підтверджувати свій вибір. Доброму подружжю передує якісний період зустрічання. Це означає, що парі не варто замикатися на собі. Треба зустрічатися з друзями, ходити до рідних, брати участь у різних урочистостях, святах, поїздках за місто із знайомими. Це дозволяє побачити, як людина поводиться з друзями, а як друзі ставляться до неї, які у неї відносини із родичами, які стосунки з алкоголем та їжею – важливо все. Кажуть, що до одруження очі мають бути широко відкритими, а після – одне варто примружити. Тому період зустрічання має проходити із широко відкритими очима, нашорошеними вухами і у розмовах про все на світі.
- Для того, щоб сім’я жила довго і щасливо потрібно працювати над стосунками.
Не можна тільки брати і користуватися. Тому що вся ца ейфорія, все те, що вони накопичили за час зустрічання, має здатність вичерпуватися. Воно ще звісно якийсь час буде їх тримати на плаву. Але настане теж і час побутової рутини, що нормально і закономірно, і цього не треба боятися. Треба просто постійно вкладати у відносини, щоб рутина їх не “з’їла”. Люди починають жити разом до одруження, бо їх начебто хвилює чи зійдуться вони у побуті і через це, не накопичивши відповідного ресурсу, той побут їх передчасно втомлює; інші пари хвилюються чи будуть сумісні сексуально, не турбуючись про те чи вони збудували під цю сумісність правильний фундамент. А насправді єдине, про що варто було турбуватися весь цей час – чи вміє пара розмовляти із собою, чи вміє себе слухати і чути, чи достатня між ними довіра, рівень прийняття. Ось чого треба насправді вчитися у стосунках і над чим працювати, а все інше поступово прийде – і побут налагодиться, і близькість.
- Чим більше ми один про одного знаємо, тим свідомішим буде наш вибір
Закоханість – це емоція, а кохання – це вибір. Звучить не дуже романтично. Але закоханість це час, коли мозок обмежує доступ інформації про об’єкт наших почуттів. Допускає лише позитивне, хороше, найкраще. Все інше залишається в тіні. Кохання ж бачить людину такою, яка вона є насправді. Тому що кохання, як я вже говорила це вибір. Чим більше ми про людину знаємо, тим свідоміший вибір і тим легше нам той вибір підтверджувати. Люди, які беруть шлюб, декларують, що усе життя будуть іти разом. Це не просто якась закарлючка в документі. Який можна буде замінити на новий, коли щось піде не так і отримати свіженький, новенький, без всіх тих штампів. Тому є моменти коли люди мають бути свідомими того, що вони роблять вибір на ціле життя. І відповідальніше ставитися до цього вибору, адже це назавжди. Зробити правильний вибір допомагає взаємна чесність та щирість. Люди, які хочуть мати тривалі стосунки, повинні мати відвагу бути щирими і чесними одне з одним. Не намагатися вдавати із себе когось ким не є, щоб подати себе у кращому світлі. Ця правда про іншу людину допомагає нам у скрутні часи залишатися поруч із нею.
- Сім’я це місце любові та прийняття
Спокуса все кинути і втекти буде з’являтися час від часу, адже траплятимуться кризи, проблеми, труднощі.Та якщо люди, які одружилися добре одне одного знають, одне одному довіряють, вміють одне одного приймати, співчувати, пробачати, тоді всі кризи вони здолають, як переможці.
І ми вчимо їх як давати раду з емоціями, як вирішувати конфлікти конструктивно, як не створювати проблем там, де їх немає. Сім’я це місце любові, прийняття і прощення. Це треба пам’ятати і вчитися взаємодіяти так, щоб вона завжди залишалася таким місцем.
- Спершу ми подружжя, а вже потім – батьки.
Все частіше трапляється, що люди стають батьками швидше, ніж навчилися бути чоловіком та дружиною. І це батьківство їх поглинає настільки, що вони забувають будувати свої стосунки, як чоловік та дружина. Не розвивають цієї сфери. Занедбують одне одного, свої потреби, як подружжя. Не знаходять часу та можливостей побути лише вдвох, приділити собі взаємно увагу, не вкладають у свої стосунки, а лише в дітей, а тим часом діти ростуть і покидають батьківський дім. І залишають у ньому двох чужих собі людей, у яких із спільного лише турбота про дітей, а у всьому іншому вони собі чужі. Щоб так не сталося, то варто все ж пам’ятати, що в першу чергу ми чоловік та дружина, а вже тоді батьки і тоді все буде на своїх місцях.
- Щоб почати нові стосунки, не обов’язково шукати нову людину.
Психотерапевт Естер Перель у одній із своїх лекцій говорить про те, що люди, які вміють аналізувати свої вчинки, визнавати помилки, робити висновки і рухатися далі, не мусять шукати когось іншого, щоб спробувати ще раз збудувати щасливу сім’ю. Вони можуть зробити це із тією самою людиною і це буде значно ефективніше. Варто викорінювати у собі погану звичку жити з претензіями та нездійсненними очікуваннями споживачів послуг, які самі не знають чого хочуть, але знають, що їм щось належиться і почати жити як люди, котрі дають любов, увагу, тепло і турботу, розуміння та прийняття і з часом все це почне повертатися до нас. Треба зрозуміти нарешті, чого ми хочемо і чого очікуємо, навчитися це озвучувати і припинити чекати, що наш чоловік/дружина самі здогадаються. Отже, якщо люди будуть робити правильні висновки із своїх невдач у стосунках, то не буде потреби щоразу починати все з початку з новою людиною – вистарчить спробувати ще раз із тою самою.Хочеться зацитувати св. Павла: «Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві, і місця дияволові не давайте!» (Еф 4, 26-27)/
Підсумовуючи, хочеться зазначити, що християнські подружжя мають одну велику перевагу – у них є дуже потужний Союзник, який дав подружжям своє благословення. Запросивши Бога у свою сім’ю, маємо унікальну можливість черпати у Ньому силу, щоб будувати свої відносини щасливими і здоровими. Це Господь дає нам нову перспективу погляду на стосунки чоловіка і дружини, батьків та дітей. Тому спільна молитва подружжя та спільна участь в недільній Літургії це фундамент сім’ї. Варто практикувати свою віру спільно та переказувати християнські цінності своїм дітям, адже дати дітям Бога – це найкраще, що ми можемо для них зробити.
Як стати учасником передподружніх курсів у Львівському деканаті Львівської архідієцезії РКЦ?
Наразі зустрічі відбуваються двічі на тиждень. Вівторки і п’ятниці зазвичай. Переважно ми приймаємо римо-католицькі пари Львівського деканату. Але якщо хтось просто хоче прийти прослухати курс додатково, то це також можливо. Однак потрібно зголоситися до священика. Опікується курсом о. Анатолій Русін, вікарій митрополичої базиліки. Розклад, можна побачити і на сайті Львівської Латинської Катедри РКЦ, і при вході до самого храму.
Підготувала Оксана Бабенко
Повязані записи
