Продовжуємо знайомити Вас із сакральними спорудами Львова. Сьогодні пропонуємо 7 фактів про греко-католицький храм Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ (вул. Личаківська, 175).
1. Про будівництво цього храму почали говорити ще у червні 1914 року. Щоб збудувати щось особливе, після Першої Світової війни оголосили конкурс проектів. У ньому брало участь немало відомих польських архітекторів, але журі одноголосно відкинуло всі пропозиції. Тому за основу взяли проект Адольфа Шишко-Богуша, який суттєво доопрацював Тадеуш Обмінський. Будували храм у 1931-1934 рр. як костьол для мешканців Личакова. Присвятили його Остробрамській іконі Божої Матері, яка зберігається у Вільнюсі й шанується як католиками, так і православними.
2. Головний корпус храму створений у формі ранньохристиянської базиліки. До входу в нього ведуть монументальні сходи палацового типу, якими нині ніхто не користується, адже в радянський період вони опинилися між двома автомобільними дорогами.
3. Незвичною для архітектури Львова є дзвіниця заввишки до 60 метрів, збудована на зразок флорентійських кампаніл* IX-Х ст. У 1936 році для неї відлили два дзвони, менший з яких важив 1900 кг, а більший – 3100 кг. Вони, як і внутрішнє оздоблення храму, не збереглися.
4. У 1934 році збудований храм передали під опіку отців ордену св. Франциска Салезького. Цікаво, що активну участь у функціонуванні цього товариства брав митрополит Андрей Шептицький. Вони взялися за розбудову монастирського комплексу. Зокрема, почали будівництво монастирського будинку із бурсою та ремісничою школою для безхатьків та проблемних дітей. Завершити його не дав початок другої Світової війни.
5. У 1941 році храм було пошкоджено німецькою бомбою. Але німці провели ремонтні роботи й відновили богослужіння. А ксьондз Юзеф Ненцек вислав первісне оснащення храму за межі Львова до літа 1946 року. Після низки подорожей сьогодні воно опинилося в нижчій духовній семінарії салезіян у Маршалках, а образ головного вівтаря – у костелі Найсвятішого Серця Ісусового у Вроцлаві.
6. Після другої Світової війни радянська влада перетворила храм на книгосховище. Так він використовувався майже до проголошення незалежності.
7. Нині це греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці, якою опікуються монахи-салезіяни візантійського обряду. Біля храму прибудовано дім Дитячо-юнацького молодіжного центру «Ораторія» святого Домініка Савіо і Катехитична школа.
*Кампаніла – дзвіниця в італійській архітектурі доби Середньовіччя і Ренесансу. За плануванням є квадратною або круглою в основі. Зазвичай стоїть окремо від основної будівлі храму. Вважається, що вона має спільне коріння з середньовічними міськими баштами зі дзвонами. Найвідомішою кампанілою у світі є Пізанська башта.
Джерело: tvoemisto.tv
Повязані записи
