Перебуваючи на міжнародній зустрічі в Римі, сестри бенедиктинки з України поділилися досвідом того, як повномасштабне вторгнення змінило їхнє чернече життя. Абатиса Клара Свідерська та сестра Марія Кухарик розповіли ватиканським медіа про трансформацію служіння, незмінний ритм молитви під обстрілами та особливу місію — повернення на Батьківщину пам’яті про блаженну Матір Колумбу Ґабрієль.
Відповідаючи на запитання про те, як війна вплинула на їхню контемплятивну (споглядальну) спільноту, сестри зазначили, що в час випробувань головним проявом їхньої євангелізації стала гостинність. У перші дні великої війни новий монастир у Львові, який ще навіть не мав достатньої кількості ліжок, відкрив двері для вимушених переселенців.
Одночасно під його дахом знайшли прихисток близько 150 людей, серед яких було 50 дітей. Попри життя в тісняві, сестри ні на день не припиняли молитися, сходячи разом із людьми до підвалів під час тривог. Саме цей незмінний бенедиктинський ритм щоденної молитви став опорою та джерелом внутрішнього спокою як для самих черниць, так і для біженців, багато з яких слухали церковні відправи вперше в житті.
За роки повномасштабної війни фокус служіння бенедиктинок суттєво трансформувався і тепер зосереджений на духовній реабілітації. Сьогодні у львівському монастирі (в Солонці) сестри проводять реколекції для матерів, які втратили синів на фронті, а спільнота в Житомирі допомагає психологічно відновитися дітям.
До монастирів також постійно звертаються військові та ветерани, які шукають зцілення від глибоких душевних ран. За словами черниць, їхня власна молитва теж змінилася: стародавні псалми про вигнання чи благання про порятунок тепер промовляються крізь призму особистого болю, адже рідні сестер воюють, гинуть на фронті або переживають жахи окупації.
Важливою частиною візиту українок до Рима стало паломництво до гробу їхньої попередниці — львівської абатиси кінця XIX – початку XX століття, блаженної Колумби Ґабрієль. Через непорозуміння з тогочасною місцевою церковною ієрархією вона була несправедливо усунута та відправлена до Італії, де всупереч обставинам відкрила нове покликання і заснувала Згромадження Бенедиктинок Милосердя. Сестри зустрілися з нинішнім керівництвом згромадження та отримали для України частку мощей блаженної напередодні 100-літнього ювілею з дня її упокоєння, який відзначатимуть 24 вересня.
Постать матері Колумби є надзвичайно актуальною для сучасної України. Замість того, щоб замкнутися у гіркоті через людську несправедливість, вона присвятила себе допомозі біженцям та сиротам під час Першої світової війни та руйнівних землетрусів в Італії. Для українських бенедиктинок вона залишається прикладом незламної сили духу та міцної віри, пам’ять про яку вони прагнуть відродити на рідній землі.
Більше про Матір Колумбу можна дізнатися з нашого матеріалу: «Чорна вівця» зі Львова: розмова з с. Марією Кухарик OSB про біографію блаж. Колумби Ґабріель
Також варто нагадати, що 24 вересня 2026 року в бенедиктинському монастирі святого Йосипа в Солонці біля Львова відзначать 100 років із дня відходу до вічності блаженної Матері Колумби Ґабріель. Більше про прийдешній захід у нашому матеріалі: 100 років у Небі: бенедиктинки запрошують вшанувати пам’ять знаної львівської абатиси.
Про сам монастир в Солонці, що біля Львова, та служіння бенедиктинок в Україні читайте в нашому матеріалі: Ordo et Pax: львівський монастир бенедиктинок – традиція, що не боїться викликів.
Головне фото: с. Марія Кухарик OSB з Папою Левом XIV.
За матеріалами Vatican News
Повязані записи
