Уточнено час перепоховання Марії Федак у Львові

Стало відомо уточнену інформацію про час поховання та прощання з діячкою українського жіночого руху Марією Федак (Січинською). Чин прощання відбудеться у п’ятницю, 18 вересня, і розпочнеться о 12:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла.

Звертаємо увагу, що час початку змінено з раніше анонсованої 14:00.

Як повідомляє пресслужба ЛМР, останки Марії Федак, які ексгумували 10 вересня у Люксембурзі, спочинуть на полі №49 Личаківського цвинтаря — поруч із могилою її чоловіка, відомого галицького адвоката і мецената Степана Федака.

Марія Федак (Січинська)

Детальний розклад заходів 18 вересня:

  • 12:00 — Чин прощання у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла (вул. Театральна, 11).

  • 12:40 — загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

  • 13:00 — перепоховання на Личаківському цвинтарі (вул. Мечникова, 33).

Марія Федак є матір’ю дружин двох провідників ОУН — Євгена Коновальця й Андрія Мельника. За словами заступника директора музею-заповідника «Личаківський цвинтар» Павла Богайчика, її повернення до Львова — це ще один важливий крок у відновленні історичної справедливості.

«Марія Федак похована була в Люксембурзі на цвинтарі разом зі своєю дочкою Софією та Андрієм Мельником. Андрія і Софію Мельник уже перепоховали на Національному військовому кладовищі, а зараз відбувається процес перепоховання Марії Федак. Це важливо, тому що Україна нарешті почала повертати з-за кордону визначних історичних діячів, які мали великий вплив на розвиток країни. Тож визначні українці будуть спочивати в українській землі», — зазначив Павло Богайчик.

Довідка: Марія Федак народилася 1874 року на Тернопільщині. Вона була активною учасницею жіночого просвітницького руху Галичини, належала до керівництва спілки «Труд», займалася благодійністю та підтримувала заарештовану студентську молодь. Під час Другої світової війни родина емігрувала на Захід, рятуючись від радянських репресій. Останні роки життя провела в Люксембурзі, де й була похована на міському цвинтарі Боневуа.

Також читайте: Степан Бандера про релігію, християнство та Церкву

Володимир Оверко: Чого може навчити Іван Франко майбутніх священників?

«Той самий ворог»: на Львівщині відбулося перепоховання жертв радянських репресій