1 червня 2020 року, у День захисту дітей, Митрополит Київський і всієї України Епіфаній вказав на важливі аспекти піклування та любові до дітей:
“Діти – це Божий дар і благословення, велика радість і втіха, щастя та справжній скарб. Бог через дитину дарує батькам не лише продовження їхнього роду, а насамперед, можливість проявити батьківську любов, ніжність, особливу радість піклування, а в особі дитини – чистоту, безпосередність, довіру, щирість і безмежну можливість зростання та прояву талантів. І сьогоднішній День захисту дітей – гарний привід ще раз згадати про це.
Найкращий приклад того, як потрібно ставитися до дітей, подав нам сам Господь Ісус Христос. Про це у Священному Писанні читаємо: «Приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них; ученики ж не допускали тих, що приносили. Побачивши те, Ісус обурився і сказав їм: дозволяйте дітям приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже. Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитина, той не ввійде в нього. І, обнявши їх, покладав руки на них і благословляв їх» (Мк. 10: 13 – 16).
Діти потребують особливої підтримки. І ми маємо завжди бути поруч, обіймати їх, як робив це Спаситель, даючи їм відчуття захисту, єднання, довіри й любові. Обійняти дитину – це дати їй відчути, що вона не сама, дати їй опору, розраду й пораду, захистити та убезпечити її, заспокоїти. Пригорнути дитину – це подарувати їй часточку себе, свого часу, доторкнутися до її серця та дослухатися: а раптом щось її хвилює? Обійняти дитину, виявити цим свою небайдужість – це завжди корисніше, аніж залишити її сам-на-сам із телефоном, телевізором чи комп’ютером, змусивши її шукати підтримку деінде. Обійняти дитину – це спрямувати її на правильний шлях, передати їй свій досвід, благословити її, навчити любити. А це можна зробити, показавши власним прикладом, як вчив нас Ісус Христос.
Але діти багато чому можуть навчити і дорослих. Як маленька дитина довіряє своїм батькам, так і доросла людина має довіряти своєму Небесному Отцеві та не розчаровуватись, якщо щось складається не так, як вона хоче; має бути певною, що Господь все робить для її блага, треба тільки довіритись Йому. У дітей дорослі можуть повчитися допитливості та наполегливості: «Просіть, і дасться вам, шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам, бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, хто стукає, тому відчиняють» (Лк. 11: 9 – 10). Діти показують, що життя – це все навколо, і воно прекрасне, а також як можна радіти вже звичним для нас речам. А найголовніше – дитина щиросердно вірить. А як вона молиться! Дитяча молитва – прекрасна у своїй простоті, чистоті та світлі, яке лине від самого дитячого серця.
Ось чому діти є такими важливими для Господа нашого Ісуса Христа. І саме тому Він ставить нам, дорослим, їх у приклад: «Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитина, той не ввійде в нього» (Мк. 10: 15). Як дитина, коли ненароком впаде або пораниться з необережності, шукає втіхи й допомоги у своїх батьків, – так і ми маємо завжди шукати підтримки у Отця Небесного, бо всі ми – Його діти. І Він завжди як люблячий Батько з обіймами поспішить назустріч Своїм дітям, лишень побачить їх здаля… Пам’ятаймо про це.
А сьогодні, в День захисту дітей, з особливим благоговінням молимося за всіх дітей – нехай Господь оберігає їх та спрямовує на правильний шлях. З Божою допомогою будемо робити все від нас залежне, аби їхнє дитинство було безпечним та радісним. А ми, в свою чергу, будемо знайомити дітей ближче з Богом, їхнім Небесним Отцем, що завжди поряд із ними і підтримує їх у будь-якій ситуації. Наша Церква завжди відкрита для всіх!”
Повязані записи
