У нашому духовному житті виникає чимало запитань: кому можна послужити? кому можна зробити діло милосердя? Пригадуємо Ісуса Христа, який під час Свого перебування на землі, виліковував недужих, зціляв фізично і духовно, дарував любов. Приклад Христа є зразком для кожного християнина, планом, як виявляти милосердя до свого ближнього. Не так давно у Львівській духовній семінарії Святого Духа УГКЦ з’явилась ініціатива «Не викидай – поділися». Про саму ініціативу і те, як здійснювати діла добра, бути милосердним, говоримо із братом Орестом Апостолюком, головою екологічної секції братства «Введення в Храм Пресвятої Богородиці», яке діє в Львівській Духовній Семінарії Святого Духа УГКЦ.
- Оресте, розкажи, чому, власне, ти вирішив займатися екологією?
Кожна людина має від Бога таланти, задані їй від народження. Також людина зростає, формується і виховується в певних умовах, в певній сім’ї. І все це формує її, плекає цінності і вподобання. Кожна людина має те, що їй подобається.
Я зрозумів, що мені подобається бережне ставлення до ресурсів, чим я і займаюся. Це опіка над нашим навколишнім середовищем, яке дане нам Богом.
Я цим зацікавився ще з дитинства.
- Чому ти започаткував акцію, екоініціативу «Не викидай – поділися»?
Я почав думати про це ще на першому курсі навчання в семінарії, коли замислився над тим, чим я живу. Ідея «Не викидай – поділися» виникла тоді, коли я побачив, що їжа приготовлена для семінарійної спільноти залишалася після спільної трапези. Щоб її не викидати, мені майнула ідея, думка, яка спонукала до питання: «А що робити з їжою?». Ідея збирати і давати тому, хто не має. Ця акція – має екологічний вимір. Їжа для людини! Голодного нагодувати – це діло милосердя.
- Хто надихає тебе у цій справі?
Я читаю різні екологічні ідеї в Інтернеті – вони креативні. Багато хто робить чимало доброго за допомогою простих речей. Це стало поштовхом втілити цю ідею.
- Чому для тебе важливе соціальне служіння?
Соціальне служіння….На мою думку, людина, яка має щось в надлишку, може поділитися з тим, хто цього не має. Таким чином створюється баланс. Той, хто має, творить діло милосердя, а той, хто приймає, насичується фізично і духовно, адже отримує окрім їжі – Любов.
- Які люди найчастіше приходять поїсти?
Ті, що приходять поїсти це 5-10 % безпритульних, інші це – малозабезпечені люди, пенсіонери і ті і інші. Хоч приходять люди, які користуються нашою добротою.
- Хто може долучитися до такої ініціативи?
Долучитися може кожен. Нам потрібна допомога. Кожен може прийти і роздати їжу. Хто хоче може долучитися матеріально, адже ми окрім їжі, що приносимо з семінарії, докуповуємо ще якісь продукти, аби отримати повноцінні порції.
- Чи під час цієї ініціативи ви говорите з людьми про Бога? Чи катехизуєте їх?
- Коли роздаємо їжу, читаємо Святе Письмо. Ми віримо, що під час читання Святого Письма люди змінюються, адже Слово Боже дієве. Люди дивуються, що ми їх приймаємо, любимо і розуміємо . Хтось приходить, аби поговорити і ми їх вислуховуємо.
Мені подобається ця праця, адже ми можемо послужити Богу, послужити людям. Це поклик серця. Цим я служу.
Підготував брат Володимир Іванів, семінарист Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ
Світлини – з Фейсбук-сторінки брата Ореста Апостолюка
Повязані записи
