У Посланні до Ефесян апостол Павло говорить: «Жінки нехай коряться своїм чоловікам, як Господеві» (Еф.5,22). А кількома рядками нижче ми читаємо: «А дружина нехай боїться свого чоловіка». Що означає коритися чоловікові? Про який страх говорить апостол Павло? На ці та інші питання відповідає ліценціат біблійного богослов‘я брат Степан Тхорик (УГКЦ):
«А ви знали про те, що у Біблії, коли йде мова про стосунки між чоловіком і жінкою, жінці наказується слухатися чоловіка і боятися його. Так, саме цього навчає апостол Павло. Мова йде про наступні вірші: «Жінки нехай коряться своїм чоловікам, як Господеві» (Еф.5,22). «А як Церква кориться Христові, так у всьому й жінки – своїм чоловікам» (Еф.5,24). «А жінка нехай боїться свого чоловіка» (Еф.5,33). Чи справді апостол має на увазі щось таке дивне? Пам’ятайте про те, що золоте правило читання і розуміння Біблії – це увага на контекст. Тож, який контекст у цьому біблійному уривку? У Посланні до Ефесян апостол Павло робить порівняння між стосунками чоловіка і жінки, та між стосунками Христа і Церкви. Підкреслюю, що йдеться не про стосунки Христа до будівлі, але до Церкви, в значенні людей. Оскільки мова йде про ось таке порівняння, то давайте подивимося, як саме апостол Павло бачить любов між Христом і Церквою. Христос безмежно любить Церкву. Він є її головою, тобто лідером, а не диктатором, який використовує її в своїх цілях. Він є добрим лідером, який турбується про неї, який гріє її, який годує її, який веде її до щастя, який веде її до спасіння. Христос настільки любить Церкву, що не шкодує віддати за неї своє життя на хресті. Церква у свою чергу також любить Христа, і, як говорить апостол Павло, підкоряється Йому. Ще б пак, а в чому проблема? Чому не підкорятися тому, який тебе безмежно любить, який всім серцем бажає для тебе щастя, який піклується про тебе, який готовий віддати за тебе своє життя.
Тепер спробуймо перенести цю модель відносин любові Христа до Церкви на відносини між чоловіком і жінкою. Так, справді, апостол Павло, звертаючись до жінок, каже підкорятися своїм чоловікам. Але зверніть увагу на те, що він каже чоловікам: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву» (Еф.5,25). Любіть свою жінку так постійно і непохитно, як Христос. Піклуйтеся про неї, годуйте її, ведіть її до щастя так, як Христос робить з Церквою. Чоловіки, любіть своїх жінок, бо любити – це дарувати себе іншому заради його добра.
Чи підкорилася б жінка чоловікові, який всіма силами старається зробити її щасливою, який піклується про неї, який годує її, який готовий віддати за неї своє життя? Ну, з цим все ясно. Але ми ще не сказали про те, що «жінка нехай боїться свого чоловіка». Але про який страх говориться саме тут? Ми говоримо в контексті порівняння стосунків між Христом і Церквою, чоловіком і жінкою. У Біблії, коли йдеться про любов людини і Бога, любов і страх дуже тісно переплітаються. У Біблії ви можете знайти численні заклики боятися Бога, страхатися Його, але не в значенні, як якогось кровожерливого монстра в темну ніч. Ні. У стосунках між праведником і Богом боятися – це поважати, шанувати, боятися завдати болю, боятися зрадити, боятися зробити прикрість. Саме до такого страху закликає жінок апостол Павло щодо їхніх чоловіків. Він закликає до цієї пошани, до поваги, до страху зрадити, до страху завдати болю. У сучасніших перекладах ви зустрінете у такому контексті: «Жінка нехай поважає чоловіка» (Еф.5,33). Саме до такої серйозної, глибокої і справжньої любові закликає апостол Павло, а не до рабського послуху чи панічного страху. Я дуже радий, що саме ці рядки стали частиною Таїнства вінчання, і що саме ці слова лунають у таку важливу мить в історії двох закоханих».
Підготувала Юліана Лавриш
За матеріалами відеоблогу на Youtube-каналі Біблія
Повязані записи
