У січні цього року часопис «Патріярхат» востаннє вийшов у друкованому вигляді та повністю перейшов у електронний формат. Тепер всі нові матеріали будуть з’являтись на сайті. Журнал залишався найстарішим виданням УГКЦ, яке виходило безперервно від 1967 року.
Повідомлення про це з’явилося на сторінці часопису у Facebook.
«500 випуск журналу Патріярхат — йде в друк. Це останній друкований випуск часопису і перший, що відразу і повністю є на оновленому сайті Патріярхату (patriyarkhat.org.ua). Запрошуємо читачів завітати на наш сайт за повним випуском 500 номеру журналу о 21.00 годині в неділю 28.01.2024. Дякуємо, що ви є з нами. Продовжуємо працювати для вас в онлайн форматі», — йдеться у повідомленні.
Перший номер часопису побачив світ у травні 1967 року в США. Впродовж 10-ти років журнал виходив під назвою «За Патріярхат». У 1977 році назву журналу змінено на «Патріярхат». Тоді ж редакцію перенесли до Нью-Йорка. У 2002 році редакцію видання перемістили до Львова.
«Попри те, що сайт продовжить своє існування, без сумніву, в минуле відійшла ціла епоха», — відреагував на зміни у пості на своїй фейсбук-сторінці Анатолій Бабинський, головний редактор часопису з 2009 до 2018 року.
За його словами, «від початку свого існування «Патріярхат» не боявся підіймати гострих і полемічних тем». «Це певною мірою навіть було його “фішкою”. Цим він відрізнявся від “офіціозів”, оскільки завжди зберігав свою автономність. Він був дітищем мирянського середовища, ініціативою “знизу”, що й забезпечувало йому цю незалежність».
Анатолій Бабинський відзначив, що «до сьогодні «Патріярхат» залишався найстарішим виданням УГКЦ, яке виходило безперервно від 1967 року». «Є, звісно, ще “Місіонар”, але його видання було перерване у 1944 і відновлене лише у 1992 році. Для багатьох зникнення друкованої версії “Патріярхату” є справжньою втратою. Проте цей крок нинішньої редакції під проводом Volodymyr Moroz, а також видавця – Українського патріархального товариства в США є цілком виправданим».
Своєю чергою теперішній редактор видання Володимир Мороз в коментарі до оголошення про зміни, зазначив, що «паперових двомісячників не буде». «Такі часи настали. Війна розкидала читачів світами, але вони нас шукають, і ми не можемо не йти їм на зустріч. Папір у ЗМІ загалом відходить. ЗМІ змушені бути чутливими до вимог часу і трансформуватися. Для поціновувачів паперу ми зробили опцію друку в PDF».
За його словами, працівники редакції обрали як пріоритет — «онлайн доступність, зручність пошуку інформації, зручність контакту, зручність опції “стати автором”». «Аналітичний напрям зберігаємо і навіть робимо ще пріоритетнішим Ми не можемо дозволяти собі бути такими повільними, як 20, 10 чи й 5 років тому. Онлайн архів журналу стає все повнішим, бо у нас там всього не було. Тепер буде, і навіть з ілюстраціями. Роботи купа».
Повязані записи
