17 червня Католицька церква вшановує святого Альберта Хмельовського – святого, чий нелегкий життєвий шлях проліг також і через Львів, привівши до заснування монашого згромадження, присвяченого служінню тим, хто в потребі.
Про це розповідає сайт РКЦ.
Альберт Хмельовський (в хрещенні Адам-Бернард-Іларій) народився в бідній родині; в юному віці втратив батька й матір, навчався в Санкт-Петербурзі, а згодом в Пулавах (Польща). Брав участь у Січневому повстанні 1863 року, унаслідок поранення втратив ногу; потрапив у полон, зміг втекти і вихати до Парижа – а в 1865 року повернувся до Варшави. Тут розпочав художні студії, які продовжив у Мюнхені. Часто бував серед видатних художників і брав участь у виставках у Польщі.
Альберт Хмельовський відомий як автор знакового полотна «Ecce Homo», створеного 1880 року; її насписання стало переламним моментом його життя. Після нього він покинув художнє мистецтво і приєднався до Товариства Ісусового в монастирі у Старому Селі під Львовом. Проте пробув там недовго – у нього розвинулася депресія та нервові розлади, і майже рік він лікувався в лічниці на Кульпаркові. У січні 1882 року поїхав на Поділля до свого молодшого брата Станіслава. У той час, зазначають в РКЦ, «багато подорожував, їздив Поділлям, був на Волині і Підляшші. Саме тоді зблизився з францисканцями, зокрема з отцем Леопольдом Погожельським із Шаргорода (Вінницька область), із яким мав багато духовних розмов. 1884 року перебрався до Кракова, де присвятив себе справам милосердя, піклуванню про бідних і безпритульних. Він хотів бути не для них, а одним із них, тому оселився в котельні разом із бездомними».
1887 року став монахом під іменем Альберт, а вже за рік, за згодою місцевого єпископа, довкола нього постало нове згромадження альбертинів. У 1891 року з’явилася його жіноча гілка. Основою життя в цих спільнотах був устав святого Франциска. Дотепер згромадження альбертинів спрямовує своє служіння на убогих і всіх, хто у потребі.
«Брат Альберт, як часто зверталися до святого, відкрив багато будинків для сиріт, немічних, людей похилого віку й невиліковно хворих. Знаходив безпритульним працю, щоб вони мали можливість себе утримати. Помер 25 грудня 1916 року. Канонізований 1986 року. Папа Йоан Павло ІІ присвятив святому Альберту п’єсу “Брат нашого Бога” й засвідчив, що мужність Хмельовського покинути улюблену справу заради покликання стала духовною опорою, коли такий крок довелося зробити йому самому», – розповідають в РКЦ.
Дізнайтеся більше про святого Альберта Хмельовського у публікаціях:
Святий Брат Альберт: від депресії до канонізації
Покинув кар’єру, щоб служити бездомним: 17 червня Церква вшановує пам’ять св. бр. Альберта
Фото: culture.pl
Повязані записи
