Для більшості церковних людей свято Богоявління асоціюється з особливим обрядом освячення води, з окропленням нею присутніх, а відтак і їхніх домівок. Який зміст цього церковного обряду і як його мають трактувати для себе сучасні християни?
Перш, ніж почати відповідати на ці запитання, слід дещо переорієнтувати свій спосіб сприйняття води і поглянути на неї не лише як на побутовий елемент (рідина для вмивання, напій тощо)
Достатньо лише переглянути один із багатьох наукових документальних фільмів про воду, щоб переконатися, що ми маємо справу з досить складним і навіть таємничим елементом нашого світу. От, наприклад – вода може бути носієм певної «інформації», мати «пам’ять», давати енергію тощо. Автори біблійних книг, звичайно ж, не оперували подібними термінами і не опиралися на наукові дані, однак на інтуїтивному рівні вони розуміли, що вода ховає у собі певну духовну реальність. Тому на сторінках Святого Письма матеріальні речі, такі як вода, вогонь, світло, хліб, олива, мають, окрім практичного, ще й символічний зміст, постають як певні знаки. Вода, крім засобу для вмивання, є також символом очищення, відродження, але іноді також і руйнування, смерті. Вино, крім того, що є напоєм, є символом радості і повноти життя. Олива, крім того, що є харчовим продуктом чи гігієнічним засобом, є символом благословення, примирення і зцілення. Для того, аби розуміти і належним чином трактувати літургійні обряди слід повернутися саме до цього біблійного символічного способу сприйняття матеріальних речей.
Усвідомлення значення створеного Богом світу
Обряд освячення води базується на спомині про подію хрещення Ісуса в Йордані. Згідно з біблійним розумінням вода – це головний і первісний елемент світу, вона підтримує життя на землі і неначе представляє цілий матеріальний світ. Тому християнська традиція сприймає подію входження Христа у води ріки Йордану, про яку розповідають євангелисти, як дуже важливий момент для людини і світу. Будучи безгрішним Христос приймає хрещення від Йоана і цим самим освячує воду, робить її водою очищення й примирення з Богом. Коли Христос виходив із води, сталося Богоявлення, нове спасенне об’явлення Бога людині (Мр. 1, 10). Саме тоді Дух Божий, що ширяв над водами (Бут. 1, 2), знову зробив воду, а з нею і цілий світ, тим, чим вони були створені. Вода – це важливий символ, один із багатьох, який Церква вживає для вираження Євангелія – Бог приходить у світ, бо любить його і хоче його спасти від загибелі і смерті. Щоб пояснити цю спасенну дійсність, святі отці вдаються до витонченої гри метафор: Син Божий, Який скидає зі себе одяг і входить у води Йордану показує цим жестом, що Він, ставши людиною, наче «скинув» зі себе пишний одяг божественної слави, для того, аби зодягнути людину в славу, гідність і велич, яка приготована для неї, згідно з Божим задумом. Таким чином освячення води означає відкуплення, спасіння матерії як такої і знаменує повернення світові його первісного змісту. Освячуючи воду, Церква прославляє Бога за Його любов до нас і наново усвідомлює реальність спасіння людини і світу.
Усвідомлення реальності свого хрещення
Чин освячення води історично виник з обряду хрещення. В освячену воду священик занурює (або за пізнішим і тепер більш поширеним звичаєм – окроплює) охрещуваного. З огляду на практику хрещення немовлят, для більшості з нас подія хрещення виходить за рамки нашої пам’яті. Це обряд в якому ми брали участь, однак не можемо розповісти про його пережиття, оскільки він мав місце у перші тижні чи місяці нашого земного життя. Але хоча й це наше народження в духовній купелі не закарбовується в нашій пам’яті, воно є основою нашого християнського буття. Тому ми потребуємо літургійних обрядів, які б раз у раз відроджували свідомість того, ким ми є. Прекрасною нагодою для цього і є йорданське водосвяття. Обряд освячення води – це нове усвідомлення того, що ми християни, «зроджені з води і Духа» для нового життя. Черпаючи воду, ми повертаємося до Джерела своєї віри.
Усвідомлення своєї місії у світі
Окроплення освяченою водою – це той особливий момент, якого чекають учасники святкового богослужіння. Однак зміст цього жесту – не в тому, щоб нас освіжити чи намочити на морозяному повітрі. Окроплення є символом поширення Божої благодаті і освячення на весь світ, на усі сфери нашого життя. Разом з тим воно є також і закликом до християнської місії – свідчити про Євангеліє в оновленому Ним світі. Спасенна подія Богоявління ставить перед християнином багато нових завдань і покладає на нього велику відповідальність. Причащаючись освяченої води, християнин набирається сил для здійснення важливого покликання – творити добро і справедливість на славу Божу.
Максим Тимо
Повязані записи
