Чи може молодь зміцнити свою віру в соцмережах? Що вона там шукає? І чи в онлайні можна зустрітися з Всевишнім?… На ці та чимало інших запитань намагалися знайти відповідь представники різних конфесій, деномінацій і релігійних громад Львова.
Адже в четвер, 14 листопада 2019 року, в Почесному Консульстві Ізраїлю (вул. Джерельна, 38) відбувся екуменічний круглий стіл-дискусія на тему: «Чи може існувати храм у соціальних мережах?». Крім того, на події були присутні студенти та семінаристи з різних навчальних закладів, які скористалися можливістю поставити запитання спікерам, а також поділитися своїми міркуваннями. Організатор події – редакція «Духовна велич Львова» та Єврейська релігійна громада прогресивного іудаїзму «Тейва».
Активно долучилися до участі у події студенти, а також викладачі духовних навчальних закладів. Зокрема Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ, Львівської православної богословської академії ПЦУ, Львівської духовної семінарії ПЦУ.
«Як на мене, то користь соцмереж полягає в тому, що я можу комунікувати і представляти Церкву тоді, коли мені зручно, і так, як мені зручно», – зауважив протоієрей Назарій Лозинський, декан богословського факультету Львівської православної богословської академії ПЦУ.
На його думку, соціальні мережі не є і не будуть платформою для проповідей: «Люди не читають довгих постів в соцмережах, а якщо хочуть щось дізнатися, то читають це на відповідних ресурсах. Однак завдяки ним можна зацікавити людей Церквою. Щоправда, соцмережі створюють ілюзію свободи, в якій ми часто можемо переступати межу. Тому не слід забувати, що там ми всі є публічними та представляємо не лише себе,
а й свою родину, організацію тощо».
«Насамперед соцмережі задумані, як місце зустрічі людей: вони просто ліквідовують відстань між ними й допомагають їм спілкуватися тощо», – стверджує ієромонах о. Юстин Бойко, синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ.
За його словами, соцмережі не варто відносити до чогось виключно доброго чи поганого, бо все залежить від того, як людина ними користується і з якою метою.
Референт Католицьких ЗМІ у Львівській Архідієцезії РКЦ о. Олександр Кусий запитав у залу, чи є хтось, хто не присутній сьогодні у соціальних мережах?. Відповідь залу була очікуваною – “немає”.
“З досвіду бачу, що є такі люди, яких можна зустріти тільки у соціальних мережах. І зокрема молодь. І у мережі дуже швидка, плинна інформація. Спілкуюся там з журналістами, але перш за все з молоддю, бо вона там є. У інших місцях її тяжко зустріти. У Інтернеті Церкви не може забракнути. І Церква використовує це як інформативний блок, але також як євангелізаційний у віртуальному світі. Мінуси у тому, що спілкування у соціальних мережах є обмеженим, бракує зустрічі живих людей і ніколи про це непотрібно забувати.Щоб не забракло цієї зустрічі, яка є реальною. Найважливіша подія відбувається у Таїнствах”. – наголосив о. Олександр.
Спікери заходу зауважили, в соцмережах користувачі, крім спілкування та пошуку інформації, постійно стикають з однією загрозою – фейками.
«Ми живемо в інформаційному шумі, де потрібно вміти виокремлювати голос правди. Зараз це мистецтво. Мені часом люди ставлять провокативне питання: «Якби Ісус Христос жив тепер, чи використовував би Інтернет, соцмережі?» Я переконаний, що використовував би, та й не лише він, а й інші духовні лідери. Так, це є засіб та інструмент, який доносить не лише правду, а й брехню. Тому мій меседж – вміти в цьому інформаційному шумі знайти зерно істини», – підкреслив митр. прот. Володимир Генсьор.
Равин релігійної громади прогресивного юдаїзму “Тейва” Сіва Файнерман у свою чергу підкреслив, що у всіх сферах життя ми перш за все маємо керуватися Істиною і завжди намагатися залишатися Людьми у найвищому сенсі цього слова. Адже ні для кого не є секретом, що соціальні мережі – це також простір фейків, агресії, взаємних образ і непрощення.
Саме тому спікери події наголошують: користувачам варто навчитися фільтрувати інформацію.
«Мене засмучує те, що в соцмережах бракує духовності. Людям потрібно навчитися слухати одне одного, а вони відразу там починають ображати іншу людину. Молодь так хоче привернути до себе увагу, що починає робити щось негуманне і навіть вважає це великою заслугою», – зауважила заступник почесного консула Держави Ізраїль у Західному регіоні України Адель Діанова.
Як розповів Мурат Сулейманов – імам Ісламського Культурного Центру імені Мухаммада Асада, в соцмережах варто дотримувати духовно-морального аспекту: «Є два чинники, які я особисто використовую, – це відповідальність за те, що я пишу, та нагадування про те, що можна комусь допомогти і зробити щось добре для себе та інших».
«Соцмережі – інструмент впливу: або впливаєш ти на когось своїм позитивом і хорошою інформацією, або впливають на тебе; тобто не можна поступити якось нейтрально чи бути поза межами цього. Тому питання залишається актуальним: як ми поступимо з тим, що вже маємо?» – закликає до роздумів Ярослав Федан.
Протоієрей Михайло Сивак, проректор православної богословської академії ПЦУ розповідає, що людей також турбує питання: «А як не «загубитися» в Інтернеті та соцмережах?!».
«Передусім варто мати духовний імунітет. Що це таке? Це батьківське виховання в сім’ї, бо сім’я – це перша школа виховання, в якій людина вчиться розрізняти добро і зло. Адже неможливо уникнути різних спокус, тому що де б людина не була, то завжди буде певна спокуса і виклик. Тож все залежить від людини. Якщо вона має такий духовний імунітет, то зможе відфільтрувати добро від зла, зокрема що їй сприймати, а також чому вірити, а чому ні. Насамперед, ця порада стосується батьків, які виховують своїх дітей», – розказує священнослужитель.
І згодом додає: «Крім отримання інформації, соцмережі – це засіб спілкування.
А спілкування в соцмережах – це реалізація бажання любити і ділитися. Проте людина в соцмережах повинна пам’ятати, вона мусить спілкувати там так само, як і в реальному світі, включати свій моральний чинник».
Керівник прес-служби Львівської єпархії УПЦ ієродиякон Філарет (Ольшанський) розповів, що на його думку, присутність у соціальних мережах – це також нагода для євангелізації. Наприклад, він монах і представник духовенства, також має акаунт у Facebook. Втім, диякон переконаний, що у всьому варто знати міру і зокрема зберігати у користуванні соціальними мережами здорову міру. Щоб це не стало певною пристрастю:
“Сторінка у Facebook дозволяє підтримувати контакт з тими людьми, які є на великій відстані. Я створив таку сторінку, і намагаюся її вести, не знаю наскільки вдало. Це дає змогу нести Слово духовне, зрозумілою мовою. Перекладаю з грецької. Тому використовувати соціальні мережі у напрямку просвітницької діяльності, духовної роботи і спілкування – це цілком можливо. Не можу відповісти, чи можуть бути віртуальні храми і каплиці. Думаю, бажання перенести реальний світ у віртуальний – це швидше хвороба нашого часу. Але з благоловення користуватися соціальними мережами звісно можна”, – переконаний ієродиякон Філарет. 
«Храм – це особливе місце Божої присутності. Соцмережі ніколи не замінять церкву, бо це є місце зустрічі з живим Богом. Вони є однією з доріг до храму, тому як й інші дороги в житті, ця дорога теж має різні виклики. Тож необхідно мати ціннісні орієнтири. Важливо, щоб людина мала ціль і знала, що вона шукає», – переконаний о. Юстин Бойко, синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ.
Підготувала Оксана Войтко
Фото автора
Повязані записи
