28 серпня християни східного обряду відзначають празник Успіння Пресвятої Богородиці. Цього дня завершується піст, що розпочався 14 серпня. Для нас цей празник асоціюється із своєрідним завершенням літа, а також із початком циклу Маріїних свят, що також будемо святкувати у вересні та жовтні. Варто зазначити, що саме цей празник містить глибоке богословське підґрунтя, однак ми, християни, не відмовляємось від певних стереотипів стосовно цього дня.
Свято смерті чи життя?
Дехто з християн може сказати, що відзначати день смерті зовсім не радісно. У нашому людському розумінні, якщо хтось відходить від нас, переставляючись до Вічності, це викликає сум, сльози, біль, але аж ніяк не торжество. Святі у своїх творах, роздумах над Божим правдами говорять про потрійне народження і життя людини. Через батьків людина народжується для життя земного і цього видимого світу. У Тайні Хрещення народжуємося для Бога і Церкви. Тілесна смерть стає для віруючої людини народженням до Царства Небесного, до щастя у спільноті любові з Отцем, Сином і Святим Духом. Отож відхід Богоматері є не святом смерті, а навпаки – торжеством життя. Успіння Богородиці – це славне завершення її земного життя і початок щасливої вічності. Тому ми не називаємо свято смерть Богородиці чи похорон Богородиці, а Успіння. Божа Матір уснула, таким чином поєднуючи земне і небесне. У цьому святі Марія стає для нас прикладом доброго, правильного життя, дороги до вічного щастя у небі. У тропарі празника звертаємося до Марії словами: «Бо ти, Богородице, перейшла до життя, бувши Матір’ю Життя». Хоча смерть наших близьких викликає у нас біль і жаль, однак Богородиця представляє нам зовсім інший вимір смерті – як переходу до Вічності, місця, де нема «болізні, ні печалі», а тому місця постійного щастя.
Успіння – це свято квітів?
У багатьох селах збереглася традиція освячувати квіти у цей день. Тому у розумінні деяких християн Успіння асоціюється із святом квітів. Існує передання, що за три дні перед Успінням Архангел Гавриїл сповістив Пречистій Діві Марії про Її перехід у вічність. Того дня в Єрусалимі зібралися всі апостоли, що проповідували в різних частинах світу. Запізнився лише святий апостол Тома. За душею Своєї Матері з’явився Ісус Христос у супроводі ангелів і святих, а апостоли під спів гімнів віднесли Її тіло до гробу і три дні не відходили від нього. На третій день з’явився апостол Тома і бажав попрощатися з Божою Матір’ю. Коли ж гробниця була відкрита, то замість тіла Пресвятої Богородиці апостоли знайшли квіти та похоронні пелени. Тоді вони здогадалися, що не тільки душа, але й тіло Пресвятої Богородиці було взято на небо. Звичай освячувати зілля та квіти здебільшого притаманний Католицькій Церкві.
Успіння – це день заборон?
У кожній країні свято Успіння відзначають по-різному. Варто зазначити, що у країнах Європи цей празник святкують 15 серпня: у Німеччині освячують фрукти і зілля, в Італії – організовують кінні перегони, у Польщі цей день звільнений від праці. Українці також внесли свій колорит через обрядовість та традиції. До слова, у наших предків стосовно цього дня виникало безліч заборон. На Успіння заборонено виконувати будь-яку роботу в городі або в будинку. Цього дня не слід лихословити, конфліктувати й сваритися, а також не думати про погане. У це свято не можна брати в руки колючі та ріжучі предмети, навіть хліб прийнято ламати руками. Не можна й варити їжу, тому господині заздалегідь готували святкові страви. За повір’ями, ті, хто займаються готуванням 28 серпня, можуть стати бідними. Під забороною також рукоділля та стрижка волосся. Одна із найвідоміших заборон на Успіння Пресвятої Богородиці – не можна ходити босоніж, бо можна босими ногами зібрати всі хвороби. Не можна цього дня надягати старе або незручне взуття, інакше подальше життя буде затьмарене різними труднощами та проблемами.
Проте,варто розуміти, що це лише повір’я, які не мають нічого спільного із богословською глибиною цього дня, хоча все ж варто утриматись від важкої роботи, виконуючи Боже правило «день святий святкувати».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
