18 і 19 грудня у Центрі Довженка та в Львівській національній філармонії Національна академічна чоловіча хорова капела “Дударик” зіграє мюзикл “Пригода Святого Миколая”. Ми запитали у керівника капели Дмитра Кацала про те у чому особливість мюзиклу, як зародилася ідея до нього, а також чому львів’янам разом із дітьми однозначно потрібно поринути у відчуття казки, яку дарує “Пригода Святого Миколая”. Також пан Дмитро розповів про Різдвяні традиції “Дударика” і про особистий рецепт як пережити атмосферу зимових свят натхненно і радісно.
– Знаємо, що “Дударик” готує мюзикл до свята св. Миколая і, також хотіла би почути про Різдвяні традиції у “Дударику”, особливі, які у вас є.
– ”Пригоди св. Миколая” зародилися 6-7 років тому. Тоді у медіа постійно крутилася пісня Леонарда Коена “Hallelujah”. Це був тоді аудіотренд, дуже багато лунало його каверів, у різноманітних виконаннях. Природньо, що я, як музикант, “всотав” ту тему. І вона як мелодія-паразит, така красива, міцно засіла в підсвідомості. Тоді на Михайла, за рік до створення мюзиклу “Пригоди св. Миколая” випав дуже гарний сніг. І в моїй голові це поєдналося із цією піснею “Hallelujah”. І ось наближається свято Миколая, довкола така прекрасна зима, і я наспівав собі: “Миколай-Миколааай”. І з цього все почалося. Пригадав собі як я був малим, чекав на Миколая, на подарунки, я вірив у нього. Це точно пам’ятаю. І у той момент, я зрозумів, що буде пісня. Поклав віршований текст на цю мелодію, а потім усвідомив, що у Миколая є антигерої і не один, а багато – злі сили, які хочуть йому нашкодити. І я подумав над тим, на яку мелодію вони мають відповісти Миколаю? І безумовно, це має бути щось на кшталт “Highway to hell” — AC/DC. “Пекло на всіх вас чекає, весело у нас, хто ж це не знає”, – такі у нас вірші на цю мелодію. Так, склалася концепція, сформувався сценарій, текст. Я побачив цю “робітню св. Миколая”, як там працюють ангелята, чортики їм перешкоджають і зрозумів,що це буде чудова картинка. Ця музика для батьків дуже знайома, бо там і The Beatles, Scorpions, і Queen, і Адель. Це є топ класичного року, рок-н-ролу на всі роки.
– Цей мюзикл інтерактивний?
– О так, у мюзиклі задіяний фантастичні актори, зокрема Назар Омельчук і він має надзвичайний тембр та грає роль чорта. А чортик у нас неагресивний, наприкінці він згадує, що був народжений ангелом, тому кається і навертається. Тобто фабула у нас така. Чортенята каються, повертають подарунки і разом із ангеликами допомагають Миколаю їх рознести дітворіми разом співаємо: тобто у часі вистави глядачі опиняються у дуальному середовищі: бо ангел у нас класний, пухнастий, а чортик ще цікавіший. Хочеться вболівати і за того, і за того. Тому глядачі у нас діляться на дві частини. Відбувається батальна сцена зі сніжками де вже напряму вони воюють. Безліч сніжок летить у зал, а звідти повертаються або в чортика нашого, або в ангела. Ангелу теж дістається – не солодка в нього робота. Тобто дітлахи задіяні, постійно є запитання-відповідь. Наприклад, чи можемо ми поступитися чортові, чи маємо право віддати йому подарунки (бо він плете інтриги і таке інше)? Крім того, у нас достатньо вільна атмосфера і дітлахи іноді, під фінал, можуть окуповувати сцену, чим вони і користуються. Вистава тримає глядачів у постійній позитивній напрузі. Напевно, через це вона така популярна. Там мало тексту у акторів, але дуже багато музики.
– Які Різдвяні традиції “Дударика”?
– У навечір’я Різдва ми завжди співаємо у храмі святого Лазаря, де діє наше екуменічне братство. Співаємо із батьками “Дудариків”, з усіма хористами, хто ще не роз’їхався по родинах. Присутні запалюють свічечки. Дуже камерна і інтимна атмосфера. Готуємося до цієї відправи впродовж року – від малого до великого. Обов’язково організовуємо Різдвяний концерт, наприклад “Від Миколая до Йордана”, “Коляди і щедрівки”, “Коляда”: було багато розмаїтих програм у різні роки. А останнім часом проводимо просто “Різдвяний концерт”. Зазвичай організовуємо його наприкінці січня. Цьогоріч до нас долучаться “KURBASY” і «Різдвяна оркестра». Вдбудеться цей концерт у театрі Марії Заньковецької 31 січня. Також ведемо перемовини, щоб дати цей же концерт також у Києві. Концерт матиме автентичну програму у першому відділенні, і ф’южн-програму у другому. Є багато моїх особистих опрацювань колядок у цій стилістиці і вони частково будуть презентовані. Там задіяні струнний оркестр, гітари, синтезатори, перкусія. Окрім того маємо знаменитих гітаристів: Віталій Боднар з гурту “Дивні” і Олег Ярема – другий. А вони своїми інструментами плетуть таке мереживо, що можна й колядку не співати, все так красиво. Маємо гарних дівчат-солісток, маємо гарних солістів у хорі.
“Дударик” на Різдво розсипається на 10, а часом і більше колядничих гуртів і ціле Різдво, від 6 до 19 січня колядують. Їздять і по області, і поза її межі, і у Київ, вони бували з колядками в Польщі, Австрії, Канаді і Америці. Я їм даю повну свободу. Колись Василь Вовкун сказав на період колядок в “Дудариків: “Це ж ваші жнива!” (сміється). Думаю, що половина Львова вже гостила “Дудариків” на Різдво. Зауважу, що ніхто з них не користується нашою професійною допомогою у створенні си аранжації колядок. Вони самі знаходять кожен рік новий матеріал, самі його готують і опрацьовують. Відбувається стихійний процес дослідження і реставрації старовинних колядок, вони й самі не знають, що таке добро роблять. Два роки тому, молодші наші колядники так гарно нааранжували колядок, що ми їх включили з цією програмою у концерти. І вже традиційно третина нашого концерту складається із презентації цих колядничих гуртів. Одним словом, це феєрія, це, немов вибух ілюмінації і феєрверків на Різдво. І це прекрасно.
– На завершення скажіть, щоб Ви хотіли побажати львів’янам, щоб вони відчули дух свята Миколая та Різдва? Може маєте особистий “рецепт”?
– Рецепт є один – нам наша мудрість заважає бути дітьми. Ми стаємо поважні і вирозумілі, і часом високо літаємо над землею, що аж нам тяжко на неї грішну спускатися. А ній відбувається наше реальне життя. І на землі, власне, вся його краса. Можливо вдасться на цей період перетворитися у біблейське, євангелійне дитя, “Будьте як діти, бо таких є Царство Небесне”. І тоді вдасться згадати як пахнуть мандаринки, натерті свіжим воском лижі. Згадати свою вранішню радість на свято св. Миколая, і у такий спосіб зберегти таїнство свята і передати традицію у перспективу, надалі. Тобто у тих святах є дуже багато добра. І бажаю бути тут разом з нами, зі всіма на землі і по-вінця напитися тої радості.
Розмовляла: Оксана Бабенко, фото надані співрозмовником
Повязані записи
